Спосіб лікування псоріазу

Спосіб лікування псоріазу, що включає призначення сорбентів, який відрізняється тим, що, як сорбент призначають Гелофузин по 500 мл внутрішньовенно крапельно протягом 1,5 години курсом 4 інфузії з 3-х добовою перервою. (19) (21) 98073769 (22) 14.07.1998 (24) 15.12.2000 (33) UA (46) 15.12.2000, Бюл. № 7, 2000 р. (72) Дащук Андрій Михайлович, Ткаченко Світлана Геннадіївна 31148 рахунку 0,3-0,5 мг на 1 кг ваги тіла людини. Після 2-4 тижнів прийому в стані доброї переносності дозу збільшують до терапевтичної, що становить 1 мг на 1 кг ваги тіла на добу. Ще через 2-4 тижні доза препарату знижується до підтримуючої, яка становить 25-30 мг на добу. Загальний курс лікування становить 6-16 тижнів. Перевагою методу є досить висока ефективність, що дозволяє успішно використовувати препарат при деяких тяжких і резистентних до терапії, що проводилася раніше, формах псоріазу. Недоліками способу лікування псоріазу ароматичними ретиноїдами є тривалий курс лікування та часте виникнення ускладнень. При прийомі ароматичних ретиноїдів можливі наступні ускладнення: шкірний свербіж, ерітема обличчя, сухість слизових оболонок порожнини рота, десквамативний хейліт, алопеція, підвищення рівню ліпідів та печінкових трансаміназ у сироватці крові, токсичне ураження печінки, кальциноз тканин, передчасне закриття епіфізів, кон'юнктивіт, кератіт, ульцерація роговиці, спрага, пітливість, підвищена ломкість нігтів, пароніхія, артралгія, міалгія. Серйозним побічним ефектом препарату є його тератогенна дія, тому неможна призначати його жінкам не тільки у час вагітності, але і на протязі усього дітородного віку. Необхідність проведення довгочасного курсу лікування не менш ніж 4 тижня, повільна елімінація із організму і розвиток кумуляції роблять високим ризик розвитку важких ускладнень і широким перелік протипоказань для використання ароматичних ретиноїдів при псоріазі. (Филимонкова Н.Н., Кохан М.М.. Ароматический ретиноид тигазон в лечении больных псориазом. - Актальные вопросы дермато-венерологии. Екатеринбург, 1991, с. 34., Корсун В.Ф. Лечение и реабилитация больных псориазом. - Минск: 1991. 127., Довжанский С.И. УТЦ.С.Р. Псориаз или псориатическая болезнь. - Саратов: 1992. - Ч. 2. – 96 с.) Для лікування важких та атипових форм псоріазу, при безперервній прогресуючій течії захворювання та безуспішності терапії, що проводилася раніш, використовуються цитостатики. Ці препарати порушують синтез ДНК та РНК, пригнічують клітинний рост та пригноблюють таким чином посилену проліферацію епідермоцитів. Застосовуються препарати із групи антіметаболитів: метотрексат фторафур. Метотрексат призначають усередину по 2,5 мг 3 рази із 12годинною перервою. Всього не більш, ніж 30 мг на тиждень, внутрішньом'язово чи внутрішньовенно по 10-25 мг 1 раз на тиждень. Фторафур завдяки своєму анальгетичному ефекту призначається при псоріатичному артриті, вводиться внутрішньовенно по 10 мл 4% розчину 1 раз на добу протягом 10-20 днів. Перевагою лікування цитостатиками є їх терапевтична дія при тяжких атипових формах псоріазу, а також при безперервній прогресуючій течії захворювання і безуспішності терапії, що проводилася раніш. Недоліком способу лікування псоріазу цитостатиками є важкі побічні явища, які може викликати препарат: нудота, діарея, стоматит, ульцерація слизових оболонок порожнини рота із кровотечами, алопеція, тромбоцитопенія із загальною кро воточивістю, анемія, приєднання вторинної інфекції, токсичний гепатит, ураження нирок. Лікування цитостатичними засобами можливе тільки у стаціонарі за умовами контролю лейкоцитів та тромбоцитів крові. (Довжанский С.