Епоксикомпозит з модифікованим наповнювачем

Епоксикомпозит з модифікованим наповнювачем, виконаний з композиції, яка містить епоксидну діанову смолу, пласти фікатор, 3 28366 4 В основу корисної моделі поставлено задачу дисперсного наповнювача використано частки поліпшення фізико-механічних властивостей технічного графіту (10-20мас.ч.) з дисперсністю композитних матеріалів шляхом виконання 10-20мкм. Введення у матеріал наповнювача до епоксикомпозита з модифікованим наповнювачем, 10мас.ч. на 100мас.ч. ЕД-20 не приводить до виконаного з композиції, яка містить епоксидну суттєвого поліпшення фізико-механічних діанову смолу, пластифікатор, поліетиленполіамін властивостей матеріалу. Введення технічного і попередньо модифікований епоксидною смолою і графіту понад 20мас.ч. на 100мас.ч. ЕД-20 у подальшому термооброблений дисперсний зумовлює зменшення змочування часток наповнювач, причому опромінена ультрафіолетом макромолекулами олігомера, що підвищує композиція в якості пластифікатора містить пористість композита і, як наслідок, зменшує його аліфатичну смолу, а в якості дисперсного експлуатаційні характеристики. наповнювача - оксид міді і технічний графіт при Ультрафіолетове опромінення композиції, яка наступному співвідношенні компонентів, мас. ч.: містить епоксидний олігомери, пластифікатор і епоксидна діанова смола 100 модифікований дисперсний наповнювач (до пластифікатор: введення отверджувача) забезпечує активацію аліфатична смола 28-32 макромолекул епоксидної смоли і пластифікатора, поліетиленполіамін 12-14 внаслідок чого утворюються вільні радикали. Такі дисперсний наповнювач: радикали мають більшу активність і рухли вість, оксид міді, 63 мкм 40-60 порівняно з вихідними (неопроміненими) технічний графіт, 10-20 мкм 10-20 макромолекулами. Це сприяє їх більш активній Як основний компонент для полімерної взаємодії з активними центрами на поверхні матриці епоксикомпозита вибрано дисперсних часток, що забезпечує збільшення низькомолекулярну епоксидну діанову смолу ЕДкогезійної міцності і, як наслідок, підвищення 20, яка у скловидному стані характеризується експлуатаційних характеристик епоксидного високими фізико-механічними властивостями. Для композита. зшивання епоксидного зв'язувача використано Таким чином, порівняно з відомими технічними отверджувач холодного тверднення рішеннями заявлений об'єкт має суттєві поліетиленполіамін (ПЕПА). Вміст отверджувача у відмінності, а отримання позитивного ефекту матриці визначали на основі оптимального зумовлено усією сукупністю властивостей поєднання високих показників експлуатаційних компонентів. характеристик з технологічністю виготовлення Композицію формують і наносять на поверхню композиції. Введення отверджувача понад за такою технологією: 14мас.ч. на 100мас.ч. ЕД-20 зумовлює передчасну Дозування компонентів, гідродинамічне втому матеріалу і зниження його ударної в'язкості. суміщення пластифікатора та епоксидної діанової Введення стверджувача у кількості до 12мас.ч. на смоли з підігрівом їх на водяній ванні до 100мас.ч. ЕД-20 призводить до неповного температури Т=323-333°К і охолодження суміші до зшивання матриці, що суттєво збільшує швидкість Т=293-303°К, змочування епоксидною смолою повзучості епоксикомпозитів. основного і додаткового дисперсного наповнювача Формування компаунду на основі епоксидної та термообробка його при температурі Т=323діанової смоли ЕД-20 та пластифікатора, що 333°К протягом t=1,8-2,0 год., охолодження містить аліфатичну смолу (28-32мас.ч.) дозволяє наповнювача до кімнатної температури, введення поліпшити реологічні властивості епоксидних наповнювача у композицію, перемішування композицій, а також знизити залишкові композиції, ультрафіолетове опромінення напруження у процесі експлуатації покриття. композиції, введення поліетиленполіаміну, Введення аліфатичної смоли понад 32мас.