Спосіб корекції стану вагітних з хронічними захворюваннями гепато-біліарної системи

УКРАЇНА (19) UA (11) 33578 (51) МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ Д ЕПАРТАМЕНТ ІНТЕЛ ЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ОПИС ДО ДЕКЛАРАЦІЙНОГО ПАТЕНТУ НА ВИНАХІД (13) A 6 A61B1/00 видається під відповідальність власника патенту (54) СПОСІБ КОРЕКЦІЇ СТАНУ ВАГІТНИХ З ХРОНІЧНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ ГЕП АТО-БІЛІАРНОЇ СИСТЕМИ (13) 33578 (11) нями: гестозами, кровотечею в пологах, передчасними пологами, слабкістю пологової, діяльності, імунологічним конфліктом, перинатальною захворюваністю та смертністю. На сучасному етапі існує велика кількість способів, які використовуються в медицині для проведення комплексної патогенетичної терапії у вагітних з хронічними захворюваннями гепато-біліарної системи (Міхайленко Є. Т., Закревский А. А., Богдашкин Н. Г. Беременность и роды при хронических заболеваниях гепато-билиарной системы.Киев: Здоров’я, 1990). Значну лікувальну цінність мають різні варіанти дієтотерапії та лікувального харчування, що суттєво впливають на обмінні та регенеративні процеси, жовчоутоврення та жовчовиведення. Але фармакозалежність, фармакорезистентність медичних препаратів часто зумовлюють відсутність ефекту від використаних засобів і небажаний вихід. В останні роки в клінічній практиці широко впроваджується метод гемосорбції (ГС) - перфузії крові хворої людини через пристрій, заповнений сорбентом, поглинаючим токсичні речовини. Згідно з даними літератури, ця операція різнопланово діє на організм людини, оказуючи детоксикаційний і імунокорегуючий ефекти, нормалізуючи мікроциркуляцію, фізико-хімічні властивості еритроцитів, сприяє збільшенню діурезу. Сьогодні налагоджено промисловий випуск колонок з синтетичним вугіллям, волокнистих сорбентів, розроблені гемосорбенти, що вибірково видобувають з крові білірубін, UA Винахід відноситься до медицини, а саме, до акушерства, і може бути використаний для поліпшення перебігу вагітності та пологів у жінок з хронічними захворюваннями гепато-біліарної системи. Сьогодні перше місце в структурі материнської, смертності займають захворювання, не пов’язані з вагітністю та пологами (екстрагенітальні захворювання). При екстрагенітальній патології великого значення набуває проблема розробки оптимального плану ведення вагітності та пологів. Помилкова тактика родорозрішення сприяє виникненню тяжких ускладнень під час пологів, загостренню основного захворювання та розвитку серйозних ускладнень післяпологового періоду (Шехтман М. М., Бархатова Т. П. Заболевания внутренних органов и беременность.- М.: Медицина,1988). В структурі екстрагенітальних захворювань особливе місце займає патологія гепато-біліарної системи: холецистити, дискінезії жовчних шляхів, гострий та хронічний гепатити, холангіти, жовчнокам’яна хвороба, ріст яких відмічається повсюди, у тому числі і у осіб дітородного віку. За даними Закревського А. А. (1990), хронічні захворювання печінки і жовчних шляхів зустрічаються у 3% жінок. Під час вагітності значно збільшується навантаження на печінку, змінюються її функціональний стан та кровообіг. Особливої актуальності набуває проблема перебігу вагітності та пологів у жінок з хронічними захворюваннями печінки та жовчовивідних шля хів у зв’язку з небезпечними ускладнен A 111 триместрі вагітності при ексфузії плазми на рефрижераторній центрифузі РС-6 з швидкістю 1600 об/хв протягом 15 хвилин і індивідуально підібраному об’ємі видаленої плазми, який визначають за формулою: КВП=ОЦП*П*1,05, де КВП - кількість видаленої, плазми, П - запланований об’єм видалення плазми у % до ОЦП (об’єму циркулюючої плазми); 1,05 - коефіцієнт на введення розчину антикоагулянту, складаючий до плазми, що видаляється, приблизно 5% і в основній своїй масі виводиться разом з плазмою в кількості двох процедур з перервою в тиждень. (19) (21) 99031358 (22) 12.03.1999 (24) 15.02.2001 (33) UA (46) 15.02.2001, Бюл. № 1, 2001 р. (72) Танько Ольга Петрівна (73) Харківський Державний медичний університет (57) Спосіб корекції стану вагітни х з хронічними захворюваннями гепато-біліарної системи, який включає детоксикацію, імунокорекцію організму і нормалізацію реологічних властивостей крові; який відрізняє ться тим, що детоксикацію, імунокорекцію і нормалізацію реологічних властивостей крові виконують шляхом застосування плазмафереэу у 33578 аміак, феноли, холестерин, калій, амоній, креатинин, специфічні антитіла. Використання таких сорбентів підвищує ефективність гемосорбції при меншій тривалості операції, а також допомагає з’ясуванню ролі виведеного токсину в патогенезі ендотоксикозу (Ветров В. В. Леванович В. В. Применение гемосорбции в акушерско-гинекологической практике // Акуш. и гинек. – 1991. - № 7. С. 3-6). Показанням