Спосіб діагностики артропатичного псоріазу

Спосіб діагностики артропатичного псоріазу, який включає біомеханічну оцінку стану кінцівок, 31370 нології дозволяє за допомогою сцінтіграфії виявити ранні патологічні процеси у кістках та суглобах. В порівнянні з клініко-рентгенологічним дослідженням ця методика обстеження хворого на псоріаз дозволила (Holzman H 1985) на 20% підвищити з 70% до 90% кількість виявлених остеоартропатій. З метою ранньої діагностики псоріатичної артропатії використовують термографічне обстеження хворих на апараті "Тепловізор". Цей метод по даним Ю.Н. Богіна, А.А. Антонєва, Т.М. Башликової та Г.М. Марзеєвої (1974 г) дозволяє виявляти локальне підвищення температури у суглобах у хворих з артралгіями, які не мають об'єктивних ознак запалення суглобів та в яких рентгенологічно паталогічні зміни не виявлені. Результати дослідження Т.Н. Коп'євої та В.В. Владимирової (1983) виявили, що гістологічні особливості псоріатичного синовіта такі: поверхня локалізація запального процесу, явища лейкопедеза, присутність полінуклеарів у складі інфільтрату, ангіогенез з високою активністю щелочної фосфотази у ендотелії капілярів. Цей метод дозволяє виявити патологічні зміни на ранніх стадіях захворювання. Недоліком цього методу є інвазивність та травматичність, а також необхідність складного обладнання. Одним із важливих методів обстеження хворого є об'єктивне обстеження кістково-суглобового апарату хворого (Г.М. Беляєв, П.П. Рижко, 1996), яке включає анамнез хвороби, загальний огляд, вимірювання місцевої температури та обсягу руху кінцівок пасивного та активного. Важливим клінічним ознаком псоріатичної артропатії, який дозволяє виявити початкові, часом приховані ознаки захворювання, є псеріатичні висипання на шкірі кістей, особлива в області дістальних фаланг, яке співпадає з дістрофією нігтьових пластинок - пунктиформній дістофії, пожовтінням, піднігтевими псоріатичними папулами (симптом "мастяного пятна"), піднігтьовим гіперкератозом. Частіше першим ознаком ураження суглобів є артралгії. При розвитку відтворених у різних ступенях ексудативних явищ (сіновіальна форма псоріатичної артропатії) суглоби набрякають, пальці можуть придбати форму "сарделі". Запалювальні зміни у суглобах у таких випадках грають головну роль у загальній клінічній картині артропатичного псоріазу. Вищевикладений спосіб діагностики артропатичного псоріазу є найбільш близьким по результату, який може бути досягнутим, тому його обрано за прототип. Цей метод має ряд переваг - він дозволяє на ранніх стадіях виявляти початкові форми захворювання, але недоліком цього методу є його неспецифічність та необ'єктивність. В основу винаходу покладена задача - підвищення точності діагностики артропатичного псоріазу в докліничних його стадіях, шляхом оцінки стану біомеханічних властивостей кінцівок. Для вирішення задачі, яка покладена в основу винаходу, в відомому способі діагностики артропатичного псоріазу, який включає біомеханічну оцінку стану кістково-суглобового апарату, згідно з ви находом, вимірюють вагові навантаження на кожну із нижніх кінцівок у цілому, на передній і задній відділи стоп, визначають положення проекції загального центру маси пацієнта на площину опори, обчислюють коефіцієнт коливання і при реєстрації зниження навантаження на передні відділи стоп з одночасним збільшенням коефіцієнта коливання в 1,5 рази і більше у порівнянні з нормою діагностують артропатичні зміни кінцівки. Дослідження проводились на автоматизованому комплексі для біомеханічних досліджень. Комплекс складається з приладу для реєстрації переміщення центру ваги людини "Статограф" та персональна ЕОМ, яка проводить збір та обробку інформації. Прилад для дослідження статодінамічних функцій опорно-рухово го апарату "Статограф" складається із вимірюючої платформи, яка в свою чергу має чотири незалежні одна від одної платформи. Кожна із площадок являє собою ваговимірюючий пристрій на тензодатчиках. Вимірювальна платформа підключається до блоку перетворення сигналу, в якому розміщені підсилювачі та аналого-цифрові перетворювачі. Цей прилад, який забезпечує перетворення сигналів, які надходять з датчиків, в цифровий код для подальшої обробки на ЕОМ. Ця конструкція дозволяє вимірювати вагові навантаження, які приходяться як на кожну з кінцівок в цілому, так і на передні та задні відділи стоп. До того ж, вимірюючи вагу, яка приходиться на кожну з площадок, з частотою 1000 раз за секунду, та використовуючи обчислення з допомогою ЕОМ, знаходять положення проекції