Спосіб прогнозування ймовірності розвитку катаракти у хворих на атопічний дерматит

Спосіб прогнозування ймовірності розвитку катаракти у хворих на атопічний дерматит, що включає дослідження сльозової рідини, який відрізняється тим, що у сльозовій рідині визначають рівень IgE і при його значенні вище 300 МО/мл ймовірність розвитку катаракти впродовж наступного року вважають високою. (19) (21) u200808236 (22) 18.06.2008 (24) 10.10.2008 (46) 10.10.2008, Бюл.№ 19, 2008 р. (72) СКРИПНИК РІМА ЛЕОНІДІВН А, U A, РОЗУМІЙ НАТАЛІЯ МИ ХАЙЛІВНА, UA, БИЧКОВА НІН А ГРИГОРІВНА, UA, СОЛОГУБ ЛАРИС А ВІТАЛІЇВН А, UA (73) НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. О.О. БОГОМОЛЬЦЯ, U A 3 36186 індустріалізації, можна очікувати ще більшого зростання кількості кришталикових ускладнень у хворих на АД. Незважаючи на те, що кількість випадків АД, ускладнених офтальмологічними порушеннями значно зросла, опубліковано відносно мало робіт, присвячених дослідженню та узагальненню цієї проблеми. Зокрема, до цих пір дослідники не можуть однозначно визначити причини та механізми розвитку катаракти (Kazuyuki Sasaki, Masati Kojima, Hiroko Nakaizumi, 1998). Враховуючи те, що в основному на АД страждають особи працездатного віку, виявлення факторів, які впливають на розвиток катаракти у пацієнтів з АД, та розробка критеріїв ранньої діагностики ускладнених катаракт на до-клінічній стадії, а також прогнозування ймовірності розвитку катаракти у хворих на атопічний дерматит являються актуальними задачами. Існуючі способи клінічного дослідження кришталика, зокрема біомік-ротиндалеметрія, дозволяють досліджувати тиндальфеномен (розсіювання світла білковими молекулами, що утворюють колоїдні розчини у клітинах), в результаті чого з'являється можливість кількісно оцінювати ступінь порушення прозорості кришталика [2]. Проте ці способи оцінюють лише ступінь вже наявних порушень прозорості кришталика і не дозволяють прогнозувати ймовірність розвитку катаракти. Відомий спосіб біохімічного прогнозування швидкості розвитку катаракти з використанням регресивного іонного аналізу. У крові хворих на початкову вікову катаракту визначають біохімічні показники: глутатіонредук-тазу, глюкозо-6фосфа тдегідрогеназу, ПАЛФ-е фект, аспартатамінотрансфе" разу, концентрацію SHгруп, аскорбінову кислоту, глутатіон та амінонітроген. Порушення активності цих ферментів свідчить про швидке прогресування катаракти [3]. Недоліками цього методу є те, що він дає можливість прогнозувати швидкість прогресування вже наявної катаракти, тобто прогнозування ймовірності виникнення катаракти у пацієнтів з прозорими кришталиками для проведення своєчасної профілактики її розвитку залишається невирішеною проблемою. Відомий також спосіб прогнозування можливості появи катаракти шляхом дослідження рівня активності у крові ферменту глутатіон-8трансферази (GST), як показника детоксикаційної функції печінки, що дозволяє визначати контингент осіб з підвищеним ризиком розвитку катаракти [ 4 ]. Недоліками цього способу є його значна складність для практичної офтальмології. Найближчим аналогом (прототипом) способу, що заявляється є спосіб прогнозування розвитку катаракти у хворих на первину глаукому [5]. У сльозовій рідині пацієнта визначають ефективну концентрацію альбуміну, за якою розраховують діагностичний показник здатності альбуміну до зв'язування як відношення ефективної концентрації альбуміну до його загальної концентрації. При значенні цього показника £ 0,3 прогнозують розвиток катаракти впродовж наступ 4 них 6 місяців. На