Спосіб лікування гострих та хронічних гнійних гайморитів

1.Спосіб лікування гострих та хронічних гнійних гайморитів, що включає використання антисе 38467 клебсієлл, протею, неспороутворюючих анаеробів, вірусів герпесу та ві тряної віспи (Р.В. Бондарев, 1999). Основний механізм дії йоддицерину зводиться до наступного: Із вмісту гайморових пазух при гострих і хронічних гнійних гайморитах в 42% випадках висіяно золотистий стафилококк, в 34% - гемолітичний стрептококк групи А і Itr p yogenes, 16% - асоціація стафілококу і стрептококку, протею - 3%, клебсіели - 3%, кишкової палички - 2% і в 2% випадків мікрофлора не висіялася. Висіяна з пазух мікрофлора виявилась не чутлива до пеніциліну в 72%, стрептоміцину - 56%, ампіциліну - 27%, оксациліну - 24%, гентаміцину 21% випадків. Разом зі співробітниками кафедри мікробіології Луганського державного медичного університету (зав. кафедрою - проф. І.С. Гайдаш) вивчено чутливість висіяної мікрофлори до йоддицерину з використанням чашкового методу і стандартного методу серійних розведень для визначення мінімальної величини бактерицидної концентрації (МБц К) йоду в препараті. Встановлено, що загибель висіяних стрептококів, стафілококів, кишкової палички, клебсієлл, протею наставала при МБц К йоду 0,006-0,09 мг в мл поживного середовища. В головній групі хворих на гострий та хронічний гайморит після пункції пазух їхня порожнина промивалася 0,9% розчином хлориду натрію до "чистих вод", після чого через голку до пазухи вводили 5 мл йоддицерину. В контрольній групі після пункції пазух 1 промивання їх 0,9% розчином хлориду натрію в пазухи вводили 250000 ОД р-ну стрептоміцину або 250 мг ампіциліну, 40 мг 4% розчину гентаміцину. Всім хворим головної групи і контрольної на протязі 6-7 діб парентеральне вводили антибіотики, призначалась гіпосенсибілізуюча терапія, судиннозвужуючі краплі в ніс. Встановлено, що в головній групі при гострих гнійних гайморитах для ліквідації гнійного процесу в пазусі достатньо здійснити було 3-4 пункції, при хронічних - 5-6. В контрольній відповідно 4-5 і 7-8 пункцій, середній термін перебування в стаціонарі у осіб головної групи при гострому гнійному гаймориті складає 9±1,2 дні, хронічним - 12±1,8 дні. В контрольній відповідно 12±1,6 та 14±1,2 дні. Експериментальні та клінічні дані свідчать про те, що на відміну від антибіотиків, йоддицерин не тільки не пригнічує функцію мукоциліарного епітелію слизової оболонки порожнини носа і пазух, а й значно підсилює її, що відображається на результатах лікування. При місцевому застосуванні він має широкий спектр антимікробної дії, не викликає алергічних реакцій, використання його скорочує частоту пункцій гайморових пазух, термін перебування хворих в стаціонарі. Ці властивості йоддицерину, відносно низька вартість (25 мл йоддицерину коштує 1 грн. 90 коп. - 2 грн. 20 коп.) обґрунтовують клінічну і економічну доцільність використання його при лікуванні хворих на гострі та хронічні гнійні гайморити. Стабільна сольватація катіонів йоду в лікарській формі ¯ активний транспорт йоддицерину в тканини ¯ десольватація катіону йоду ¯ активна дія на мішені (мікроорганізми, віруси) Ме ханізм дії препарату дозволяє повністю і безпечно реалізувати відому біоцидну активність йоду в органах і тканинах людини без побічних реакцій. Глибина транспорту катіону йоду залежить від дози йоддицерину і часу дії на осередок гнійної Інфекції (Г.М. Ларіонов, В.Д. Лук'янчук, 1996). Клінічні дослідження показали, що головними властивостями йоддицерину є: 1. Відсутність больової і подразнюючої дії. 2. Глибоке проникнення в тканини і запальні вогнища. 3. Можливість нанесення на шкіру, слизові оболонки, введення в рани, нориці, порожнини абсцесів. 4. Повна відсутність концентраційного ефекту на місці нанесення препарату. 5. Теоретична і практична неможливість генетичної резистентності мікроорганізмів до препарату (Р.В. Бондарев, 1999). Ми провели експериментальні і клінічні дослідження впливу йоддицерину на мукоциліарний кліренс епітелію слизової оболонки. В експерименті за модель нами використана слизова оболонка стравоходу жаби. В нормі частота коливань війчастого епітелію його становить 27-28 за хвилину. Після нанесення йоддицерину через хвилину вона збільшилася до 48±1,6, через 5 хвилин знизилася до 33±1,2 коливань за хвилину, а через 15 хвилин досягла початкового рівня. Вплив йоддицерину на швидкість мукоциліарного транспорту слизовою оболонкою носової порожнини досліджений нами у 32 здорових студентів у віці 20-23 років за допомогою сахаринового тесту. Було встановлено, що при нанесенні йоддицерину на передній край нижніх носових раковин швидкість мукоциліарного транспорту збільшилася з 8 до 12 мм/хв. Клінічне вивчення лікувальної ефективності йоддицерину проведено нами у 70 хвори х, з них: 38 чоловік - з гострим гнійним гайморитом, 32 хронічним. Для отримання порівняльних даних обстежена контрольна група в кількості 62 чоловік, з гострим гнійним гайморитом - 34 чоловіка, хронічним - 28 чоловік. 2 38467 __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2001 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 3