Спосіб визначення ступеню тяжкості бронхіальної астми у дітей

Спосіб визначення ступеню тяжкості бронхіальної астми у дітей шляхом вивчення цитологічного составу носоглоточного слизу, який відрізняється тим, що визначають співвідношення еозинофілів та нейтрофілів в індукованому харкотинні і при величині цього співвідношення 0,21±0,60 визначають легкий перебіг бронхіальної астми, при 0,81±0,20 - середньоважку бронхіальну астму, при співвідношенні >1,01 - діагностують тяжкий перебіг бронхіальної астми. (19) (21) 99126718 (22) 10.12.1999 (24) 16.04.2001 (33) UA (46) 16.04.2001, Бюл. № 3, 2001 р. (72) Волосовець Олександр Петрович, Ковбаско Екатерина Михайлівна, Курашова Ольга Миколаївна (73) Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця (НМУ) 36366 Встановлено, що підвищення кількості еозинофілів більше 13% в слизу респіраторного тракту характерно для різних форм респіраторних алергозів, зокрема, для бронхіальної астми [11]. Відомо, що рівень секреторної еозинофілії корелює з тяжкістю перебігу бронхіальної астми. Але даних про кількість еозинофілів в бронхіальному слизу при різній тяжкості астматичного процесу не існує [1, 6]. Відомий спосіб оцінки тяжкості бронхіальної астми, що включає вивчення цитологічного составу носоглоточного слизу і дає можливість судити про вираженість алергічного запалення в респіраторному тракті [11]. Але даний спосіб має недоліки: 1) часто не вдається отримати якісний мазок з носоглотки, що перекручує картину і не дає можливості суди ти не тільки про тяжкість, а і про природу захворювання; 2) за наявності алергічного риніту, який часто супроводжує бронхіальну астму, цитологічний состав носоглоточного слизу відображає активність алергічного запалення у верхньому відділі респіраторного тракту і не дає можливості оцінити вираженість запалення на слизовій бронхів; 3) при приєднанні до бронхіальної астми гострої респіраторної інфекції верхніх дихальних шляхів цитологічний зміст носоглоточного слизу починає відображати активність інфекційного запалення на слизовій носоглотки і не дає можливості судити про активність астматичного процесу; 4) не існує достовірних критеріїв, які б за якісним складом носоглоточного слизу характеризували тяжкість астматичного процесу. Задача, яка вирішується запропонованим способом полягає у встановленні зв'язку між активністю алергічного запалення та якісним складом індукованого харкотиння. Технічний результат, що досягається, буде полягати у підвищенні достовірності діагностики бронхіальної астми та розширенні можливостей виявлення різних ступенів тяжкості перебігу астматичного процесу. Поставлена задача досягається тим, що, згідно з винаходом, визначають співвідношення еозинофілів та нейтрофілів в індукованому харкотинні: при величині цього співвідношення 0,21±0,60 визначають легкий перебіг бронхіальної астми, при значенні співвідношення 0,81±0,20 - середньоважку бронхіальну астму, при співвідношенні >1,01 діагностують тяжкий перебіг бронхіальної астми. Ознаками, які відрізняють даний спосіб визначення тяжкості бронхіальної астми у дітей від способу-прототипу, є те, що визначається співвідношення еозинофілів та нейтрофілів в індукованому харкотинні, яке обов'язково порушується у всіх хворих ді тей з бронхіальною астмою, крім того, при різній тяжкості процесу це співвідношення змінюється. Перевагою такого підходу є відносна простота способу та можливість широкого використання його в багатьох лікувально-профілактичних закладах. Цей спосіб не потребує складного обладнання та коштовних реактивів і надає достовірну інформацію про тяжкість бронхіальної астми у дітей. Тобто, за допомогою одного, непрямого, досить простого методу можна оцінювати стан сли зової оболонки бронхів в ти х випадках, коли проведення досить складних та коштовних досліджень неможливо. Спосіб визначення тяжкості бронхіальної астми у дітей здійснюється таким чином: перед проведенням процедури пацієнт робить 1-2 інгаляції сальбутамола (або якогось іншого В-2 адреноміметика) для попередження бронхоконстрикції в час проведення дослідження. Потім проводяться інгаляції, для яких необхідно використовувати тільки ультразвукові небулайзери (в яких вихід аерозолю знаходиться в межах 0,87-2,0 мл/хв. і середній масовий аеродинамічний діаметр часток аерозолю менший чи дорівнює 5 мкм), оскільки тільки такі апарати можуть забезпечити високу швидкість продукції аерозолю при високій якості його часток. Для інгаляцій використовують гіпертонічний (3-5%) розчин NaCI, який готується безпосередньо перед вживанням. Кожні 7 хвилин інгаляції концентрацію гіпертонічного розчину збільшують на 1%, тобто використовують послідовно 3, 4, 5% розчини. Після кожного сеансу інгаляції пацієнти ретельно полощуть рота і намагаються відкашляти харкотиння в спеціальний посуд. Процедуру припиняють при отриманні задовільного зразка харкотиння. Дослідження харкотиння повинно проводитися не пізніше, ніж через 2 години після її отримання, протягом всього часу зберігання матеріал повинен знаходитися при температурі +4°С. Для дослідження найбільш підходять