Біфуркаційний ендопротез, що самофіксується, для хірургічного лікування аневризм черевної аорти

Біфуркаційний ендопротез, ще самофіксується, для хірургічного лікування аневризм черевної аорти, який включає з'єднані між собою трубчасті основну і бічні бранші з тканого кровонепроникного матеріалу, пружні фіксуючі елементи, кожний з яких виконаний у вигляді пружного стрижня, зигза 36674 го контролю за точністю розташування розпірного елемента по периметру внутрішньої стінки біфуркації аорти, так як зазначена стінка перекрита оболонкою. Це збільшує тривалість установки протеза, а отже операції, а внаслідок відсутності візуального контролю за установкою зазначеного розпірного елементу можливий його перекіс відносно внутрішньої стінки біфуркації аорти. Це, в свою чергу, не виключає зміщення розпірного елемента відносно біфуркації аорти і порушення цілісності контакту дистального киця оболонки з аортою, що знижує надійність використання зазначеного ендопротеза. Крім того, закріплення дистального кінця оболонки до аорти розпірним елементом ускладнюється тим, що за рахунок погрішностей ангіографічного вимінювання довжини протезованої ділянки аорти (тобто від незміненого її сегмента до біфуркації аорти) необхідно вводити корективи на місце розташування розпірного елемента, який контактує з вн утрішньою стінкою аорти через оболонку. Це пов'язане із значними труднощами і витратами часу. Особливо цей недолік в значній мірі визначається при використанні ендопротеза для лікування звитих сегментів аорти, коли погрішності ангіографічного вимірювання довжини аорти суттєво збільшуються. Завдання сучасного винаходу полягає у створений біфуркаційного ендопротеза, що самофіксується для хірургічного лікування аневризм черевної аорти, який дозволяє здійснити точне закріплення дистального кінця оболонки по периметру внутрішньої стінки біфуркації аорти, незалежно від ступені звитості останньої, за рахунок самовстановлення розпірного елемента, а тим самим, знижує трудомісткість і підвищує надійність його використання. Поставлене завдання досягається тим, що біфуркаційний ендопротез, що самофіксується, для хірургічного лікування аневризм черевної аорти, який включає з'єднані між собою трубчасті основну і бічні бранші з тканого кровонепроникного матеріалу, пружні фіксуючі елементи, кожний з яких виконаний у вигляді пружного стрижня зигзагоподібного за формою звернутого в кільце, розташованого в основній бранші і з'єднаного з нею, а також зовнішню кровонепроникну оболонку, що закріплена проксимальним кінцем на основній бранші, і розпірний елемент, що розміщений на дистальному кінці оболонки, відповідно до винаходу має один або кілька додаткових розпірних елементів, які розташовані в оболонці на відстані один від одного і з'єднані з останньою, при цьому зазначені розпірні елементи виконані за формою, що аналогічна формі фіксуючих елементів основної бранші. Порівняння даного технічного рішення з прототипом свідчить, що новими ознаками тут є наступні: 1) наявність у протеза одного або кількох додаткових розпірних елементів, які розташовані в оболонці на відстані один від одного і з'єднані з останньою; 2) виконання розпірних елементів за формою, що подібна формі фіксуючих елементів основної бранші. Наявність у ендопротеза кількох розпірних елементів, які розташовані в оболонці на відстані один від одного і з'єднані з останньою дозволяє легко регулювати довжину оболонки залежно від довжини сегмента аорти, що вибраний для рекон струкції, шля хом висікання лишку кінця оболонки, в якому розташовані розпірні елементи. Це скорочує час коректування дистального кінця оболонки і зменшує трудомісткість імплантації ендопротеза. Виконання розпірних елементів за формою, що подібна формі фіксуючих елементів основної бранші, дозволяє здійснити самовстановлення розпірного елемента без ручного втручання, а тим самим, забезпечити точне закріплення дистального кінця оболонки по периметру внутрішньої стінки біфуркації аорти. Це знижує тр удомісткість встановлення ендопротеза і підвищує надійність його використання. Аналогічних рішень з подібними ознаками в патентних шуканнях не встановлено. Це дозволяє зробити висновок, що дане рішення є новим, корисним для застосування і має винахідницький рівень. Винахід пояснюється кресленням, де на фіг. 1 зображений біфуркаційний ендопротез, що самофіксується, поперечний розріз; на фіг. 2 - те саме, в час протезування аневризми черевної аорти; на фіг. 3 - фіксуючий елемент. Ендопротез включає основну 1 і бічні 2 бранші, які з'єднані між собою і виконані з тканого кровонепроникного матеріалу, і зовнішню кровонепроникну оболонку 3, яка закріплена проксимальним кінцем на основній бранші. В основній бранші 1 протеза розташовані і з'єднані з нею кілька пружних фіксуючих елементів 4, кожний з