загального центру мас (ЗЦМ) пацієнта на плоскість опори в реальному масштабі часу. Методика дослідження заключається в слідуючому. Перед початком досліджень заповнюється комп'ютерна картка хворого, куди крім традиційних даних (п. і. б. стать, вік, діагноз) в обов'язковому порядку заноситься інформація про розмір стоп. Це необхідно для того, щоб комп'ютер зміг зобразити на екрані та на принтері контур стоп максимально приближений до реального (в випадку патологічної деформації стопи передбачається режим "ручної" корекції зображення стоп). Потім проводять автоматичну корекцію "О" датчиків. Хворого ставлять на вимірювальну платформу згідно з зображенням стопи на екрані дисплея. Якщо в наслідок патологічних деформацій кінцівок це неможливо - проводять "ручну" корекцію зображення. Вимірювання проводять в трьох положеннях: при рівномірному розподілу навантаження на обидві кінцівки та при переважнім навантаженні кожної з кінцівок окремо. Вимірювання проводять протягом тридцяти секунд в кожному положенні. В результаті вимірювань на екрані маємо три плями, які утворились в результаті коливань загального центру мас при стоянні в трьох положеннях. При подальшій комп'ютерній обробці підсумків вимірювання для кожного з типів стояння розраховують такі показники: находять min та mах значення на координатах Х та Y переміщення ЗЦМ для кожного типу стояння; знаходять координати центру кожної плями; знаходять коефіцієнт коливання, як половина діагоналі квадрата, який обрамляє кожну пляму проекції ЗЦМ (норма 10 мм); знаходить коефіцієнт навантаження, який при двохопорнім сто 2 31370 янні приймають рівним 1, а при стоянні з переважною опрою на одну з кінцівок знаходять як відношення ваги на опорну кінцівку до загальної ваги хворого. Результати дослідження виводяться на екран дисплея у вигляді графічного зображення відбитка стоп і проекції переміщення ЗЦМ при трьох типах стояння, а також в вигляді табличних даних розрахованих коефіцієнтів, координат положення проекцій ЗЦМ та навантажень при стоянні з рівномірною опрою на обидві кінцівки, а також в вигляді невеликого текстового заключення. Всі дані заносять в електронну базу даних, які, і в будь який час можуть бути видобуті та роздруковані. Статистичний аналіз результатів обстеження хворих і контрольної групи показів, що у хворих з діагнозом артропатичний псоріаз з вірогідністю 95% спостерігається зниження навантаження на передні відділи стоп у зрівнянні з нормою. На це вказують такі показники: переміщення координати у проекції ЗЦМ вниз при всіх типах стояння; зниження навантажень на передні відділи стоп. Спостерігається також загальне зниження опорності кінцівок, про що свідчить збільшення коефіцієнта коливання при усіх типах стояння більш як в 1,5 раза в порівнянні з нормою. Подібні результати у хворих артропатичним псоріазом свідчать про те, що при даній патології артрозним змінам піддається в першу чергу передній відділ стопи. Спосіб ілюструє слідуючий приклад. Хворий Б. 1948 р. н. скаржиться на висипання на шкірі тіла і кінцівках, скарг на суглоби в анамнезі і на теперішній час немає. В клініку МШВД № 5 поступив з діагнозом розповсюджений псоріаз, стаціонарна стадія, осіньовесіння форма. Хворіє з 1965 року, коли вперше з'явились висипання на шкірі кінцівок. Об'єктивні дані: міжфалангові суглоби пальців стоп, голеностопні суглоби симетричні, пальпаторно над суглобами місцева температура однакова, не підвищена, активні та пасивні рухи збережені у повному об'ємі. Хворому було проведено обстеження по способу який пропонується. Знижена стійкість при всіх типах стояння. Особливо порушена підпороздібність лівої кінцівки. Це виявляється як при одноопорному стоянні у вигляді збільшення коефіцієнта коливання в 2 рази по зрівнянню із нормою, та зниженням коефіцієнта стійкості до 0,43, так і при стоянні з рівномірною опорою на обидві кінцівки у вигляді перерозподілу навантаження в бік правої нижньої кінцівки (60% та 40% на праву та ліву кінцівку відповідно) і зміщенням координати Х проекції загального центру мас на 16 мм в бік правої нижньої кінцівки. Також спостерігається перерозподіл навантаження в бік заднього відділу на обох стопах. Ритмічність ходи близька до норми. Перекат симетричний. Значних відхилень не спостерігається. Таким чином, було продіагностировано 17 хворих з 95% точністю. __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписанодо друку ________ 2002 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 35 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 3