Спосіб лікування бронхіальної астми у дітей

Спосіб лінування бронхіальної астми у дітей шляхом інгаляції лікарських препаратів, який відрізняється тим, що після розрахунків тривалості фаз дихання за формулами: Т вд.макс.- 4 , Т вд.= (0,9...1)× 8 Т вд.макс.- 4 , Т п.вд.= (0,9...1)× 4 34346 На фіг. 3 представлена порівнювальна динаміка ефективності використання кромонів та регламентованого дихання за даними ранкової пікфлоуметрії На фіг. 4 представлена порівнювальна динаміка ефективності використання кромонів та регламентованого дихання за даними вечірньої пікфлоуметрії. Згідно винаходу, якщо реєструються зміни на. кардіоінтервалографії та пікфлоуметрії, діють в напрямі функціонального оптимуму, тобто: при гіперсимпатикотонічній реактивності вегетативної нервової системи збільшують тривалість фази видиху і паузи після нього на 1 секунду на протязі кожних 2-3 днів; а при асимпатикотонічній реактивності - збільшують тривалість усіх дихальних фаз та пауз аналогійними розрахунками. Якщо позитивні зміни не спостерігають, то тривалість необхідних інтервалів збільшують щоденно, до досягнення очікуваного ефекту за даними ритмокардіограми та, пікового потоку. З метою закріплення адекватної відповіді хворого на дозу розрахованих інтервалів, наступні 2-3 дні тривалість дихальних фаз не змінюють, а після засвоєння ним цього мікроциклу, знову збільшують експозицію процедури. Спосіб здійснюється наступним чином. Шляхом індивідуального визначення максимального, субмаксимального і мінімального часу затримки дихання на вдосі (проба Штанге), а також максимального часу затримки на видосі (проба Генчі), виходячи із співвідношення: Т вд.= (0,9...1)× Т п.вд.= (0,9...1)× Т Т Т пікфлоуметрії, з метою засвоєння хворим дози та закріплення адекватної відповіді на неї, наступні 23 дні тривалість дихальних фаз та пауз після них не змінюють. При відсутності ознак неадекватності до цього рівня навантаження на дихальні шляхи (запаморочення, "мурашки" перед очима, кашель) після засвоєння попереднього мікроциклу дихальних вправ, експозицію процедури збільшують. При асимпатикотонічній та нормотонічній реактивності вегетативної нервової системи збільшують дихальні фази та паузи після них , адекватно динаміці КІГ та ПФМ, як вказано вище. Приклад № 1. Хворий Н., 10 років. Діагноз: Бронхіальна астма, середнього ступінню важкості. В анамнезі: діатез при введенні штучного вигодовування. Хворіє 9 років. Тригери: гостра респіраторна вірусна інфекція, метеозалежність. Специфічні тригери: побутові та пильцеві алергени. Вихідні показники: Проба Штанге (максимальна затримка дихання на вдосі) = 26 секунд. Проба Генчи (максимальна затримка дихання на видосі) = 10 секунд. Вихідний тонус вегетативної нервової системи - ваготонічний. Шлях реалізації центрального стимулювання-нервовий. Стан адаптаційнопристосувальних механізмів - напруження. Реактивність - гіперсимпатикотонія. Результати обстеження на 7-у добу: Проба Штанге = 32 секунди, проба Генчи = 14 секунд. Вихідний тонус - ейтонія. Превалює гуморальний тип центрального стимулювання. Адаптаційно-пристосувальні механізми - знижений рівень. Вегетативна реактивність - гіперсимпатикотонія. Результати обстеження на 10-у добу: Проба Штанге = 37 секунд. Проба Генчи = 19 секунд. Адаптативні механізми - в нормі. Вегетативна реактивність наближається до нормальної. Тест на сальбутамол - позитивний. Динаміка показників функціскального стану хворого Н. представлено в таблиці 1 та на фіг. 1, 2. На фіг. 1 представлена порівняльна динаміка, ефективності використання кромонів та регламентованого дихання за даними ранкової пікфлоумотрії. На фіг. 