И. УТЦ.С.Р. Псориаз или псориатическая болезнь. - Саратов: 1992. - Ч. 2. – 96 с., Задорожный Б.А. Псориаз. - Киев.: 1993. – 158 с., Мордовцев В.Н., Мушет Г.В., Альбанова В.И. Псориаз. - Кишинев; 1992. – 184 с.) Широке розповсюдження в лікуванні псоріазу набули спазмолітичні препарати. Звісно, що при псоріазі в шкірі вогнища знижується кількість цАМФ і збільшується кількість цГМФ. Це приводить до зниження діференціровки та посилення проліферації клітин епідермісу. Деякі судинні препарати чинять інгібуючу дію на фосфодіестеразу (фермент, що руйнує цАМФ), що приводить до накопичення у тканинах цАМФ, нормалізує посилену проліферацію кератіноцитів при псоріазі. Це препарати із групи спазмолітичних та гіпотензивних засобів. Папаверін чи но-шпу вживають у таблетках по 0,04 усередину 3 рази на добу, чи внутрішньом'язово по 2 мл 2% розчину протягом 20 днів. Теофілін приймають у вигляді порошку по 0,2 34 рази на добу. Пентоксіфілін вводять внутрішньовенно крапельно по 0,1-0.3 в 250-500 мл ізотонічного розчину хлоріду натрію протягом 5-7 днів. Інгібуючу дію на фосфодіестеразу має також кавінтон, який відноситься до групи засобів, що поліпшують мозковий кровобіг. При псоріазі кавінтон вживають по наступній схемі; 2 таблетки по 5 мг 3 рази на добу протягом двох тижнів, потім 1 таблетка 5 мг 3 рази на добу протягом наступних трьох тижнів. Внутрішнє лікування поєднують із зовнішнім нанесенням 5% теофілінової 1% папаверінової мазі 3 рази на добу. Перевагою методу є достатньо добре перенесення препаратів порівняно із вищевказаними методами, а також наявність у деяких з них гіпосенсибілізуючої та седативної дії. Недоліками способу лікування псоріазу інгібіторами фосфодієстерази є раннє появлення рецидивів, невисока терапевтична ефективність із порівнянням з вищевказаними методами. Крім того, при лікуванні судинними препаратами можуть виникати нудота, запор, підвищена пітливість, аритмії, порушення атріовентрикулярної провідності, відчуття жару, запаморочення голови. Наявість таких протипоказань, як важкі форми ІХС, аритмій, вагітність, лабільність артеріального тиску, гіпотензія, порушення А-В провідності, гіпертрофія передміхурової залози, глаукома, гіпертіреоз, гострий інфаркт міокарду, епілепсія, обмежує можливість використання цих препаратів при псоріазі. (Корсун В.Ф. Лечение и реабилитация больных псориазом. - Минск: 1991. - 127., Мордовцев В.Н., Мушет Г.В., Альбанова В.И. Псориаз. Кишинев; 1991. – 184 с.) Широке розповсюдження набуло комплексне лікування псоріазу, що включає сорбційні методи. Суть вживання сорбційних методів містить у собі вилучання із організму токсичних, баластних, антігенних і потенціально антігенних речовин, високоактивних речовин, циркулюючих імунних комплексів, чи нейтралізація їх. Комплексна терапія 2 31148 псоріазу, що включає прийом ентеросорбентів СЕС-1, СКНП-1, СКНП-2 по 10-15 мг на прийом 3 рази на день за 1,5-2 години до їжі чи після їжі протягом 4 тижнів приводить до клінічної ремісії псоріазу та зниженню рівня фібронектину в плазмі крові. Друга методика використання мікросферичних сорбентів при псоріазі припускає скорочення курсу прийому препарату до 7 днів зі збільшенням разової дози до 15 г 3 рази на добу. (Дащук A.M., Питенько Н.Н.. Псориаз как коллагеновая болезнь. - Харьков: 1993. – 166 с., Андрейчин М.А., Гнатюк М.