слизові зліпки розміром більше ніж 4,5х9 мм з мінімальними домішками слини. Наступним етапом приготування матеріалу для дослідження є гомогенізація харкотиння, для чого використовують спеціальні скляні "буси", з якими харкотиння встряхують протягом 15-20 хвилин. Після чого суспензію відмивають в фізіологічному розчині та центрифугують протягом 10 хвилин при 1000 об/хв., мазки фарбують методом May-Grunwald-Giemsa, проводять підрахунок клітинних елементів за допомогою імерсійної мікроскопії. Нами за запропонованим способом обстежено 50 дітей з бронхіальною астмою різного ступеню тяжкості і 16 здорових дітей. Отримані результати представлені в таблиці. За допомогою способу виявлено 12 дітей з бронхіальною астмою легкого перебігу, 20 дітей з бронхіальною астмою середньої тяжкості та 18 дітей з тяжким перебігом бронхіальної астми. Проводили статистичну обробку отриманих результатів за допомогою непараметричних статистичних методів. В результаті статистичної обробки доведена достовірна кореляційна залежність, а саме: 1) клінічна особливість перебігу за хворювання (частота і тяжкість приступів бронхіальної астми, наявність змін на спірограмі та ознак гиперреактивності бронхів, які реєструються при пікфлуометрії) та змін в співвідношенні еозинофілів та нейтрофілів в індукованому харкотинні; 2) якість проводимої терапії, яка супроводжується клініко-інструментальною позитивною динамікою та зміною в співвідношенні еозинофілів та нейтрофілів в індукованому харкотинні. Дані досліджень представлені в таблиці. Отримані результати та проведена статистична обробка дозволяє зробити висновки, що існує достовірний зв'язок між зміною в співвідношенні 2 36366 еозинофілів та нейтрофілів в індукованому харкотинні та тяжкістю перебігу бронхіальної астми. Після адекватної терапії, яка призначається відповідно до тяжкості, визначеної даним способом, відмічається позитивна клініко-інструментальна та цитологічна динаміка. Тобто, співвідношення еозинофілів та нейтрофілів в індукованому харкотинні наближується до того, яке реєструється у здорових дітей. Таким чином, нами доведено, що спосіб визначення ступеню тяжкості бронхіальної астми у дітей придатний як для діагностики, так і для визначення ефективності лікування. Джерела інформації. 1. Авдеев С.Н., Анаев Є.Х., Чучалин А.Г. Применение метода индуцированной мокроты для оценки интенсивности воспаления дыхательных путей // Пульмонология. - 1998. - № 2. - С. 81 - 87. 2. Belda J., Giner J., Casan P., Sanchis J.A. Indused sputum in asthma: study of validity and repeatability // Arch. Bronchopneumol - 1997. - Vol. 33, № 7. - P. 325-330. 3. Biskerman N.A., Sproud E.E., Barach A.L. An aerosol method of production bronchial secretions in human subject: a clinical technique for detection of lung cancer // Dis.Chest. - 1958. - Vol. 4. - P. 347362. 4. Fishman J.A., Roth R.S., Zanzot E., Enos E.J., Ferrato M.J. Use indused sputum specimens for microbiologic diagnosis of infections due to organisms other than pneumocystis carini // J. Clin. Microbiol. 1994. - Vol. 32. № 1. - P. 131-134. 5. Floreani A.A, Buchalter S., Thompson A.B., Rennard S.I. In vi vo assessment of airway inflammation // Monaldi Arch. Chest. Dis. - 1994. - Vol. 49, № 3. - Suppl. 1. - P. 17-2. 6. Pin I., Gibson P.G., Kolendovicz R., GirgisGabardo A., Denburg J.A., Hargreave F.E., Dolovich J. Use of indused sputum cell counts to investigate airway inflammation in asthma // Thorax. - 1992. Vol. 47. - P. 25-29. 7. Pizzichini M.M., Pi zzichini E., Efthimiadis A., Clelland L., Mahony J.B., Dolovich J. Markers of inflammation in indused sputum in acute bronchitis caused by Ch. Pneumoniae // Thorax. - 1997. - Vol. 52, № 10. - P. 929-931. 8. Prieto L., Gutierrez V., Morales C., Torres V. Non-invasive methods for diagnosing asthma. Study of indused sputum // J. In vest. Allergol. Clin. Immunol. - 1997. – Vol. 7. - P. 348-350. 9. Sterk P.J. Non-invasive monitoring of bronchial inflammation in asthma // Schweiz. Med. Wochenschr. - 1997. - Bd 127, № 41. - S. 1686-1692. 10. Wielders P.L., Dekhuijzen P.N.R. Disease monitoring in chronic obstructive pulmonary disease: is there a role for biomarkers? // Eur. Respir. J. 1997. - Vol. 10. - P. 2443-2445. 11. Wiersbitzky S.K.V., Balike E.G., Muller K., Bruns R., Heydolgf F. // Российский вестник перинатологии и педиатрии. - 1997. - № 1. - С. 40-44. Таблиця Цитологічний склад індукованого харкотиння у здорових дітей та дітей, хворих на БА Лімфоцити х 109/мл Всього клітин х 109/мл Співвідношення еозинофілів/нейтро філів 0,27±0,04 0,48±0,02 0,40±0,06 0,11±0,095 2,56±0,90 10,37±1,25 0,48±0,05 1,80±0,15 0,21±0,60 26,30±2,40 4,75±1,25 12,46±2,25 0,36±0,01 2,60±1,01 0,81±0,20 13,15±1,50 9,50±2,75 24,92±3,75 0,72±0,05 4,80±1,25 >1,01 Нейтрофіли х 109/мл Діти, хворі на БА n=50 Здорові діти n=16 Легкий перебіг n=12 Середньоважкий перебіг n=20 Тяжкий перебіг n=18 Еозинофіли х 109 /мл Макрофаги х 109/мл 0,11±0,01 0,012±0,00 1 4,93±0,75 __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2001 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 3