Епоксидне композитне покриття з модифікованим наповнювачем

Епоксидне композитне покриття з модифікованим наповнювачем, виконане з композиції, яка містить епоксидну діанову смолу, пласти фікатор, поліетиленполіамін і попередньо модифікований епоксидною смолою і у подальшому термооброб 3 36388 4 ленполіамін і попередньо модифікований епоксиншення змочування часток макромолекулами олідною смолою і у подальшому термооброблений гомера, що підвищує пористість композита і, як дисперсний наповнювач, причому опромінена ульнаслідок, зменшує його експлуатаційні характеритрафіолетом композиція в якості пластифікатора стики. містить поліефіролігодіефіракрилат, а в якості диЗ метою поліпшення фізико-механічних влассперсного наповнювача - ферит і диборид титану тивостей епоксидного композита в якості додаткопри наступному співвідношенні компонентів, вого дисперсного наповнювача використано частмас.ч.: ки дибориду титану (20-40мас.ч.) з дисперсністю епоксидна діанова смола 100 10-20мкм. Введення у матеріал наповнювача до пластифікатор: 20мас.ч. на 100мас.ч. ЕД-20 призводить до зменполіефіролігодіефіракрилат 20-30 шення об'єму полімера у стані зовнішніх поверхполіетиленполіамін 12-14 невих шарів, при цьому когезійна міцність комподисперсний наповнювач: зита знижується. Введення дибориду титану понад ферит, 6Змкм 60-80 40мас.ч. на 100мас.ч. ЕД-20 зумовлює підвищення диборид титану, 10-20мкм 20-40 залишкових напружень у композиті внаслідок знаЯк основний компонент для полімерної матричної дефектності зовнішніх поверхневих шарів ці епоксидного композитного покриття з модифіконавколо дисперсних часток наповнювача. ваним наповнювачем вибрано низькомолекулярну Опромінення ультрафіолетом композиції, яка епоксидну діанову смолу ЕД-20, яка у скловидному містить епоксидний олігомер, пластифікатор і мостані характеризується високими фізикодифікований дисперсний наповнювач (до введенмеханічними та теплофізичними властивостями. ня отверджувача) забезпечує активацію макромоДля зшивання епоксидного зв'язуючого використалекул епоксидної смоли і пластифікатора, но отверджувач холодного тверднення - поліетивнаслідок чого утворюються вільні радикали. Такі ленполіамін (ПЕПА). Вміст отверджувача у матрирадикали мають більшу активність і рухли вість, ці визначали на основі оптимального поєднання порівняно з вихідними (неопроміненими) макромовисоких показників фізико-механічних властивослекулами. Це сприяє їх більш активній взаємодії з тей з технологічністю виготовлення композиції. активними центрами на поверхні дисперсних часВведення отверджувача понад 14мас.ч. на ток, що забезпечує збільшення когезійної міцності 100мас.ч. ЕД-20 зумовлює передчасну втому маі, як наслідок, підвищення експлуатаційних характеріалу і погіршення властивостей покриття. Вветеристик епоксидного композита. дення отверджувача у кількості до 12мас.ч. на Таким чином, порівняно з відомими технічними 100мас.ч. ЕД-20 призводить до неповного зшиванрішеннями заявлений об'єкт має суттєві відмінносня матриці, що суттєво зменшує когезійну міцність ті, а отримання позитивного ефекту зумовлено епоксидних композитів. усією сукупністю властивостей компонентів. Формування компаунду на основі епоксидної Композицію формують і наносять на поверхню діанової смоли ЕД-20 та пластифікатора, що місза такою технологією: тить поліефіролігодіефіракрилат (20-30мас.ч. на Дозування компонентів, гідродинамічне сумі100мас.