С. Ентеросорбенти. – Київ: 1992. – 48 с., Дащук A.M., Белый С.Н. Вестник проблем современной медицини. - Харьков: Вып. 8. 1995. - С. 69-72, 107.) Вказаний метод вибраний нами як прототип, так як є близький до запропонованого нами засобу лікування псоріазу по механізму дії та техніці виконання. Лікування псоріазу ентеросорбентами вимагає достатньо довгочасного їх прийому або використання великих доз, тому є можливим розвиток наступних ускладнень: запорів, поносів, збіднення організму вітамінами, гормонами, білками та жирами. Крім того, ентеросорбенти видаляють із організму різноманітні білки та протеїди, гормони, жири, вітаміни і не є селективними сорбентами для фібронектину. Протипоказання для використання активованого вугілля: виразкові ураження шлунково-кишкового тракту. В основу винаходу покладено задачу підвищення ефективності лікування псоріазу шляхом селективного зв'язку, виведення та нейтралізація фібронектину із організму. Для вирішення задачі призначають Гелофузин внутрішньовенно крапельно по 500 мл протягом 1,5 годин 4 рази з 3-х добовою перервою. Новизна полягає в тому, що вперше для лікування псоріазу запропоновано Гелофузін, який є єдиним селективним сорбентом фібронектину. Відміна Гелофузина від інших сорбентів полягає в тому, що основною діючою речовиною препарату є желатин, який адсорбує фібронектин, виводить та нейтралізує його. Препарат не взаємодіє із іншими речовинами, що знаходяться у плазмі крові і є селективним сорбентом для фібронектину. Останнім часом фахівці розглядають псоріаз як колагенову хворобу – порушення стану сполучної тканини аутоімунної природи, при якому гіперпроліферація епідермісу є удруге. При псоріазі відмічається підвищення концентрації фібронектину в плазмі крові хворих та накопичення його в дермі шкіри псоріатичних бляшок. Необхідно відмітити деякі властивості фібронектину, що дозволяють йому включатися в різні ланки патогенезу псоріазу і сприяти розвитку захворювання. Фібронектин стимулює репарацію ушкоджених тканин, отже посилює клітинну проліферацію. Фрагменти фібронектину мають властивості підвищувати синтез ДНК, що приводить до посилення клітинної проліферації. Протеїд включається у склад ЦІК, знижує активність природних кілерів, посилює хемотаксис та міграцію поліморфноядерних лейкоцитів, сприяє виходу біологічно активних речовин чим підтримує імунне запалення, N-концевий желатин-зв'язуючий фрагмент фіб ронектину індукує синтез колагенази, має колагенолітичну дію, і таким чином, через порушення стану сполучної тканини стимулює проліферацію епідермоцитів. Таким чином, шляхом виводу чи нейтралізації фібронектину можна перервати декілька ланок патогенезу псоріазу. Застосування Гелофузіну при псоріазі базується на здатності препарату селективно сорбувати фібронектин, нейтралізувати його і, таким чином, сприяти скорішій стабілізації псоріатичного процесу, наступу ремісії і подовженню міжрецедивного періоду. Спосіб виконують наступним чином: Гелофузин - 4% розчин сукцинілірованого желатину, що містить також хлорід натрію 7%, гідрокарбонат натрію 3,6%, іони калію, магнію та кальцію у концентрації нижче ніж 0,4 ммоль/л. Випускається у пластикових флаконах по 500 мл фірмою B. Braun Melsungen, Німеччина. Як колоїдний плазмозаміщувач Гелофузин застосовується для профілактики та лікування абсолютної чи відносної гіповолемії, з метою гемоділюції. Протипоказаннями є гіперволемія та алергія до желатину. Побічна дія: алергічні реакції, частота яких - 1 на 13000 