2 порівняльна динаміка ефективності використання кромонів та регламентованого дихання за даними вечірньої пікфлоуметрії. За даними кардіоінтервалографії та пікфлоуметрії (табл. 3) з метою покращення стану вегетативної нервової системи, збільшують тривалість видиху на 1 секунду в перші 3-5 діб до досягнення очікуваного покращення показників. На протязі наступних 3-5 діб використовують знайдену оптимальну експозицію дихальних фаз, а при засвоєнні хворим навантаження цього рівню, та реєстрації позитивної динаміки функціонального стану вегетативної нервової системи та функції зовнішнього дихання знову поступово збільшують тривалість фази видиху та паузи після нього на 1 секунду щоденно до повної нормалізації функціональних показників. Приклад № 2. Хворий С., 10 років. Діагноз: Бронхіальна астма, середнього ступінню важкості, період ремісії. За анамнезом: у матері - токсикоз II половини вагітності. Внутрішньоутробна гіпоксія плода. Пологи - нормальні. Діатез - при введенні штучного вигодовування. Дебют захворювання - у віці 1,5 років. Тривалість захворювання - 8,5 років. вд.макс.- 4 , 8 вд.макс.- 4 , 4 Т вд.макс.- 4 , вид.= (1,1...1,3)× 8 п.вид.= (1,2)×Т вид.макс, Т де: Т. вд. - тривалість регламентованого вдиху; Т. п.вд. - тривалість регламентованої паузи на вдосі; Т вид. - тривалість регламентованого видиху; Т п.вид. - тривалість регламентованої наузи на видосі; 4 і 6 - цифри для встановлення співвідношення дихальних фаз 1:2:1,3; 0,9...1,3 - коефіцієнт поправки тривалості дихальних фаз і пауз між ними. Після розрахунку вихідних співвідношень тривалості дихальних фаз і пауз, визначають показники кардіоінтервалографії при кліноортостатичній пробі, та пікфлоуметрії. Реєстрації і аналіз серцевого ритму проводять з використанням комплексної комп'ютерної програми обчислювального комплексу на базі ЕО "EC-1841". Подібним чином опрацьовують отримані показники пікфлоуметрії. Потім інгаляційно вводять препарат тайлед, по 4 мг двічі на день, чи інтал, згідно за віком дитини, чотири рази на день. Моніторинг терапії здійснюють щоденно, стежачи за динамікою реактивності вегетативної нервової системи. При гіперсимпатикотонічному варіанті реактивності вегетативної нервової системи збільшують тривалість видиху і паузи після нього на 1 секунду щоденно. При отриманні очікуваних змін у напрямі функціонального оптимуму за показниками кардіоінтервалографії та 2 34346 Тригери: гостра респіраторна вірусна інфекція, подразнюючі запахи, фізичне навантаження. Специфічні тригери: побутовий пил. Родинний анамнез: найближчі рідні хворіють на бронхіальну астму (табл. 4). Вихідні результати обстеження: Проба Шанге = 24 секунди. Проба Генчи = 8 секунд. Вихідний тонус - симпатикотонія, шлях реалізації центрального стимулювання - нервовий. Стан адаптативнопристосувальних механізмів - задовільний. Реактивність - асимпатикотонія. Проба з беротеком позитивна. Результати обстеження на 7-у добу: Проба Штанге = 30 секунд. Проба. Генчи = 12 секунд. Эйтонія, нервовий шлях реалізації центрального стимулювання. Стан адаптативно-пристосувальних механізмів - задовільний, реактивність - асимпатикотонія. Дані обстеження на 10-у добу свідчать про покращення стану вегетативної нервової системи (табл. 2, фіг. 3, 4). Для усунення порушень стану вегетативної нервової системи, керуючись даними моніторингу, здійснюють, регламентоване збільшення фази видиху, що рефлекторно зменшує спазм бронхів і бронхіол, та фази вдиху, що сприяє підвищенню кількості адреналіну і симпатичної іннервації, що також сприятиме зменшенню та ліквідації спазму бронхів та бронхіол. На фіг. 3 - представлена