до гемосорбції є тяжкі ендогенні та екзогенні інтоксикації, печінкова недостатність, а протипоказаннями, за даними деяких авторів, - анемія, тромбоцитопенія, внутрішньочеревний крововилив. В акушерській практиці гемосорбція використовується в комплексній терапії пізнього гестозу вагітних, при гепато-ренальному синдромі, резуссенсибілізації, гнійно-септичних післяпологових ускладненнях. Зазначений метод є найбільш наближеним до заявленого за технічною суттю, результатами, що досліджуються, і обраний нами як прототип. Основною вадою прототипу є те, що більшість сорбентів "агресивні" по відношенню до форменних елементів крові. Під час проведення гемосорбції обов`язковий нейро-вегетативний захист з використанням димедролу, атропіну, пентаміну, оксибутірату натрію, що небайдуже під час вагітності. Негативним моментом є також гепаринізація хворих при проведенні процедури, тому що у вагітних з патологією гепато-біліарної системи початкове підвищений рівень гепатину у крові і велика імовірність кровотечі у пологах. В основу нашого винаходу покладена задача підвищення ефективності лікування вагітних з хронічними захворюваннями гепато-біліарної системи шляхом профілактики ускладнень. Задача, покладена в основу винаходу, вирішується тим, що у відомому способі корекції стану вагітних з хронічними захворюваннями гепатобіліарної системи, який включає детоксикацію, імунокорекцію організму і нормалізацію реологічних властивостей крові, згідно з винаходом, детоксикацію, імунокорекцію і нормалізацію реологічних властивостей крові виконують шляхом застосування плазмаферезу в перебігу 15 хвилин при швидкості 1600 об/хв, індивідуально підібраному об’ємі видаленої плазми, який визначають за формулою: КВП=ОЦП*П *1,05, де КПВ - кількість видаленої плазми; П - запланований об’єм видалення плазми у % до ОЦП (об’єму циркулюючої плазми); 1,05 - коефіцієнт на введення розчину коагулянту, складаючий до плазми, що видаляється, приблизно 5%, в основній своїй масі виводиться разом з плазмою. Процедуру виконують два рази з перервою в тиждень. Спосіб виконують таким чином: всім вагітним з метою підтвердження діагнозу та визначення тяжкості захворювання та ускладнень перебігу вагітності проводять клінічний аналіз крові, сечі, дослідження показників білкового, жирового та вуглеводного обміну, пігментної функції печінки та ферментативного спектру сироватки крові. Досліджується обмін стероїдних гормонів, визначається рівень естріолу, прогестерону, хоріонічного гонадоторпіну, кортизолу. Для оцінювання центра льної геодинаміки і кровообігу в печінці використовується метод імпедансної плетизмографії. Внутрішньоутробний стан плоду оцінюється на підставі функціональних проб, амкіоскопії, при ультразвуковому скануванні в реальному масштабі часу на апараті "ALOKA" - ССД-56, при народженні за методикою V. Apgar (1953). Для визначення імунологічного статусу проводиться комплексне імунологічне обстеження. Плазмаферез проводиться за переривчастою методикою. Кров ексфуз ується в заготовлені пластикові контейнери "Гемакон" та центрифугується на центрифузі PC-6 протягом 15 хвилин при швидкості 1600 об/хв. Після центифугування відокремлена плазма видаляється, а клітини крові ресуспензуються у подвійному об’ємі фізіологічного розчину, котрий після центрифугування також видаляється. Відмита еритроцитарна маса реінфузується. З метою індивідуалізації проведення плазмаферезу за методом Постнікова А. А. (1993) запропоновано алгоритм розрахунку, за яким визначається об’єм плазми, що видалялась: КВП=ОЦП*П*1,05 , де КВП - кількість видаленої плазми, П - запланований об’єм видалення плазми у % до ОЦП (об’єму циркулюючої плазми); 1,05 - коефіцієнт на введення розчину антикоагулянту, складаючий до плазми, що видаляється, приблизно 5% і в основній своїй масі виводиться разом з плазмою. Для плазмозаміщення використовують свіжозаморожену плазму 1:1,5 і реополіглюкін 1:1. Всього проводять по 2 сеанси плазмаферезу з переривом 7 діб. До і після кожної процедури оцінюють загальний стан вагітної, визначають частоту серцевих скорочень, артеріальний тиск, масу тіла. До початку курсу лікування і через 2-3 дні після його завершення досліджують стан периферійної крові ситему гемостазу, біохімічний та гормональний статус. Статистична обробка отриманого матеріалу включає аналіз середніх величин, що проводиться на комп’ютері PC/AT 486 з використанням пакету прикладних програм "Статграф". Після проведення плазмаферезу у вагітних з хронічними захворюваннями гепато-біліарної системи детоксикаційний ефект виявляється зниженням токсичності сироватки на 19,4%, при цьому вміст молекул середньої маси в сироватці крові знижується на 20%, залишаючись на тому ж рівні і через добу. Достовірне зниження рівня загального білірубіну виявляється у вагітних з 114,5 до 47,9 мкмоль/л (р