яких виконаний у вигляді пружного стрижня зигзагоподібного за формою, звернутого в кільце. В середині дистального кінця оболонки а розташовані декілька (два або більше) розпірних в радіальному напрямку елементів 8. Зазначені елементи з'єднані з оболонкою 3, розташовані на відстані один від одного і виконані за формою, що подібна формі фіксуючих елементів 4 основної бранші. Довжина l оболонки 3 і кількість розташованих в ній розпірних елементів 5 визначаються даними ангіографічного вимірювання довжини ділянки аорти від незміненої її ділянки до біфуркації. Враховуючи можливі похибки ангіографії, для операції вибирають ендопротез з довжиною оболонки, яка перевищує розраховану на 35-40%. Перед протезуванням хворим на аневризму черевної аорти виконують серединну лапаротомію або трансректальний розріз передньої черевної стінки і накладають кисет на нижній полюс аневризми. В області нижнього полюса аневризми виконують пункцію, вводять провідник і катетер (на кресленні не вказаний) і через утворений доступ під рентгенотелевізійним контролем вводять в аорту послідовно рентгеноконтрастний катетер, а потім транспортну тр убку, у вн утрішній порожнині якої знаходиться ендопротез в зборі з кровонепроникною оболонкою 3 і розпірними елементами 5 в стисненому стані. Розтин черевної аорти при цьому не виконується, а незначна величина доступу на нижньому полюсі аневризми практично не впливає на її цілісність і травматичність протезування. Переміщення транспортної трубки в аорті здійснюється до тієї пори, поки основна бранша 1 ендопротеза з верхнім фіксуючим елементом 4 2 36674 буде розташована на одному рівні з проксимальним незміненим сегментом аорти. При виведенні катетера з аорти і одночасному утриманні протеза нерухомим відбувається випрямлення основної бранші і за рахунок дії енергії тиску пружних фіксуючих елементів 4, які поширюються в радіальному напрямку. При цьому верхній фіксуючий елемент 4 притискує проксимальний кінець основної бранші і до внутрішньої стінки незміненого сегмента аорти з зусиллям, що достатнє для утримування ендопротеза від зсуву при наступній дії на нього плину крові. При подальшому виведенні з аорти транспортної тр убки з останньої звільняється решта протеза з оболонкою 3. За рахунок дії тиску відповідного розпірного елемента 5 оболонка щільно контактує з внутрішньою стінкою біфуркації аорти. При наявності лишку розпірних елементів 5, які виходять за межі біфуркації аорти, здійснюють висікання сегмента оболонки 3 із зазначеними розпірними елементами 5 вздовж лінії "а-а", що показано на кресленні штрихпунктирно. Надання ендопротезу кількох розпірних елементів 5 дозволяє легко регулювати довжину оболонки залежно від довжини сегмента аорти, що реконструюється, шляхом висікання лишку оболонки з розташованими в ній розпірними елементами. Це скорочує час корекції і довжину дистального кінця оболонки і зменшує тр удомісткість імплантації ендопротеза. Як правило, для виконання цього елемента операції потрібно встановити в оболонку 2-3 розпірних елемента 5. Виконання розпірних елементів за формою, що аналогічна формі фіксуючих елементів 4, до Фіг. 1 зволяє здійснювати самовстановлення розпірного елемента 5 по периметру внутрішньої стінки біфуркації аорти буз ручного втручання і виконувати точне закріплення дистального кінця оболонки по зазначеному периметру аорти. Це знижує трудомісткості встановлення ендопротеза, в достатній мірі герметизує зазор між оболонкою і внутрішньою стінкою біфуркації аорти, що запобігає кровотечі через нього і підвищує, таким чином, надійність використання протеза. Для підвищення надійності розташування розпірного елемента 5 в аорті, а отже, і якості перекриття аневризми оболонкою, нижню стінку аневризми підшивають до вільного від розпірного елементу краю оболонки. Після розташування основної бранші 1 протеза і перекриття аневризми оболонкою 6, бічні бранші 2 протеза з'єднують з відповідними біфуркаціями загальних здухвинних артерій з використанням тимчасового шунта до одної з них. Виконання розпірних елементів 5 за формою, що подібна формі фіксуючих елементів 4, запобігає деформації бічних браншей 2 при протезуванні аорти і обумовлює можливість оптимального розташування протеза. Це створює добрі умови для нормального функціонування протеза. Стендові іспити самофіксуючого біфуркаційного ендопротеза, що пропонується, на моделі аорто-здухвинного сегмента людини показують, що трудомісткість операції і тривалість імплантації ендопротеза знижуються на 15-17%,надійність операції підвищується в 2,5-2,7 раза. Зазначений ендопротез запропонований доклінічного використання. Фіг. 2 __________________________________________________________ Фіг. 3 ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2001 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 3