Спосіб визначення ігрового амплуа у ватерполістів, що займаються в навчально-тренувальних групах (нтг)

Спосіб визначення ігрового амплуа у ватерполістів, що займаються в навчально-тренувальних 3 37141 ву витривалість при імітації в ізокінетичному та ізотонічному режимах плавальних рухів р уками, і при однохвилинній роботі на пружинному тренажері Мертенса-Хюттеля, а також вибухову силу. 2. Для оцінки техніко-тактичної підготовленості і здатності до ефективного орієнтування в складних ігрових ситуаціях в умовах дефіциту часу реєструють параметри - імпульс сили кидка м'яча, основним кидком і додатковим способом з відстані 4 і 6м, ефективність старту у воді, ведення м’яча, кидків м'яча з ходу в раптово позначену мету, ефективність прийому (лову), "обробки" м'яча (підготовка до кидка), кидка, орієнтування в складних ігрових ситуаціях дефіциту часу, швидкість і раціональність тактичних рішень у різних ситуаціях нападу і захисту, дальність кидка м'я чем у воді, максимально доступна швидкість його ведення. 3. Для оцінки витривалості і спеціальної працездатності реєструють параметри - максимально доступну швидкість плавання кролем на груді дистанцій довжиною 50, 100 і 400м, шестиразове пропливання 50-метрових відрізків з 10-секундними паузами відпочинку після 1-го і 5-го, десятикратне пропливання 50-метрових відрізків з 30секундними паузами після 1-го і 9-го. Усі перераховані тести, за допомогою таблиці шкали оцінок тестових завдань, дозволяють визначити рівень спеціальної підготовленості висококваліфікованих ватерполістів на тренувальних етапах річного макроциклу по найвищому сумарному бальному показнику. Також групою вчених під керуванням Чернова В.М. [Чернов В.Н. Контрольные тесты показателей технической и специальной плавательной подготовленности ватерполистов в процессе многолетней подготовки: Метод. рекомендации для студентов и слушателей фак-та усоверш. ГЦОЛИФК /В.Н. Чернов, С.В. Голомазов, М.И. Кочубей. -М., 1988. 25с.], були розроблені й випробувані на практиці контрольні завдання, які дозволяють оцінити рівень спеціальної плавальної та технічної підготовленості юних ватерполістів різного віку та кваліфікації. Для оцінки рівня спеціальної плавальної підготовленості ватерполістів В.М. Чернов з співавторами рекомендують використовувати наступні тестові вправи: «плавання 5X3м у створі воріт», «15м кроль», «10м кроль», «2X10м кроль», «10м на спині», «2X10м на спині - треджен». «30м кроль», «10 вистрибувань». «7-хвилинний спецтест плавальної працездатності». Технічну підготовленість ватерполістів рекомендується оцінювати за результатами таких контрольних випробувань як: «15м ведення м'яча», «кидок на дальність», «точність основного кидка з місця (ТОКМ)», «час обробки м'яча про ОКМ (t обр. ОКМ)», «точність основного кидка з ходу (ТОКХ)», «час обробки м'яча про ОКХ (t обр. ОКХ)», «точність навісного кидка з місця (ТНКМ)», «точність навісного кидка з ходу (ТНКХ)», «модернізований 7-хвилинний спецтест». Для оцінки та порівняння результатів цих тестових завдань В.М. Черновим з співавторами була розрахована сигмальна Т-шкала для тестування юних ватерполістів різного віку. Використання Т 4 шкали у данному випадку дозволяє зіставити рівень досягнень у різних тестових процедурах, а також оцінити ступінь відставання (або навпаки випередження) будь-якого виду підготовленості по відношенню до іншого. Недоліком є те, що представлені дані не дають можливості визначати ігрове амплуа ватерполістів на етапах багаторічної підготовки спортсменів. Відомий також спосіб визначення ігрового амплуа у кваліфікованих ватерполістів по п'яти показниках структури спеціальної підготовленості, який дозволяє з високим ступенем імовірності визначати ігрове амплуа: центральних нападаючих, центральних захисників та півзахисників [Пат. 7687 Україна, МПК: А63В69/00. Спосіб визначення ігрового амплуа у водному поло: В.М. Чернов, О.В. Попрошаєв; ХДМУ; Заявка -№20040706154; Заявл. 