Драга гідроентомологічна дге

Драга для збору кількісних проб гідробіонтів, наприклад водяних жуків, що складається із пря 3 36317 Драга виконана із прямокутної металевої рами з ребром жорсткості й обладнана гнучкою нижньою підборою і мішком з млинового газу, з’єднаного з рамою за допомогою смужки брезенту. Вхідний отвір драги значно менше, ніж у прототипу, але досить для ефективного вловлювання великих і рухливи х водяних жуків. М’яка нижня підбора, яка виконана з навантаженої синтетичної мотузки, забезпечує добрий контакт із дном, тому що обгинає перешкоди, не відриваючись від поверхні ґрунту, у той же час така підбора не поринає глибоко в ґрунт, що підвищує е фективність лову й спрощує обробку проб. Драга має зручні для транспортування габарити й порівняльно невелику вагу (не більше 3-5кг), при цьому, запропоноване співвідношення площі вхідного отвору й маси знаряддя лову, а також використання додаткових вантажів на бічних сторонах драги не призводять до підвищення парусності. Це дозволяє використовувати ловильний мішок з дрібночарункового матеріалу (млинового газу), що неможливо в найближчому аналогу. Для застосування пропонованої драги не потрібне судно, як у випадку найближчого аналога. Таким чином, запропонована драга забезпечує максимально результативний лов водяних жуків при мінімальних витратах праці. Пропоноване знаряддя лову - драга - може бути використане як для фауністичних досліджень, так і для визначення кількісних характеристик (чисельності й біомаси) водяних жуків і ряду інших гідробіонтів (ракоподібних, личинок амфібіотичних комах і ін.). Зразок пропонованої драги зображений на Фіг.1. Рама 1 виготовлена з металевого кутика шириною до 30мм. Верхній край рами довжиною 0,5м з’єднаний з бічними сторонами (довжиною по 0,3м). Рама постачена ребром жорсткості 2, що уявляє собою відрізок металевого кутика шириною 10мм укріплений за допомогою болтів або заклепок до бічних сторін рами на відстані 100-150мм від їхніх нижніх кінців. Нижня підбора 3 драги являє собою синтетичну мотузку діаметром 6-8мм і довжиною близько 0,6м. На мотузці закріплені 3-4 свинцевих вантажі 6 загальною вагою 0,8-1,2кг. Ще 2 вантажі 6 загальною вагою до 500г кріпляться на бічні сторони рами 1 вище ребра жорсткості 2. У кута х рами 1 закріплені 4 повідці з або міцної мотузки, або м’якого проводу або тонкого металевого троса діаметром 3-5мм, вільні кінці яких з’єднуються один з одним за допомогою металевого кільця (огона) 8. Мішок 4 має вигляд усіченого конуса й виготовлений з млинового газу з чарункою 0,5-1,0мм і кріпиться до рами 1 за допомогою смужки брезенту 5 шириною 0,2-0,3м. Нижній кінець мішка 4 в робочому стані зав’язаний тасьмою 10. У робочому стані драга кріпиться до ліню 9 діаметром 8-10мм. розміченому через кожний 1м. Лов водяних жуків здійснюється таким чином. Драгу заносять у водойму, потім по як більше ши 4 рокій дузі (в ідеальному випадку по березі) обходять ділянку, яку досліджують, одночасно розмотуючи лінь і заміряючи його довжину по відмітках. Драга при цьому залишається на місці. Зупинившись у кінцевій точці зони лову, підтягують драгу до себе, вибираючи лінь зі швидкістю 0,6-1,2м/с. Довжина шляху драги визначається характером водної рослинності й донних відкладень. На щільному ґрунті й у розріджених заростях вона може бути більшої, ніж на мулистому дні або в густій рослинності. В останньому випадку доцільно робити серію з декількох більш коротких протягань, дивлячись по швидкості заповнення мішка. Щоб витягти зібраний у драгу матеріал, тасьму розв’язують і витрушують вміст мішка в підготовлену тару. Узяті проби промивають від мулу й піску в сачку або на системі бентосних сит і розбирають як проби макрозообентосу відповідно до загальноприйнятих методик [4]. Розрахунок чисельності організмів (по видах або тотально) на квадратний метр площі дна ведуть по формулі: N= n , k ×L (1) де N - чисельність, екз. м -2, n - число екземплярів у пробі, k = 0,5 - ширина досліджуємої смуги дна, м, L - довжина шляху драги, м. Біомасу розраховують по формулі: B= b , k ×L (2) -2 де В - біомаса, мг×м , b - сумарна маса особин даного виду в пробі. Польові випробування, проведені в період з березня по жовтень 2007 року у різних водноболотних угіддях Одеської й Миколаївської областей, показали високу ефективність пропонуємої драги. Джерела інформації: 1 Ярошенко В.А., Замотайлов А.С., Тхабисимова А.У., Шаповалів М.И. Польова практика по зоології безхребетних. -Майкоп, редакційновидавничий відділ Адигейського державного університету, 2006. -90с. 2 Марковский Ю.М. Фа уна безхребетних низов’їв рік України,умови її існування й шляхи використання: В 3т. -К.: АН УРСР, 1953. -196с (Водойми дельти Дністра й Дністровський лиман; Т.1). 3 Макаров Ю.Н. Десятиногие ракоподібні. -К.: Наук, думка, 2004. -429с -(Фауна України. Т.26 Вищі ракоподібні. Вып. 1-2.) –найближчий аналог. 4 Бубнова Н.П., Холикова Н.И. Методи вивчення макрозообентосу //Посібник з методів біологічного аналізу поверхневих вод і донних відкладень. -Л.: Гидрометеоиздат, 1983. -С.21-38. 5 Комп’ютерна в ерстка C.Литв иненко 36317 6 Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601