жаль, цей спосіб не може бути використаний для прогнозування розвитку катаракти у хворих на АД, оскільки у них концентрація альбуміну у сльозовій рідині не може слугува ти визначальним показником. Задача, яку вирішує корисна модель, що заявляється, полягає у вдосконаленні способу прогнозування ймовірності розвитку катаракти у хворих на атопічний дерматит шляхом виявлення специфічного для цієї категорії хворих маркеру розвитку катаракти у хворих на атопічний дерматит. Технічний результат, що досягається корисною моделлю, буде полягати в більш точному і ранньому прогнозуванні розвитку катаракти у хворих на АД, що підвищить ефективність лікувальнопрофілактичних заходів. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі прогнозування ймовірності розвитку катаракти у хворих на атопічний дерматит, який включає дослідження сльозової рідини, згідно корисної моделі, у сльозовій рідині визначають рівень IgE і при його значенні вище 300 МО/мл ймовірність розвитку катаракти впродовж наступного року вважають високою. Відмінною особливістю способу прогнозування ймовірностірозвитку катаракти у хворих на атопічний дерматит, що заявляється, є використання у якості прогностичного показника рівня IgE у сльозовій рідині. Оскільки АД є автоімунним захворюванням, що характеризується підвищенням рівня IgE в сироватці і, відповідно, сльозовій рідині, то цей показник може слугува ти специфічним критерієм для оцінки ймовірності розвитку очних ускладнень, катаракти включно, у хворих цієї категорії. За доступними літературними даними такий спосіб прогнозування ймовірності розвитку катаракти у хворих на атопічний дерматит невідомий. Запропонований спосіб прогнозування ймовірності розвитку катаракти у хворих на атопічний дерматит здійснюється наступним чином. Забір сльозової рідини проводять при біомікроскопічному контролі інсуліновим шприцом, на який попередньо вдягають спеціальну канюлю. Сльозову рідину набирають в об'ємі 0,1мл з нижнього кон'юнктивального склепіння в стерильну пробірку, та відразу ж відправляють пробу в імунологічну лабораторію для визначення рівня IgE. Визначення рівня IgE в сльозовій рідині хворих на АД проводять за допомогою кількісного імуноферментного твердофазного аналізу (UBI MAGIWEL). При його значенні вище 300 МО/мл ймовірність розвитку катаракти впродовж наступного року вважають високою. Цей показник було встановлено наступним чином. Було обстежено 39 хворих на АД у віці від 16 до 46 років, з них 36 чоловіків і 3 жінки. Було виділено дві групи: перша (n=26) - хворі на атопічний дерматит без катаракти; друга гр упа (n=13) - хворі на атопічний дерматит з катарактою. Контрольну груп у склали 12 здорових людей. Середня концентрація IgE в сльозі в першій групі склала 268,8±31,2МО/мл, у пацієнтів другої групи 425,8±49,3МО/мл. В контрольній групі 5 36186 концентрація IgE в сльозі склала 61,5±7,2МО/мл. Ці результати дозволяють зробити висновок, що у хворих на АД з атонічною катарактою концентрація IgE в сльозі в 6,92 рази вища в порівнянні з контрольною групою і майже в 2 рази вища в порівнянні з хворими на атопічний дерматит без катаракти. Тобто, концентрація IgE в сльозі вище 300МО/мл може слугувати об'єктивним показником ймовірності розвитку катаракти у хворих на АД. Всі хворі спостерігались впродовж одного року У тих хворих на АД, які мали концентрацію IgE в сльозі вище 300МО/мл і з різних причин не лікувались, впродовж року об'єктивно спостерігався розвиток катаракти. Приклад 1 конкретного втілення Хвора С., 20 років (амбулаторна карта № 