Спосіб регулювання чисельності ентомокомплексу на посівах ріпаку

Спосіб регулювання чисельності ентомокомплексу на посівах ріпаку, що включає моніторинг агроценозів та спрямоване розселення трихограми, який відрізняється тим, що на початку вегетаційного періоду проводять дворазове суцільне 3 1га, крім того по периметру полів висівають суцільною смугою, шириною 2,5-3,0м ловильну культуру: суріпицю звичайну (Barbarea vulgaris), а після масового заселення суріпиці шкідниками проводять її обробку з одночасною крайовою обробкою полів по периметру, шириною 8-10м біопрепаратом Фітоверм 0,2% к.е. (концентрат емульсії) з розрахунку 1,0л/га. Суть запропонованого способу полягає у тому, що реалізація способу максимізує регуляторні функції агроценозів ріпаку. В період, коли природні популяції паразитів, зокрема трихограми, максимальні, проводять розселення трихограми. Саме в цей період починається яйцекладка капустяної, бавовникової та озимої совок. Важливо при цьому те, що в загальний регуляторний процес приєднуються ценози, що оточують посіви ріпаку, а це бур'яниста та інша сегетальна рослинність, де совки відкладають яйця. Цей елемент, у складі способу дозволяє нейтралізувати ту частину шкідливих видів, котрі за стандартних умов переселяються на поля ріпаку. Важливим елементом способу є висів та культивування ловильної культури - суріпиці звичайної, з вираженими атрактивними властивостями. Шкідники масово концентруються на суріпиці і тільки після цього проводять обробку суріпиці та крайову смугу ріпаку по периметру шириною 8-10м біопрепаратом Фітоверм 0,2% к.е. Реалізація способу забезпечує не тотальне знищення шкідливих видів, а динамічний процес взаємного регулювання усього ентомокомплексу, ко 34109 4 ли, у підсумку, шкідливі види знаходяться на допороговому рівні чисельності. Приклад. Агроценоз ярого ріпаку. Для обгрунтування способу регулювання чисельності ентомокомплексу усього агроценозу, формували три дослідні варіанти та контроль. Варіант, де проводили обгрунтування запропонованого способу передбачав послідовну реалізацію усіх суттєвих його елементів. Зокрема, в період яйцекладки лускокрилих шкідників, в першу половину вегетаційного періоду проводили дворазове суцільне розселення трихограми. При цьому, трихограму розселяли як на посівах ріпаку так і на ділянках, що оточують агроценоз, шириною 25-30м. Спрямоване вирощування по периферії поля ловильної культури суріпиці звичайної, у складі способу, приваблювало шкідливі види. Інші прийоми передбачали обробку ловильної культури біопрепаратом Фітоверм 0,2% к.е. та крайової смуги агроценозу. Інші два варіанти передбачали реалізацію способу - найближчого аналога, а також передбачався базовий варіант, де ентомокомплексу регулювали шляхом виконання прийомів, властивих регіональним технологіям. Для оцінки дієвості та величини позитивного результату, використовували найбільш інформативні тестові показники. Отриманий цифровий матеріал обробляли статистично, порівнюючи при цьому показники запропонованого способу та найближчого аналога. Результати досліджень наведено у Таблиці. Таблиця Результати обґрунтування способу регулювання чисельності ентомокомплексу на посівах ріпаку Початкова Норми витраСпіввідношенні чисельність ЕфективДіапаузувало Способи, що порів- ти препаратів, Пошкоджено ентомофаги: шкідників, порошкідників, ність спосонюються рослин % шкідник, серел/га, ентомопорогові гові рівні бів, % фагів, тис/га дина вегетації рівні Розселення: Трихограма, 2 прийоми на полях та по периметру полів; 35-55 Ловильна культура суріпиця звичайна; 1,1 85,8 2,8 1:7:1 0,56 Обробка суріпиці та крайової смуги поля Фітоверм 0,2% к.е. 1,0 (спосіб, що пропонується) Розселення: Трихограма-2 прийоми; 75+100 Ловильні коритця з мелясою, шт./га; 1,3 76,6 10,3 1:20:35 2,6 Обприскування: Матч, 5%к.е. 1,0 (спосіб - найближчий аналог) 5 34109 6 Продовження таблиці Обприскування: Сумі альфа к.е. – Бульдок к.е. – Фуфанон 570 к.е. (еталон) Контроль НІР05 0,3 0,3 0,8 1,2 90,4 2,1 1:15:20 0,41 1,0 6,8 16,9 1,3 1:40:50 2,8 0,21 Встановлено, що запропонований спосіб дозволяє ефективно регулювати чисельність ентомокомплексу посівів ріпаку. Підсумкова ефективність способу становила 85,8%, було при цьому пошкоджено 2,8% рослин. Впродовж вегетації, внаслідок реалізації способу підтримувалось динамічне співвідношення у системі: ентомофаги шкідники на рівні 1:7:10. Це свідчить про те, що популяції трихограми, що їх розселяли на поля, а також природні популяції ентомофагів підтримували чисельність шкідників на низькому допороговому рівні. У підсумку, якщо початкова чисельність шкідників становила 1,1 показних порогових рівнів, то діапаузувало на цьому варіанті, внаслідок реа Комп’ютерна верстка М. Ломалова лізації способу тільки 0,56 порогових рівнів. Ці показники суттєво відрізняються від аналогічних показників найближчого аналога. Крім того, показники тестових оцінок у варіанті запропонованого способу не поступались базовому варіанту, де впродовж вегетаційного періоду проводили три обприскування рослин хімічними інсектицидами. Таким чином, обґрунтовано досить ефективний спосіб регулювання чисельності ентомокомплексу корисних та шкідливих видів комах на посівах ріпаку, внаслідок чого, чисельність шкідливих видів не перевищувала порогового рівня і вони не завдавали суттєвої шкоди посівам ярого ріпаку впродовж вегетаційного періоду. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601