ч. перемішування композиції. Отриману композицію на 100мас.ч. ЕД-20 зумовлює зменшення фізичної протягом 60-80хв. наносять на попередньо і хімічної взаємодії на межі поділу фаз та зниження обезжирену поверхню методом пневматичного тиксотропних характеристик матеріалів внаслідок розпилення. Полімеризацію покриття проводять недостатнього зшивання компаунду. Введення при температурі 393-398°К протягом t=2,0год. З поліефіру при концентраціях до 28мас.ч. знижує метою зниження залишкових напружень у ступінь зшивання матриці, що погіршує його епоксикомпозитах, після формування їх фізико-механічні властивості. витримують протягом t=24 годин при температурі З метою поліпшення фізико-механічних 293±3°К. властивостей епоксидного композита в якості В таблиці 1 наведено приклади конкретного дисперсного наповнювача використано частки використання композиції: технічні рішення згідно з оксиду міді (40-60мас.ч.) з дисперсністю 63мкм. заявкою, контрольні приклади найближчого Введення у матеріал наповнювача до 40мас.ч. на аналогу, а також їхні порівняльні властивості. 100мас.ч. ЕД-20 призводить до зменшення об'єму полімеру у стані зовнішніх поверхневих шарів, при цьому когезійна міцність композита знижується. Введення коричневого шламу понад 60мас.ч. на Епоксикомпозит з модифікованим напов 100мас.ч. ЕД-20 зумовлює зменшення Композиція змочуваності наповнювача, внаслідок чого згідно з № Компоненти Контрольн підвищуються залишкові напруження у композиті. корисною З метою поліпшення когезійних властивостей моделлю. епоксидного композита в якості додаткового 5 1 2 1 Епоксидна діанова смола Пластифікатор: 2 Поліефір 3 Поліефіролігодіефіракрилат 4 Алі фатична смола 5 Поліетиленполіамін Дисперсний наповнювач: Коричневий шлам 4 (модифікований), 63 мкм Оксид міді 5 (модифікований), 63 мкм Технічний графіт 6 (модифікований), 10-20 мкм 28366 6 І II III І II ІІІІ IV V VI VII VIII IX X I II III 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 28 12 30 13 32 14 40 50 60 10 15 20 22 24 8 10 28 14 -32 12 20 30 40 60 50 50 5 20 10 10 20 7 30 30 12 14 28 13 32 13 36 16 .40 18 8 18 12 10 20 13 80 90 100 40 60 70 80 15 15 30 35 12 22 14 Характеристики композитного матеріалу: 1 Ударна в'язкість, кДж/м 2 6,4 6,5 6,4 5,0 5,2 5,9 6,0 5,9 5,8 6,3 6.0 4,9 4,7 3,1 3,3 3,3 Швидкість повзучості, ·10 -4, 2 м/с 1,1 0,9 1,0 1,5 1,4 1,2 1,4 1,4 1,1 1,2 1,1 1,7 1,7 2,3 2,4 2,3 Міцність покриття при ударі досліджували при допомозі маятникового копра згідно з [ГОСТ 476573]. Шкала вимірюваного приладу відградуйована так, що нуль знаходиться внизу, а максимальне значення відповідає висоті підйому маятника після руйнування зразка. При відомому куті підйому шкала вимірювального приладу фіксує робочий кут проходження маятника після руйнування зразка, розміри якого становили 60х10х8 мм. Швидкість повзучості досліджували на зразках з розміром 10´3´85мм використовуючи стандартну методику на згинання згідно з [ГОСТ 4648-71] при статичному навантаженні F=30H. Швидкість повзучості визначали за формулою: e(t ) - e (t 1) Vn = 2 t2 - t1 , де: e(t 1), e(t 2) - відносна деформація зразка в момент часу t1 , t 2 відповідно. Як видно з таблиці оптимальний вибір інгредієнтів дозволяє порівняно з прототипом підвищити ударну в'язкість епоксикомпозитів та зменшити швидкість їх повзучості. Крім того, доступність компонентів і матеріалів розробленого покриття порівняно з прототипом зумовлює більш широке його використання у промисловості для збільшення ресурсу роботи технологічного устаткування.