Спосіб підготовки сльозової рідини для біофізичних досліджень

Спосіб підготовки сльозової рідини для біофізичних досліджень, що включає аналіз сльозової рідини методом спектроскопії, який відрізняється тим, що в нижнє кон'юнктивальне склепіння поміщують смужку фільтр увального паперу на 2-5хв, потім перекладають її в пробірку "еппендорф", куди додають 0,5-1мл фільтрованого розчину хлориду натрію 0,9%, інкубують 4-10хв, після чого отриманий елюат центрифугують при 3000об/хв протягом 40-45 хвилин. (19) (21) u200807407 (22) 29.05.2008 (24) 11.08.2008 (46) 11.08.2008, Бюл.№ 15, 2008 р. (72) КРЕСЮН ВАЛЕНТИН ЙОСИПОВИЧ, UA, ТИМЧИШИН ОЛЕГ ЛЬВОВИЧ, UA, ВЕНГЕР ЛЮДМИЛА ВІЛЕНІВНА, U A, КРЕСЮН НАТАЛІЯ ВАЛЕНТИНІВНА, U A (73) ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ, UA 3 34628 розчину хлориду натрію 0,9%, інкубують 4-10хв, після чого отриманий елюат центрифугують при 3000об/хв протягом 40-45 хвилин. У разі потреби збереження сорбованої сльозової рідини її однократно заморожують при температурі -20°С і нижче, що дозволяє коректно зберегти основні біофізичні властивості його компонентів. Пропонований спосіб здійснюється таким чином: Вранці, після гігієнічних процедур в положенні лежачи нижня повіка обстежуваного ока змішується вниз і в нижнє кон'юнктивальне склепіння розміщують смужку фільтрувального паперу на 2-5хв. Потім перекладають її в пробірку "эппендорф", куди додають 0,5-1мл фільтрованого розчину хлориду натрію 0,9%, інкубують 4-10хв, після чого отриманий елюат центрифугують при 3000об/хв протягом 40-45хв. Отриманий супернатант досліджують біофізичним методом - ЛКС. У разі неможливості виконання дослідження безпосередньо після сорбції сльозової рідини отриману смужку фільтрувального паперу, насичену сльозовою рідиною, розміщують у пробірку "эппендорф", щільно закривають кришкою і занурюють її в морозильну камеру при температурі -20°С. У такому стані сльозова рідина може зберігатися до 2-місяців. При необхідності пробірки виймають із морозильної камери, ставлять в термостат при 37°С на 30 хвилин. Після цього до неї додають 0,5-1мл фільтрованого розчину хлориду натрію 0,9%, доведеного до температури 37°С, на 4-10хв, потім отриманий елюат центрифугують при 3000об/хв протягом 40-45 хвилин. Супернатант досліджують біофізичним методом - ЛКС. Допускається тільки одноразове розморожування сорбованої на фільтрувальний папір слізної рідини. Для підготовки сльозова рідина була узята у пацієнтів 2-х гр уп. У пацієнтів І групи (n=70) клінічних прояв захворювань ока не знайдено. Другу груп у (n=47) склали пацієнти з постравматичним увеітом, який супроводжувався перикорнеальною ін'єкцією ока, набряком рогівки різного ступеню, наявністю преціпітатів на задній поверхні рогівки. Сльозову рідину отримували, таким самим чином, як описано вище і досліджували методом ЛКС на лазерному кореляційному спектрометрі, а отримані результати оброблялися за допомогою програмного забезпечення, яке додається до ЛКспектрометру. Внесок в світлорозсіювання часток 4 різних розмірів виражався у відсотках. Розміри часток були об'єднані в п'ять дискретних зон: І дискретна зона розмір часток від 0 до 10нм, II дискретна зона - від 11 до 30нм, ІІІ дискретна зона від 31 до 70нм, IV - від 71 до 150нм, V дискретна зона - більш 150нм. За даними Таблиці 1 основний внесок в світлорозсіювання часток сльозової рідини припадає на їх розмір більш 31нм. В той же час, зміни в лазерних спектрах у пацієнтів І групи вірогідно (р