Апарат амро для черезкісткового остеосинтезу переломів вертельної ділянки стегна

Апарат Амро для черезкісткового остеосинтезу переломів вертекальної ділянки стегна МІЖ А61В17/56 Винахід відноситься до медичної техніки , а саме; до апаратів для черезкісткового остеосинтезу, що використовуються в травматології та ортопедії при лікуванні переламів і захворювань опорно-рухової системи. Є відомим апарат для черезкісткового остеосинтезу уламків шийки стегна, в якому як зовнішня конструкція використовуються пластини, установлені на різьбових стержнях з гайками із можливістю переміщення, який відрізняється тим, що з метою підвищення стабільності фіксації множинних уламків вертельної ділянки планки мають перехрещу вальні пази під спиці, різьбові стрижні виконані зігнутими /а.с. СССР №1161099, кл.А61В17/58/. Ця конструкція має такий недолік, а саме: при клінічному застосуванні апарата виникають труднощі з установленням перехреста черезкісткових стержнів відносно центру голівки стегна, що знижує можливість найбільш повного використання фіксаційних можливостей апарата. Відомий апарат для черезкісткового остеосінтезу уламків шийки стегна, який має опору у вигляді зв'язаних між собою пластин із нахиленими пазами під спиці (стержні) та відтулинами під сшщетримачи спицезатискувача у вигляді різьбових стержнів з гайками, шайби та спиці, який відрізняється тим, що з метою спрощення конструкції за рахунок забезпечення кута перехреста в площині паралельної осі стегна, пластини розташовані в паралельних площинах із зміщенням на величину, яка перевищує суму товщини пластини та діаметру спиці, зв'язаних між собою перемичкою /а.сД491492, кл.А61В17/58Д986/ Недоліком цієї конструкції є неможливість змінювати величину перехреста черезкістно проводимих стержнів у залежності від конкретних клінічних умов, оскільки величина цього кута задана кутом перехреста направляючих пазів. Крім цього цей апарат не дає можливість його використання для фіксації уламків при коррегуючих підвертельних остеотоміях зі створенням кутоподібного встановлення уламків стегна. Винахід направлений на переборення визначених недоліків відомих пристроїв і від його використання має бути отриманий такий технічний результат: як забезпечення стабільної фіксації уламків шийки стегна, так і при регулюючих остеотоміях підвертельної ділянки при ортопедичних оперативних втручаннях. Поставлене завдання досягається за допомогою того, що апарат виконано у вигляді пластин - стержнетримачів із наскрізними отворами вздовж продольної вісі, відрізняється тим, що пластини-стержнетримачі з одного кінця шарнірно пов'язані між собою, а їх вільні кінці з'єднані за допомогою додаткової опорної пластини, яка має регулюючий різьбовий гвинт зі сторони шарнірного кріплення пластин-стержнетримачів. На фіг. 1- апарат для черезкісткового остеосінтезу переламів вертельної ділянки стегна, загальний вигляд; на фіг.2- вигляд по А-А . Аппарат Амро для черезкісткового остеосінтезу переламів вертельної ділянки стегна має три взаємнозміщувальних пластинчатих частини:дві пластини-стержнетримача /1,2/ з одного кінця шарнірно пов'язаних між собою, а протележними кінцями кріпляться до опорної пластини /3/, яка має регулюючий різьбовий гвинт /4/, що кріпиться за допомогою кронштейна /5/ та гайки /6/. Пластини-стержнетримачі мають не менш ніж два ряда наскрізних отворів, які мають різьбові фіксатори Пі з шайбами /8/ та гайками /9/ Ширина направляючих пазів на шайбах повинна припускати можливість повертання черезкістково проводимих стержнів /10,11/, а глибина на 0.2 міліметра менша,шж діаметр черезкістковіх стержнів /10,11/. Це надає можливість при затягуванні гайки 191 на різьбових фіксаторах /7/ фіксувати черезкісткові стержні . Відтулини 12 на кінцях пластинчатих стержнетримачів /1 2/ виконані v вигляді пазів . "Як черезкістні фіксатори можуть бути використані як гладкі стержні / 1 0 / , так і еіержні ч різьбою / I I / . 1 [рацюючи з апаратом Амро, треба постійно пам'яч ати про конкретні клінічні завдання. При необхідності створення кута у підвертельної ділянці, наприклад, вадьгизуючий чи нарізуючий підвертельної'остеотомії'при уроджених вивіхлх стегна. Апарат Амро використовується не тількі як фіксатор уламків, але також й для поступового регулювання цього кута у післяопераційний період при наявності кліничної необхідності. Хворий ля гас па оггераційний стіл. За допомогою хребетного подовження за мищелки стегна надасться продольпе напруження, що зменшує можливість виникнення неконролюючпх зміщень уламків після остеотомії. Гомілка фіксується у положенні зігнення під прямим кутом для попередження виникнення розгибальних конрактур колінного суглоба. Саме це положений залишається незмінним па протязі всього оперативного втручання. У підвертельної ділянці у напрямку шийки стегна на голівки проводяться декілька тоненьких спиць. Проводиться рентгенографія цієї ділянки удвох площинах. Паралельно одній з найбільш вдало проведених спиць проводяться черезкістні стержні / 10,1 1 / як у напрямку шийки та голівки стегна, гак і и діафізарну частину стегна. Після встановлення зовнішньої конструкції апарату Амро на рівні шарнирного з'єднання пластинчатих стержметримачив / ] ,2 / по відомому методу проводиться остеотомія стегна. Коли проводиться вальгизуюча остеотомія, стержчетримачи / 1 2 і встановлюються не паралельно продольно']' вісі кістки, а попередньо створеної гіперфункції', і.о. під кутом 10- 15 ° , маючи на увазі можливу роботу апарату. Місто шарнирного з'єднання пластинчатих стержнетримачнв крізь кронштейн IS! рухомо кріпіться до опорної пластини / 3 / регулюючим гвинтом / 4 /. При правильному повертанні гайки І 6 / проводиться встановлення уламків на потрібну величину кута, як в сторону иальгусного, так й варусного встановлення уламків. Для вирішення цього кліпичного завдання ч цикорне таппям апарату дістальпий уламок після остеотомії виводиться вручну на достатню величину, а апарат Амро використовується як фіксатор. Обов'язковим для успішної праці всієї конструкції с проведення черезкістиих фіксаторів / 10, 1 1 / крізь обидві кортикальні пластинки Стержні / 10,11 /. які проводяться у сторону голівки стегна, не повинні виходити у порожнину культового суглобу. Кількість використаних стержнів залежить не тільки в ід конкретних кліничних завдань, але и знаходиться у залежності від ваги хворого, виразності кортикального тара. Прочна фіксація надає можливість відмовитися від додаткової іммобілізації гіпсовими пов'язками. У перши часи після оперативного втручання хворим надається можливість переміщення за допомогою, відмовляються від великих конструкцій, що використовуються для рішення аналогічних кліничних завдань. 3 о ооо