Спосіб корекції активності ферментів антиоксидантної системи печінки за умов отруєння 1,2-дихлоретаном

Спосіб корекції активності ферментів антиоксидантної системи печінки за умов отруєння 1,2дихлоретаном, що включає дослідження печінки, 3 33305 стадії гострих отр уєнь, довготривалість якої різна і залежить від токсикокінетичної особливості токсичної речовини. Найменш довготривала антидотна терапія при дії на організм високотоксичних і швидко метаболізуємих сполук, до яких відносяться і хлоровані вугле воднів наприклад, 1,2-дихлоретан. Задача, яку вирішує спосіб, який заявляється, полягає в корекції ентеросорбентами силіксом і ентеросгелем активності ферментів антиоксидантної системи печінки за умов токсичного ураження печінки 1,2-дихлоретаном. Цей спосіб є доступним, підвищує е фективність лікування за умов інтоксикації хлорованими вуглеводнями, зокрема, 1,2дихлоретаном. Поставлена задача досягається тим, що у відомому способі, який передбачає дослідження печінки, згідно корисної моделі, щурам, отруєним 1,2-дихлоретаном протягом 7 днів вводять ентеросорбенту ‘’Ентеросгель’’ і ‘’Силікс’’ внутрішньо шлункове в дозах 200мг/кг і 900мг/кг відповідно, визначають активність глутатіонредуктази, супероксиддисмутази та каталази у структурних елементах печінки (мітохондріях, мікросумах) отруєних щурів, порівнюють з контролем і при нормалізації показників оцінюють ефективність корекції. Спосіб здійснюється наступним чином: Досліди проводили на щурах лінії Вістар масою 150-200г. Хімічне ураження клітин викликали введенням щурам 1,2-дихлоретану одноразово внутрішньошлунково у вигляді 25% розчину на рослинній олії в дозі 3мл/кг маси. З метою корекції отруєним 1,2-дихлоретаном щурам протягом 7 днів вводили ентеросорбенти ентеросгель і силікс внутрішньошлунково в дозах 200мг/кг і 900мг/кг, відповідно. Матеріал для дослідження забирали під легким ефірним наркозом. Виділення мітохондрій клітин печінки проводили за методом диференційного центрифугування, мікросомальної та цитоплазматичної фракцій - методом ультрацентрифугування [8,9]. Визначення активності глутаті 4 он-редуктази проводили за методом [14], активності супероксиддисмутази (СОД) [13], активності каталази за методом [10]. Важливим механізмом ушкоджувальної дії 1,2дихлоретану на печінку є посилення процесів пероксидного окислення ліпідів в мітохондріальній та мікросомальній фракціях клітин печінки, що було показано нашими дослідженнями раніше. Із наведених у таблицях 1-2 результатів видно, що інтоксикація 1,2-дихлоретаном призводить до суттєвого порушення активностей ферментів антиоксидантної системи мітохондрій, мікросомальної та цитоплазматичної фракцій клітин печінки щурів. Встановлено, що за умов інтоксикації 1,2дихлоретаном відбувається зниження активності СОД в мітохондріях та цитоплазматичній фракції клітин печінки на 26,3% та 37,0%, відповідно (табл.1). Супероксиддисмутаза (супероксид: супероксид-оксидоредуктаза КФ 1.15.1.1) - ключовий фермент антиоксидантного захисту організму знешкоджує одну із форм активного кисню - супероксидні аніон-радикали (O-2) з утворенням пероксиду водню. Зниження активності фермента СОД за умов отруєння 1,2-дихлоретаном може відбуватися за рахунок накопичення продуктів пероксидації ліпідів, в тому числі, пероксиду водню, які можуть пригнічувати активність СОД. Виходячи з цих даних, можна припустити, що виявлене в наших дослідженнях зниження активності мітохондріальної та цитоплазматичної СОД за умов отруєння 1,2-дихлоретаном може бути одним із молекулярних механізмів, які приводять до активації пероксидного окислення ліпідів в мембранах мітохондрій та ендоплазматичного ретикулума при хімічному ураженні печінки. Каталаза (КФ 1.11.1.6) розщеплює пероксид водню на Н2O і O2. Як видно із таблиці 1, за умов інтоксикації 1,2-дихлоретаном відбувається різке зниження активності фермента каталази в мітохондріях та мікросомальній фракції клітин печінки. Таблиця 1 Активність ферментів антиоксидантної системи в субклітинних структурах печінки щурів за умов отруєння 1,2дихлоретаном та корекції ентеросорбентами силіксом та ентеросгелем (М±m; n =10-12) Мітохондрії Умов и досліду 5,70±0,23 4,20±0,12* 5,40±0,07** Каталаза, мкмоль Н2O2/(мг білка×хв ) 19,50±0,75 14,40±0,48* 20,40±1,14** 5,10±0,08** 18,83±0,39** СОД, ум.од/мг білка 1. Контроль 2. + 1.2-дихлоретан 3. 1.2Дихлоретан + силікс 4. 1,2-дихлоретан + ентеросгель Мікросомальна фрак- Цитоплазматична фрація кція Каталаза,мкмоль Н2O2/ СОД, ум.