23.07.2004; Опубл. 15.07.2005. Бюл. №7]. Показники, необхідні та достатні для вибору ігрового амплуа у водному поло були встановлені за результатами проведеного експериментального дослідження: 1. Показники, що характеризують рівень фізичного розвитку (довжина руки); 2. Параметри, що дозволяють оцінити рівень спеціальної плавальної підготовки ("10м на спині" і "плавальний спецтест"); 3. Показники технічної підготовленості ("точність основного кидка з місця (ТОБМ)" і "точність основного кидка з ходу (ТОБХ)"). Потім отримані кількісні значення показників оцінюють в балах. Запропонована оцінкова шкала дозволяє оцінити результати виконання тестових завдань (за семибальною системою), зіставити рівеньдосягнень у різних тестови х процедурах гравців різного амплуа, а також виявити ступінь відставання (або навпаки випередження) одного ігрового амплуа стосовно іншого в конкретних тестових завданнях. Бали сумують і якщо сума набраних балів варіює від 8 до 16, то спортсмен схильний до ігрових функцій, виконуваних центральними нападаючими, якщо від 16,1 до 20,4 балів до функцій гравця середньої зони, а коли сума балів перебуває в межах від 20,5 і вище, то даний спортсмен є центральним захисником. Даний спосіб визначення ігрового амплуа у водному поло є найбільш близьким по технічній суті та результату, який може бути досягнутим, тому його обрано в якості прототипу. Недоліком є те, що ця методика не дозволяє визначати вікову ігрову спеціалізацію. У зв'язку з вищевикладеним в основу корисної моделі покладено задачу підвищення точності визначення ігрового амплуа у юних ватерполістів, що займаються в навчально-тренувальних групах шляхом врахування вікових особливостей. Задачу, покладену в основу корисної моделі, вирішують тим, що у відомому способі визначення ігрового амплуа у ватерполістів, що займаються в навчально-тренувальних гр упах (НТГ), що включає виміри фізичного розвитку ватерполіста, його спеціальної плавальної та технічної підготовленості з послідуючою бальною оцінкою цих показників, 5 37141 згідно з корисною моделлю, одержані результати порівнюють з відповідними для вікової групи спортсменів. Позитивний ефект способу заключається в тому, що він дозволяє з високим ступенем імовірності визначати ігрове амплуа ватерполістів по п'яти показниках структури спеціальної підготовленості. Спосіб здійснюють таким чином: вимірюють п'ять показників структури спеціальної підготовленості (фізичний розвиток, спеціальна плавальна та технічна підготовленість). Рівень фізичного розвитку визначає: довжина руки; спеціальну плавальну підготовленість - 10 метрів на спині і плавальний 6 спецтест, а технічну підготовленість - точність основного кидка з місця (ТОКМ) та точність основного кидка з ходу (ТОКХ). Далі отримані результати порівнюють в балах з віковими, сумують ці бали, і визначають ігрове амплуа спортсмена. Ефективність способу ілюструє наступний приклад визначення ігрового амплуа для спортсменів 15 років. Приклад, що ілюструє корисну модель: Спортсмен К., 15 років. Займається водним полом сім років. Значення показників, відібраних для визначення ігрового амплуа, приведені в таблиці. Таблиця Показники структури спеціальної підготовлено- Значення показсті (ПССП). ника Довжина руки 80,5 «10м спина» 7,4 «Плавальний спец. тест» 52 «ТОКМ» 4,4 «ТОКХ» 4,2 Сума отриманих балів Ігрове амплуа - центральний захисник. Таким чином, спосіб є простим, доступним і дозволяє з досить високим ступенем імовірності визначати вузьку ігрову спеціалізацію ватерполістів, у тому числі, й на ранніх етапах багаторічної Комп’ютерна в ерстка Л.Литв иненко Вікові значення Отримані бали 72,6-83,8 8,11-5,95 45,9-54,7 3-5 2,7-4,7 5 3 5 5 6 24 підготовки спортсмена, що підвищує ефективність тренувального процесу, прискорює темпи росту спортивної майстерності й дозволяє досягти максимальних результатів з меншими витратами часу й сил. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601