ч. епоксидного олігомера) дозволяє поліпщення пластифікатора та епоксидної діанової шити реологічні властивості епоксидної композиції, смоли з підігрівом їх на водяній ванні до темпераа також збільшити ступінь зшивання і знизити затури Т=323-333К і охолодження суміші до Т=293лишкові напруження у процесі експлуатації по303К, змочування епоксидною смолою основного і криття. додаткового дисперсного наповнювача та термоВведення поліефіролігодіефіракрилату понад обробка його при температурі Т=323-333К протя30мас.ч. на 100мас.ч. ЕД-20 зумовлює підвищення гом t=1,8-2,0год., охолодження наповнювача до залишкових напружень та зниження тиксотропних кімнатної температури, введення наповнювача у характеристик матеріалів внаслідок недостатнього композицію, перемішування композиції, ультрафізшивання компаунду. олетове опромінення композиції, введення поліВведення поліефіролігодіефіракрилату при етиленполіаміну, перемішування композиції. вмісті до 20мас.ч. знижує міжмолекулярну взаємоОтриману композицію протягом 60-80хв. наносять дію у полімерному компаунді, що погіршує його на попередньо обезжирену поверхню методомфізико-механічні властивості. пневматичного розпилення. Полімеризацію поЗ метою поліпшення когезійних властивостей криття проводять при температурі 393-398К протяепоксидного композитного покриття з модифіковагом t=2,0год. З метою зниження залишкових наним наповнювачем в якості основного дисперсного пружень у композитних матеріалах полімеризовані наповнювача використано частки фериту (60покриття витримують протягом t=:24годин при те80мас.ч.) з дисперсністю 63мкм. Введення у матемпературі 293±3К. ріал наповнювача до 60мас.ч. на 100мас.ч. ЕД-20 В таблиці 1 наведено приклади конкретного не приводить до суттєвого поліпшення когезійних використання композиції: технічні рішення згідно з властивостей матеріалу, а відповідно не забезпезаявкою, контрольні приклади прототипу, а також чує поліпшення фізико-механічних властивостей їхні порівняльні властивості. епоксикомпозитного покриття. Введення фериту понад 80мас.ч. на 100мас.ч. ЕД-20 зумовлює зме 5 36388 6 Таблиця 1 Епоксидне композитне покриття з модифікованим наповнювачем № Компоненти 1 2 1 Епоксидна діанов а смола Пластифікатор: 2 Поліефір 3 Поліефіролігодіефіракрилат 4 Поліетиленполіамін Дисперсний наповнюв ач: Ферит (модифіков аний), 5 63мкм Диборид титану (модифіко6 в аний), 10-20мкм 7 Карбід титану, 63мкм Руйнів не напруження при згинанні, МПа 2 Ударна в 'язкість, кДж/м 2 1 Композиція Контрольні приклади прототип згідно з корисною моделлю І II III І II III IV V VI VII VIII IX X І II III 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 20 12 25 13 30 14 10 8 15 10 20 14 30 12 25 12 25 14 20 13 30 13 35 16 40 18 8 18 12 10 20 13 12 22 14 60 70 80 40 50 60 80 70 70 60 80 90 100 20 30 40 10 15 30 30 20 40 40 20 50 60 80 90 100 Характеристики епоксидного композитного покриття 56,4 56,9 57,0 53,2 52,1 55,9 57,4 57,6 56,3 56,9 57,6 53,1 52,3 35,4 34,8 36,0 7,5 7,8 7,6 6,4 6,5 Руйнівне напруження епоксидних композитів при згинанні досліджували згідно з ГОСТ 4648-71. Міцність епоксидних композитів при ударі (ударна в'язкість) досліджували з використанням маятникового копра згідно з ГОСТ 4765-73. Шкала вимірюваного приладу відградуйована так, що нуль знаходиться внизу, а максимальне значення Комп’ютерна в ерстка А. Крижанівський 7,3 7,9 7,4 7,7 7,6 7,2 6,9 6,3 5,2 5,2 5,4 відповідає висоті підйому маятника після руйнування зразка. При відомому куті підйому шкала вимірювального приладу фіксує робочий кут проходження маятника після руйнування зразка, розміри якого становили 60´10´8мм. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601