випадків. Хворим у прогресуючий стадії захворювання препарат призначають по 500 мл внутрішньовенно крапельно протягом півтори години. Всього на курс – 4 інфузії з 3 добовою перервою. Зовнішня терапія - 2% саліцилова мазь. Після курсу інфузійної терапії по показанням проводиться УФО. Наводимо приклад клінічного застосування способу: хворий X, 52 роки. Надійшов до стаціонару 5 МКШВД м. Харкова 01.03.1998 із скаргами на висип на шкірі тулубу та кінцівок. Із анамнезу: страждає псоріазом 22 роки. Об'єктивно: на шкірі волосяної частини голови, живота, спини, сідниць, гомілок, стегнів, передпліч та пліч міліарні, лентікулярні та нумулярні папули, бляшки яскраворожевого кольору, вкриті срібно-білими лусочками. Псоріатична триада позитивна. Діагноз: розповсюджений псоріаз, прогресуюча стадія, веснянозимова форма. Дані лабораторних досліджень: Клінічний аналіз крові: ерітроцити 4,7*1012 г/л, гемоглобін 140 г/л, кольоровий показник 0,9, лейкоцити 10*109 г/л, еозінофіли 6%, паличкоядерні нейтрофіли 3%, сегментоядерні 68%, лімфоцити 19%, моноцити 4%, ШЗЕ 13 мм/г. Клінічний аналіз сечі: кольор світложовтий, реакція - лужна, питома вага 1010, прозора, епітелій щільний 1-3 в полі зору, лейкоцити 2-3 в полі зору, слиз - багато. Реакція Вассермана - негативна; аналіз калу на яйця глистів - яйця глистів не виявлені. Проведене лікування: розчин Гелофузину 500 мл внутрішньовенно крапельно 4 інфузії з 3 добовою перервою, УФО № 10, зовнішньо - 2% саліцилова мазь. Вже після першої інфузії (на 2-5 день лікування) відмічалося зменьшення лущення псоріатичних елементів, зупинилася поява нових висипів. Після другої інфузії (на 6-9 день лікування) зменшилася інтенсивність забарвлення та інфільтрація в ділянці псоріатичних елементів. В подальшому по мірі проведення інфузій висипи блідніли, сплощувалися, зменшувалося лущення. Після третьої та четвертої інфузій псоріатичні елементи почали 3 31148 розв'язуватися з центру з утворенням депігментованих плям. Із імуноферментного дослідження плазми крові на фібронектин: Рівень фібронектину у плазмі крові здорової людини становить 323+-76 мкг/мл. Кров у хворого брали тричі: до лікування (в прогресуючий стадії), після останньої інфузії та після курсу лікування (стадія регресу). Рівень фібронектину в плазмі крові хворого до лікування становив 810 мкг/мл, що значно вище за норму; після останньої четвертої інфузії Гелофузину рівень фібронектину в плазмі крові становив 245,75 мкг/мл, тобто був трохи нижче ніж норма. Концентрація фібронектину в плазмі крові хворого після курсу лікування в період регресу становила 498 мкг/мл. Таким чином, терапія псоріазу Гелофузином у хворого X привела до зниження підвищеної вихідної концентрації фібронек тину більш ніж у тричі. Через 2 тижні після закінчення інфузійної терапії в регресуючий стадії псоріазу рівень фібронектину в плазмі крові частково поновлюється, але залишається значно нижчим ніж вихідний. На 16 день лікування хворому призначено УФО (починая з суберітемних доз). З першого дня лікування кожнодобово хворий наносив зовнішньо 2% саліцилову мазь з наступним прийманням водних процедур. При об'єктивному огляді хворого на 28 день лікування у стаціонарі псоріатичні елементи розв'язалися з утворенням депігментованих плям. Дене-де відмічалося залишкове лущення на фоні блідно-рожевих плям. Хворий виписаний на 28 день лікування в стані ремісії. __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2002 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 4