48), знаходилась на обліку в очному відділенні ЦМКЛ м. Києва з 2005 року. При первинному обстеженні гострота зору на правому оці 0,9 та на лівому - 0,8. Одночасно хворіє на атопічний дерматит з дитинства. Біомікроскопія обох очей: в центральній зоні та по периферії кришталика визначаються помутніння, більшою мірою розташовані в субкапсулярних передніх та задніх шарах, що нагадують «крижинки». Діагноз: двостороння атопічна катаракта обох очей. У листопаді 2005 року хворій було проведено дослідження рівня IgE в сльозі 620,0 МО/мл. Отже, у хворої була визначена висока ймовірність розвитку атонічної катаракти. Було призначено місцеве лікування: вітамінні краплі («Квінакс» по 2 краплі 3 рази на добу). Системно призначали ентеросорбенти та імуномодуляторі під контролем імунограми. При обстеженні в 2006 році гострота зору не погіршилась. Таким чином, на підставі високого рівню IgE в сльозі було вчасно проведено профілактику та лікування такого тяжкого очного ускладнення, як атопічна катаракта. Приклад 2 конкретного втілення Приклад 2. Хворий А., 18 років (амбулаторна карта № 124) був обстежений в очному відділенні 2006 році. Одночасно хворіє на атопічний дерматит з дитинства. Гострота зору обох очей 1,0. При біомікроскопії кришталиків патології не визначено. У грудні 2006 року було проведено дослідження рівня IgE в сльозі - 420,0МО/мл. Отже, у хворого була визначена висока ймовірність розвитку Комп’ютерна в ерстка Д. Шев ерун 6 атопічної катаракти впродовж наступного року. З певних причин хворий відмовився від лікування. При обстеженні через рік гострота зору правого ока 0,9н/к; лівого - 0,8н/к; були відмічені передні субкапсулярні помутніння кришталиків. Тобто, у хворого розвинулась атопічна катаракта. Дані приклади підтверджують кореляційний зв'язок між гостротою зору (прозорістю кришталиків) та рівнем IgE в сльозі у хворих на АД. За період з 2006 по 2008 рік в очному відділенні ЦМКЛ м. Києва спосіб прогнозування, що заявляється, було використано у 49 хворих на АД. Звичайним офтальмологічним методом прогнозування у 3 хворих була виявлена ймовірність атопічної катаракти. Нашим способом було прогнозовано 7 атопічних катаракт. У 6 з них за допомогою своєчасної профілактики та лікування вдалось попередити розвиток катаракти. У одного хворого (дивись приклад 2), який не пройшов своєчасного лікування, впродовж року розвинулась атопічна катаракта. Отже, використання у якості прогностичного показника розвитку катаракти у хворих на атопічний дерматит рівня IgE у сльозовій рідині є виправданим. Джерела інформації: 1. Й.Р. Салдан, Т.М. Шелінговська, М.А. Дяченко, О.М. Маяковська, В.Р. Григора. Ураження очей у дітей з атонічним дерматитом/ЛГези доп. Х з'їзду офтальмологів України (Київ, 28-30 травня 2002р.) -С.52. 2. Ю.И. Вязовский. Биомикротиндалеметрические исследования хрусталика и роговицы в норме // Офтальмологический журнал.-1982.-№2.-С. 106108. 3. А.А. Putienko, N.E. Leus, E.I. Baydan, L.I. Kravchenko. The Use of Regression Analyses for forecasting of Speed Development of Age-Related Cataract-Ophthalmic Res.-1999;31,2: p. 159 4. Н.Ф. Ле ус, И.М. Логай, Т.А. Красновид, Л.И. Кравченко, Е.И. Драгомирецкая. Возможность прогнозирования возникновения катаракты при исследовании некоторых факторов риска// Офтальмологический журнал.- 2003.-№2.- С.53-58. 5. Н.И. Курышев. Роль реакций свободно - радикального окисления в помутнении хрусталика после антиглаукоматозных операций// Вестник офтальмологии.-1997.-№4.-С. 14-16. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601