Спосіб визначення компенсаторних можливостей організму

Спосіб визначення компенсаторних можливостей організму, що включає забір крові, виділення нейтрофілів, їх інкубацію в живильному середовищі та підрахунок нейтрофілів, який відрізняється тим, що в якості живильного середовища використовують желатиноль у кількості 5-6 мл, при цьому підрахунок нейтрофілів проводять під кутом 15-20 градусів, а компенсаторні можливості визначають при діаметрі нейтрофілів 13-17 мкм як незадовільні, при діаметрі 18-25 мкм - як задовільні, а при діаметрі більш 25 мкм - як добрі. (19) (21) 2000127050 (22) 08.12.2000 (24) 15.05.2001 (33) UA (46) 15.05.2001, Бюл. № 4, 2001 р. (72) Дубицький Анатолій Юхимович, Ярославська Світлана Миколаївна, Орел Владислав Васильович, Русанюк Віталій Юрьович (73) Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця 38959 Беруть 3 мл периферійної крові у пробірку з 0,3 мл фізіологічного розчину, 0,3 мл желатинолі та 0,5 мл (1 крапля) гепарину і ставлять у термостат на 35-40 хвилин. За рахунок різниці густини нейтрофілів і лімфоцитів з еритроцитами, нейтрофіли та лімфоцити виявляються у надосадовій рідині. Потім переносять у середовище культивації: середовище 199-70%, інактивована плазма великої рогатої худоби - 20%, желатиноль - 10% і антибіотики. Роблять з пластмасового посуду (флакону) прямокутну, як у предметного скла, форму, для того, щоб досягти розміщення середовища підтримки нейтрофілів у кількості 5-6 мл над предметним склом. Предметне скло розміщується під кутом 15-20 градусів, що досягається підставкою і забезпечує скупчення нейтрофілів та їх розміщення вздовж лінії розподілу повітря і середовища. Через добу препарат фіксують та забарвлюють фарбою Гімзе. Потім за допомогою мікроскопа вимірюють діаметр нейтрофілів під збільшенням 15х40 (лінійка розташовується на польовій лінзі окуляра). При діаметрі нейтрофілів 13-17 мкм визначають незадовільні компенсаторні можливості, при діаметрі 18-25 мкм - задовільні, а при діаметрі більш 25 мкм - добрі компенсаторні можливості (практично здорові). Приклади клінічного застосування методу. Спостереження № 1. Хворий Толстих А.В., 34 роки, мешкає у м. Києві, історія хвороби № 4835. Діагноз: Гострий панкреатит. Ожиріння III ступеню. Знаходився під спостереженням у відділенні анестезіології-реанімації КМЛ № 4 м. Києва з 27.04.2000 р. по 16.05.2000 p. Визначали середній розмір нейтрофілів 28.04 – 16,4 мкм, що свідчило про незадовільні компенсаторні можливості організму - процес ускладнився гнійними ураженнями. Після індивідуального підходу до медикаментозної корекції, при вимірюванні нейтрофілів 10.05.2000 p. - діаметр 18 мкм, що свідчило про задовільні компенсаторні можливості. При цьому покращилися загальний стан, температурна реакція та біохімічні показники крові пацієнта. При вимірюванні нейтрофілів 15.05.2000 p. діаметр 21 мкм, що свідчило про подальше покращення компенсаторних сил. 2000 р. пацієнт переведений із відділення реанімації до соматичного відділення. Спостереження № 2. Хвора Злобенко В.Г., 75 років, мешкає у м. Києві, історія хвороби № 4116. Діагноз: Гостре порушення мозкового кровообігу. Геморагічний інсульт. Знаходився під спостереженням у відділенні анестезіології-реанімації КМЛ № 4 м. Києва з 8.04.2000 р. по 14.04.2000 p. Визначали середній розмір нейтрофілів 10.04 – 12,8 мкм, що свідчило про незадовільні компенсаторні можливості організму, що підтверджувалося вкрай тяжким станом пацієнтки (глибина коми за шкалою Глазго 4 бали). 