Спосіб впливу на фолікулогенез яєчників самиць

Спосіб впливу на фолікулогенез яєчників самиць, що включає введення тваринам біологічно 37442 ження рівня фолікулогенезу за рахунок більш інтенсивного росту домінуючого фолікула (табл. 1). Отже введення "глютаму" впливає на фолікулогенез яєчників телиць, стимулюючи у 75% тварин ріст домінуючого фолікула, що призводить до зменшення кількості антральних фолікулів. Приклад 2. Після ректальних досліджень були відібрані 15 телиць чорно-рябої породи віком 16 20 місяців, живою масою 330 - 415 кг, що мали на яєчнику жовте тіло. З них сформували групи: контрольну (n = 7) та дослідну (n = 8). Телицям дослідної групи тричі вводився внутрішньовенно препарат "глютам" в дозі 140 мл, починаючи за день до обробки простагландином, естрофан (аналог простагландину F2a) та "тетравіт" - вн утрішньом'язово у дозах відповідно 2 та 10 мл. Тваринам контрольної групи замість "глютаму" вводили фізіологічний розчин в дозі 140 мл і ті ж препарати, що і дослідним тваринам. У телиць з яремної вени брали кров вранці на 7 день статевого циклу Концентрацію гормонів визначали в плазмі, яку отримували з гепаринізованої крові в умовах ферми і відразу заморожували в рідкому азоті: прогестерон та 17b-естрадіол імунно-ферментним методом за допомогою тест систем Віо Rad на приладі Labsystems Multiskan (Фінляндія); біологічно активний лютеїнізуючий гормон (ЛГ) - методом Ван Дамме із співавторами (1974) в модифікації Барагини і співавт. (1984) за концентрацією тестостерона, синтезованого клітинами Лейдіга сім'яників 8-тижневих безпорідних мишей в умовах інкубації клітинної суспензії з тестуємою плазмою крові в розведенні 1 : 10. Для побудови каліброваної кривої використовувався препарат ЛГ із гіпофіза людини, стандартизований по 1-му міжнародному стандартному препарату ЛГ 68/40 (Sigma, США). Тестостерон у середовищі інкубації вимірювали радіоімунологічним методом, використовуючи [1,2-3 Н] - Т із питомою активністю, рівною 1,7 ТВк/ммоль, попередньо відчищеною на колонці з сефадексом LH-20, і кролячу антисироватку до тестостерону, наданою професором А.Г. Резніковим. Радіоактивність проб вимірювали на рідинному сцинтиляційному р-спектрометрі "Backman LS 5000 ТА" (США). Як видно із отриманих даних, у крові дослідних тварин рівень концентрації ЛГ був більшим порівняно з контрольними на 15,7% .У той же час у них в крові було також більше прогестерону та естрадіолу, ніж у контрольних відповідно на 25 та 19,8% (табл.2). Таблиця 1. Морфологічна характеристика статевого апарату дослідних телиць Орган, фолікул n Контроль, M±m Маса матки, г 4 243,80 ± 18,80 Маса яйцепроводу, г 4 2,32 ± 0,24 Маса яєчника: правого, г 4 4,31 ± 0,16 лівого, г 4 7,01± 0,23 Об'єм яєчника: правого, см 3 4 6,38 ± 0,81 лівого, см 3 4 7,35 ± 2,03 Маса жовтого тіла, г 4 3,72 ± 0,86*** Кількість фолікулів діаметром 1 - 4 мм на правому, шт. 4 21,75 ± 8,64 “-“3 27,00 ± 9,71 на лівому, шт 4 23,75 ± 6,72 “-“3 29,67 ± 3,38 Діаметр домінуючого фолікула, мм 4 10,23 ± 3,92 “-“3 6,33 ± 0,67 Примітка: *Р