Спосіб виготовлення зубного протеза

Спосіб виготовлення зубного протезу, що містить закріплення на поверхні металевої основи крихт за допомогою металевої зв'язки, нанесення тонуючого покриття та облицювального шару, який відрізняться тим, що перед нанесенням на поверхню металевої основи крихт, на вестибулярну поверхню коронок посередині, перпендикулярно ріжучому краю коронки, накладають ізоляційну смужку шириною 1,1-1,2 мм для фронтальних і 1,41,5 мм для дистальних коронок, яку усувають перед нанесенням облицювального шару. (19) (21) 99031591 (22) 23.03.1999 (24) 15.02.2001 (33) UA (46) 15.02.2001, Бюл. № 1, 2001 р. (72) Кулаков Дмитро Олексійович, Левковіч Анатолій Миколаівич, Живкова Людмила Володимирівна (73) Дніпропетровська державна медична академія (56) 1. A.с. CPCP № 1718894, МКИ А61С13/00 от 15.03.92 (аналог). 2. A.с. CPCP № 1746865, МКИ А61С5/08 от 29.09.89 (прототип). 33661 Створення на коронках ділянки, не накритої ретенційним шаром, забезпечує зменшення товщини коронки, яку розрізають у цьому місці, що скорочує тр удовий зміст процесу розрізання та зменшує травматизацію культі зубів. Розрізання виконується коронковою пилою, оскільки найчастіше зняття незнімного протезу іншим шляхом неможливо. Тому для полегшення цього процесу у середині вестибулярної поверхні накладають ізоляційну смугу по лінії припущеного розрізання (проходження ріжучого приладу). Результати досвідчених досліджень дозволили визначити оптимальну ширину цієї смуги, котра залежна від розміру опорних зубів, яка склала 1,11,2 мм для фронтальних та 1,4-1,5 мм для дистальних коронок. Лабораторне вивчення проведене на стандартних гільзах певних діаметрів, котрі використовуються на відповідних зубах. Результати досліджень віддзеркалені у таблиці "Вивчення оптимальних величин ізоляційних смуг для фронтальних та дистальних коронок", котрі оцінювались за розривними зусиллями облицювального шару від металевої бази. Як інформують результати досліджень, запропоновані параметри ізоляційних смуг для фронтальних та дистальних коронок, вибрані по ширині 1,1-1,2 мм та 1,4-1,5 мм, відповідним чином, є оптимальні. Вибір ширини смуги для фронтальних зубів менш 1,1 мм недоцільний, оскільки, незважаючи на непогані розривні зусилля, збільшується імовірність помилки, внаслідок чого зростає трудовий зміст процесу розрізання. Використання смуги для фронтальних коронок з шириною більш ніж 1,2 мм також недоцільно, бо помітно зменшення розривних зусиль та помітно, як наслідок цього - зниження фіксації облицювального шару до металевої бази. Вибір ширини смуги для дистальних зубів менш 1,4 мм також недоцільно, незважаючи на збереження величини розривних зусиль, надто збільшується імовірність помилки при проходженні приладу, що розрізає та, отже, зростають затрати часу при процесі розрізання. Використання смуги для дистальних коронок з шириною більше ніж 1,5 мм також недоцільно, бо помітно зменшення розривних зусиль та, як наслідок, погіршення фіксації облицювального матеріалу до металевої бази. Отже, декларований засіб листується до мірило "новина", бо є невідомий у стоматології. Порівняння декларованого засобу з іншими відомими у науці і техніці рішеннями не дозволило відкрити в них ознаки, споріднені з тими, котрі розрізняють деклароване рішення від прототипу. Отже, декларований шлях виготовлення протезів листується до мірила "істотних різниць". Суть запропонованого засобу виготовлення зубних протезів пояснюється кресленнями, на котрих, згідно з пропозицією, присутні шари, що накривають металеву базу (фіг. 1) та ізоляційна смуга для того, щоб виконувати розріз (фіг. 2). Зубний протез містить металеву базу 1, на котрій закріплені зерна 2 за допомогою зв'язки 3, тонуюче покриття 4, облицювальний шар 5, на вестибулярній частині ізоляційна смута 6, встановлена перпендикулярно ріжучому краю 7. На конкретному зразку виготовлення зубних протезів за базу приймалась штамповано-паяна конструкція, зроблена шляхом традиційного методу. На поодинокі (підтримуючі) коронки у мостоподібному протезі, завчасно знезжирені та очищені, накладали ізоляційну смугу посередині вестибулярної поверхні, також ізолювали місця на базі протезу, що не підпадають покриттю ретенційним шаром. Заізольовану таким чином базу протеза розташовували в пористому кошику, заповненому ретельно відібраними по формі та величині зернами. Після чого кошик із заготовками опускали у електроліт та гальванічним способом осаджували металеву зв'язку, закріплюючи на базі у один шар контактуючі з нею зерна, потім наносили необхідні функціональні шари, наприклад, хром, нітрид титану. При зняттізубного протезу способом розрізання розріз виконували посередині вестибулярної поверхні, по смузі без ретенційних зерен та твердої металевої зв'язки, що значно скоротило трудомісткість, мінімум травматично для культі зубів та з малими витратами часу. Це було обумовлено відсутністю ретенційних зерен та твердої металевої зв'язки на вказаній смузі при малій товщині коронки на лінії розрізання. Хворому В. 36 років був зроблений штамповано-паяний протез, що складався з двох фіксуючих коронок на 3 та 6 зуби та двох штучних зубів. Посередині вестибулярної поверхні фіксуючих коронок перпендикулярно ріжучому краю були нанесені ізоляційні смуги на штучні коронки шириною 1,2 мм для 3-го (фронтального) та 1,5 мм для 6-го (дистального) зубів. Тоді на базі протезу за допомогою металевої зв'язки були закріплені ретенційні зерна корунду заданої величини, за виключенням заізольованної вертикальної смуги посередині вестибулярної поверхні фіксуючи х коронок. На каркас протезу були нанесені шар хрому та нітрид титану з наступним облицюванням пластмасою "СИНМА "М". Через півтора року виникла потреба у їхньому усунені, що було зроблено методом розрізання коронок коронковою пилою по смузі на вестибулярній поверхні, де були відсутні ретенційні зерна та тверда металева зв'язка. Такий процес зняття коронок був виконаний хутко та ефективно, з мінімальною трудомісткістю. Крім того, раніше був організований експеримент, що складався з серії іспитів на стандартних гільзах з присутністю смуги та без неї. Таким чином, декларований об'єкт дозволяє, порівняно з прототипом, спростити процес зняття протезів засобом розрізання, утворюючи на визначеній ділянці коронки смугу, на якій немає ретенційного шару та твердої металевої зв'язки. Дозволяє досягнути зменшення травматизації культі зубів, зменшує тр удомісткість процесу розрізання та може бути використаний у стоматологічних поліклініках без переоснащення устатк ування. Отже, використання декларованого засобу виготовлення підтримуючих елементів, тобто коронок, значно спрощує процес їх зняття способом розрізання у випадку необхідності що дозволяє зробити висновок про відповідність мірилу "промислове застосування". 2 33661 Таблиця Вивчення оптимальних величин ізоляційних смуг для фронтальних та дистальних коронок Фіг. 1 Фіг. 2 __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2001 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 3