12.04.2000 p. - діаметр до 13 мкм, що свідчило про незадовільні компенсаторні можливості, незважаючи на проведену терапію. На сьомий день перебування у відділенні реанімації (14.04.2000 p.) хвора померла. Спостереження № 3. Хворий Іванчук А.М., 29 років, мешкає у м. Києві, історія хвороби № 4367. Діагноз: Ножове поранення черевної порожнини з пошкодженням тонкого кишківника. Знаходився під спостереженням у відділенні анестезіологіїреанімації КМЛ № 4 м. Києва з 15.04.2000 р. по 17.04.2000 p. Визначали середній розмір нейтрофілів 16.04 – 23,44 мкм, що свідчило про задовільні компенсаторні можливості організму - післяопераційний період пройшов без ускладнень. Хворий пробув у відділенні 2 доби і переведений до хірургічного відділення. Спостереження № 4. Дитина Байер М., 8 років, мешкає у м. Києві, історія хвороби № 577 Діагноз: Закрита травма живота. Травма селезінки. Внутрішньочеревна кровотеча. Геморагічний шок II. Знаходився під спостереженням у відділенні анестезіології-реанімації дитячої лікарні "ОХМАДИТ" № 14 м. Києва з 28.05.2000 р. по 30.05.2000 p. Визначали середній розмір нейтрофілів 28.05 – 25,3 мкм, що свідчило про добрі компенсаторні можливості організму - післяопераційний період пройшов без ускладнень. Діаметр нейтрофілів 30.05.2000 p. - 24,9 мкм, що свідчило про збереження доброго стану компенсаторних сил. 30.05.2000 p. пацієнт переведений із відділення реанімації до хірургічного відділення. Спосіб визначення компенсаторних можливостей організму був застосований у 38 дорослих та 7 дітей у відділеннях анестезіології-реанімації лікарень м. Києва: № 4, 12, 1, дитячій клінічній лікарні "ОХМАДИТ", при різноманітній хірургічній патології: гострий та загострення хронічного панкреатиту та їх ускладнення, перфоративна виразка шлунку та 12-палої кишки, калькульозний холецистит, кровотечі та гнійні ускладнення при пошкодженні органів черевної порожнини, кінцівок, порушення мозкового кровообігу. Результат полягав у збільшенні точності діагностики компенсаторних можливостей організму, можливості індивідуального підходу до вибору препаратів для стимуляції захисних сил та підвищенні в результаті цього якості лікування і може бути використаним у дорослих і дітей з різноманітною хірургічною та соматичною патологією. Джерела інформації. 1. Меделяновский А.И. Системный и количественный анализ механизмов восстановления. Бюлетень Сибирского отделения АМН , 1986. - С. 67-70. 2. Пирожков С.В., Панченко Л.Д. Молекулярные механизмы цитотоксичности наркотических лекарств. // Вопросы медицинской химии. - 1991. Т. 37. - Вып. 2. - С. 2-10. 3. Розанов А.Я., Трещинский А.И., Хмелевский Ю.В. Ферментативные процессы и их коррекция при экстремальных состояниях. - К.: Здоров'я, 1985. - 208 с. 4. Афанасьева В.В., Зак К.П., Тронько Н.Д. Содержание и ультраструктура нейтрофилов в крови детей с опухолями щитовидной железы или аутоиммунным тиреоидитом, проживавших вблизи Чернобыльской АЭС. // Журнал Академії медичніх наук України. - 1999. - Т. 5. - № 4. - С. 671-678. 5. Осколкова М.К., Красина Г.А. Реография в педиатрии. - М.: Медицина, 1980. - 214 с. 2 38959 6. Панченко Н.А., Дубицкий A.Е, Шведов Ю.Б. Способ определения компенсаторних возможнос тей организма. - Авторское свидетельство СССР № 800879, кл. G01 № 1/33/48, 12.10.81. __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2001 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 3