од/мг білка (мг білка×хв) 32,10±1,65 6,50±0,18 17,55±84* 4,10±0,08* 30,47±1,47** 5,90±0,15** 29,67±1,56** 5,90±0,22** Примітка: * - різниця достов ірна порів няно з контрольною групою, ** - різниця достов ірна порів няно з групою отруєних тв арин. Згідно з отриманими даними, активність каталази в мітохондрІях клітин печінки щурів за умов отруєння 1,2-дихлоретаном знижувалась на 26,2%, в мікросомальній фракції - на 45,3%. Фермент-антиоксидант глутатіонредуктаза відновлює глутатіон окислений (G-SS-G) до глутатіону відновленого (G-SH), який завдяки наявності реактивної сульфгідрильної групи бере участь в численних реакціях метаболізму. Як видно із результатів нашого дослідження (табл.2), активність глутатіонредуктази мікросомальної фракції клітин 5 33305 печінки за умов отруєння 1,2-дихлоретаном зни 6 жувалась на 40,0%. Таблиця 2 Активність фермента глутатіонредуктази мікросомальної фракції клітин печінки щурів за умов отруєння 1,2дихлоретаном та корекції ентеросорбентами силіксом та ентеросгелем (М ± m; n = 10-12) Умов и досліду 1. Контроль 2. + 1,2-дихлоретан 3. 1,2-дихлоретан + силікс 4. 1,2-дихлоретан + ентеросгель Глутатіонредуктаза, нмоль NADPH/хв /мг білка 7,40±0,10 4,38±0,12* 7,22±0,20** 7,66±0,31** Примітка: * - різниця достов ірна порів няно з контрольною групою, ** - різниця достов ірна порів няно з групою отруєних тв арин. Актуальним питанням є фармакологічна корекція патологічних процесів, які виникають при отруєнні ксенобіотиками. Нашими дослідженнями було показано, що введення ентеросорбентів силікса та ентеросгеля щурам за умов інтоксикації 1,2-дихлоретану призводило до нормалізації активностей ферментів-антиоксидантів супероксиддисмутази, каталази і глутатіонредуктази в мітохондріях, мікросомальній і цитоплазматичній фракціях клітин печінки щурів (табл.1, табл.2). Встановлено, що за умов хімічного ураження мембран клітин 1,2-дихлоретаном відбувається зниження функціонування стану ферментних антиоксидантних систем. При цьому знижується активність ферментів антиоксидантної дії в субклітинних структурах печінки - мітохондріях, мікросомах, цитоплазмі: супероксиддисмутази, каталази, глутатіонредуктази. Застосування ентеросорбентів силіксу та ентеросгелю з метою корекції на фоні отруєння щурів 1,2дихлоретаном призводило до нормалізації активностей антиоксидантних ферментів: супероксиддисмутази, каталази, глута тіонредуктази в субклітинних стр уктура х печінки. Література. 1. Бєленічев І.Ф., Левицький Є.Л., Губський Ю.І. Антиоксидантна система захисту організму (огляд) // Совр.пробл.токсикол.-2002.-№3.-С.24-29. 2. Грузєва О.В. С тан забруднення довкілля в країнах Европи та Україні // Укр. науково-медичний молодіжний журн.-2007.-№1-2.- 36-40. 3. Губский Ю.И. Коррекция химического пораження печени.-К.:Здоров'яД989.- 168с. 4. Губский Ю.И. Токсическая гибель клетки: свободно-радикальное повреждение и апоптоз //Лікування та дІагностика.-2001.-№4.-С.8-15. 5. Губский Ю.И., Долго-Сабуров В.Б., Храпак В.В. Химические катастрофы и экология. К.:3доров'я,1993.- 224с. Комп’ютерна в ерстка І.Скворцов а 6. Губський Ю.І., Левицький Є.Л., Задоріна О.В. та ін. Біохімічні та молекулярно-біологічні механізми хімічної загибелі клітин за ураження високотоксичними ксенобіотиками // Буковинський медичний вісник.-2005.-Т.9,№2.-С.76-77. 7. Дубинина Е.Е. Биологическая роль супероксидного анион-радикала и супероксиддисмутазы в тканях организма // Успехи совр.биол.-1989.108,вып.1(4).-С.3-18. 8. Ещенко Н.Д. Выделение митохондриальной и цитоплазматической фракций тканей для анализа активности ферментов // Методы биохим. исследований / липидный и энергетический обмен/ Под ред М.И. Прохоровой.- М.: Изд-во ЛГУ Д 982.272с. 9. Карузина И.И., Арчаков А.И. Выделение микросомной фракции и характеристика ее окислительных систем // Современные методы в биохимии.М.: Медицина 1977.-C.49-62. 10. Королюк М.А., Иванова Л.И., Майорова И.Г. Метод определения активности каталазы // Лаб.дело.- 1988.-№1.-С.16-19. 11. Ланкин В.З., Тихазе А.К., Ковалевская А.Л. и др. Возрастные изменения трансферазной активности цитозоля печени крыс // Докл. AH CCCP.1981-т.261-36.-C.1467-1470. 12. Лужников Е.А., Костомарова Л.Г. Острые отравления. Руководство для врачей.-М.:Медицина.1989.- 431с. 13. Чумаков В.Н., Осинская Л.Ф. Количественный метод определения Cu,Zn-зависимой супероксиддисмутазы в биологическом материале // Вопр.мед.химии.-1979.-№5.-С.716-721. 14. Carbery J., Mannervik В. Purification and characterifition of the flavoenzyme glutation reductase from rat liver // J. Biol. Chem.- 1975.- V.250, №14. Р.5475 - 5480. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601