порівнювальна динаміка ефективності використання кромонів та регламентованого дихання за даними ранкової пікфлоуметрії. На фіг. 4 - представлена порівнювальна динаміка ефективності використання кромонів та регламентованого дихання за даними вечірньої пікфлоуметрії. Спосіб, для лікування бронхіальної астми у дітей, використовувався у 32 хворих. Внаслідок застосування моніторингу функціонального стану хворого при інгаляційному використанні лікарських препаратів за допомогою регламентованого дихання, представляється можливим точніше оцінити стан хворого і більш цілеспрямовано здійснювати його корекцію в напрямі фізіологічного оптимуму, скоріше досягти очікуваного ефекту від базисної терапії, контролювати основні симптоми бронхіальної астми легкого та середнього ступінню важкості у дітей за допомогою тільки нестероїдних препаратів (кромонів). Джерела інформації. 1. Триняк Н.Г. Гайдичук С.Ф. A.c. № 1132954 (СРСР) способ лечения хронических пневмоний. бюлл. № 1. 1985. 3 34346 Таблиця 1 Динаміка показників функціонального стану хворого Н. (у %% від необхідної величини) Показники: 1. Кардіоінтербалографія: Варіаційний розмах Мода Амплітуда моди Індекс напруження Баєвського Показник вегетативної реактивності 2. Пікфлоуметрія: вранці (мл/хв) ввечері 3. Лабораторні показники: еозинофіли 4. Спірографія: ЖЄЛ ФЖЄЛ ОФВ1с ТИФФНО PEF MEF50 MEF25 МВЛ 1-доба 7-а доба 10-а доба 0,44 0,72 18 0,36 0,96 19 0,17 0,69 10 28 27 35 10,82 9,46 2,2 300 305 300 315 320 350 11 8 6 97,8 115 114 96,1 67,9 96 122 142 117 131 114 83,6 102 45 175 181 Таблиця 2 Динаміка показників функціонального стану хворого С (у %% від необхідної величини) Показники: 1. Кардіоінтервалографія: Варіаційний розмах Мода Амплітуда моди Індекс напруження Баєвського Показник вегетативної реактивності 2. Пікфлоуметрія: вранці (мл/хв) ввечері 3. Лабораторні показники: еозинофіли 4. Спірографія: ЖЄЛ ФЖЄЛ ОФВ1с ТИФФНО PEF MEF50 MEF25 МВЛ 1-а доба 7-а доба 10-а доба 0:28 0,92 30 0,44 0,6425 0,17 0,80 10 58,23 44,39 35 0,95 1,89 2,2 305 320 345 360 355 370 7 5 4 87,9 96,9 95,8 90,8 65,6 89,8 95,8 75,4 88,6 100 96,2 96,5 83,1 104 110 100 97,1 100 111 111 109 104 120 112 4 5 -“ -“ норм »норм. -“ 320 300 350 315 5 6 10 10 13 14 11 10 12 До 21 9 8 7 11 10 9 8 6 19 знижені 7 37 гумор. 3 6 эйтон 5 5 6 14 3 3 32 350 5 300 6 випер. симп. Паузи на Видиху вдосі 3 напружені Вдиху 4 нервовий Вечірня 5 ваготомія Шлях реал. Вихідний тоАдапт. прист. центр. стимуРеактивність Ранкова нус мех.-ми лювання 3 10 Генчи 4 20 Штанге 2 1 Доба 10 9 9 9 8 7 6 5 5 5 5 4 3 2 Паузи на видосі Схема обстеження та лікування регламентованою дихальною гімнастикою з інгаляційним введенням кромонів для хворого Н. Показники функціонального стану Тривалість інтервалів Кардіоінтервалографія Пікфлоуметрія Таблиця 3 34346 6 10 11 13 14 До 21 10 12 10 370 11 355 9 10 эйтон 8 9 -“ 360 7 гумор. 345 8 -“ -“ 7 20 задовільн. 7 38 нервов. 7 эйтон 6 12 3 7 30 320 5 305 8 задовільний асимпатикот Вдиху 4 нервовий Вечірня 5 симпатикот. Шлях реал. Вихідний тоАдапт. прист. центр. стимуРеактивність Ранкова нус мех.-ми лювання 3 8 Генчи 4 24 Штанга 2 1 Доба 10 11 11 11 10 9 8 8 8 8 8 7 6 5 10 9 9 9 8 7 6 6 6 6 6 5 4 3 Паузи на Видиху вдосі Схема обстеження та лікування регламентованою дихальною гімнастикою з інгаляційним введенням кромонів для хворого С. Показники функціонального стану іривалість інтервалів Кардіоінтервалографія Пікфлоуметрія 9 8 8 8 7 6 5 5 5 5 5 4 3 2 Паузи на видосі Таблиця 4 34346 34346 Фіг. 1 Фіг. 2 7 34346 Фіг. 3 Фіг. 4 __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2001 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 8