Спосіб лікування хворих з артеріальною гіпертензією та надмірною масою тіла

Спосіб лікування хворих з артеріальною гіпертензією та надмірною масою тіла, який включає призначення комбінації антигіпертензивних препаратів, який відрізняється тим, що призначають комбінацію лацидипіну та кандесартану. (19) (21) u200812096 (22) 13.10.2008 (24) 25.02.2009 (46) 25.02.2009, Бюл.№ 4, 2009 р. (72) КОВАЛЬОВА ОЛЬГА МИКОЛАЇВН А, U A, ГЕРАСИМЧУК НІН А МИКОЛАЇВН А, U A 3 39463 В умовах стаціонару обстежено 34 пацієнта з АГ 1-3ст. у віці від 30 до 65 років (середній вік (55,3±1,33) роки), яким раніше не проводили регулярну антигіпертензивну терапію. Відповідно до класифікації ВООЗ (1999), у 8 пацієнтів діагностована АГ 1ст., у 8-2ст., у 18-3 ступеня. Контрольну груп у склали 10 осіб, по статі і віку порівнянні з хворими основної групи. Усі дали інформовану згоду на участь у дослідженні. Діагноз верифікували на підставі даних клінічних, лабораторних і інструментальних досліджень. Кров для біохімічного, імуноферментного дослідження брали ранком натще, наступного дня після надходження хворого в стаціонар, через 12-18г. після їжі, і через 12-14 днів лікування на фоні комбінованої антигіпертензивної терапії. У частини пацієнтів дослідження проводили через 2 міс. після початку лікування. Забір крові проводили з ліктьової вени. Критеріями виключення хворих з дослідження, крім симптоматичного характеру АГ, були суп утні запальні, ендокринні й інші захворювання. Надлишкову масу тіла оцінювали за допомогою індексу маси тіла (ІМТ) (індекс Кетле), що визначається як відношення маси тіла (кг) до квадрату зросту (м), згідно класифікації ВООЗ. До групи з надлишковою масою тіла прилічені особи з ІМТ, що дорівнює 25кг/м і не перевищує 29,9кг/м, а до групи з ожирінням - ті, у кого ІМТ дорівнює чи перевищує 30кг/м 2. Згідно сучасних даних, в якості одного з найбільш специфічних маркерів, що дозволяють з достатнім ступенем точності, вірогідності і відтворюваності результатів дослідження оцінити рівень продукції вільних радикалів в організмі при всілякій патології, вважають 8-ізопростан (8-ІП). Це продукт метаболізму в реакціях перекісного окислювання арахідонової кислоти, ізомерний простагландину F2a (PGF 2α). Відноситься до сімейства ейкозан оїдів, утворення яких відбувається при неферментативному (вільнорадикальному) окислюванні фосфоліпідів клітинних мембран [Goldmen R., Vlessis A., Turnkey D. Nitrosothiol quantification in human plasma //Analytical Biochemstry. 1998. - №259. - P.98-103; Krenek P., Salomone S., Kyselovic J., Wibo M., Morel N., Godfraind Т., Lacidipine Prevents Endothelial Dysfunction in Salt Loaded Stroke Prone Hypertensive Rats //Hypertension. - 2001. - V. 37. - P.1124-1128.]. Його вміст у сироватці крові визначали імуноферментним методом за допомогою набору «8-iso-prostane ELISA» фірми «USBiological» (США). Хворих розділили на групи в залежності від виду комбінованої терапії. Досліджуваний показник вивчали в динаміці лікування. 1-а група (комбінація β-адреноблокатора і діуретика) - бісопролол 5мг, 10мг і індапамід 2,5мг; 2-а група (комбінація антагоніста кальцію й антагоніста рецепторів ангіотензина II) - лацидипін 2; 4мг і кандесартан 4; 8; 16мг; 3-я група (комбінація інгібітору ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) і ді уретика) - 20мг натрію фозиноприла і 12,5мг гідрохлортіазида. Дози препаратів підбирали індивідуально, при необхідності в процесі лікування їх збільшували. 4 Вже через 14 днів від початку терапії вміст 8ізопростана в сироватці крові зменшува вся на 28,06% при лікуванні бісопрололом і індапамідом (1-а група), на 25% при лікуванні лацидипіном і кандесартаном (2-а група) і на 40% при лікуванні фозиноприлом і гідрохлортіазидом - (3-я група). Через 2 міс. від початку терапії 3-ю групою препаратів, рівень 8-ізопростана зменшується на 49,71% від вихідного рівня і відповідно в 1,99 рази стає нижче; при лікуванні 2-ю групою препаратів спостерігалося подальше зменшення вмісту в сироватці крові 8-ізопростана на 80,9% у порівнянні з вихідним рівнем і відповідно в 5,24 рази стає нижче; при лікуванні 1-ю групою препаратів рівень 8ізопростана зменшився на 40% від вихідного рівня і відповідно в 1,66 рази стає нижче. Таким чином, можна зробити висновок про сприятливу динаміку рівня 8-ізопростана на фоні прийому вищевказаних схем комбінованої антигіпертензивної терапії. Необхідно відзначити, що більш швидке зниження рівня 8-ізопростана (протягом 14 днів терапії) спостерігається на фоні фозиноприла і гідрохлортіазида, більш плавне зниження рівня 8-ізопростана (протягом двох місяців терапії) спостерігається на фоні застосування лацидипіна і кандесартана, при цьому рівень 8ізопростана наближається до рівня контрольної групи. Ефективність способу ілюструють наступні приклади. Приклад 1 Хвора А., 51 рік, доставлена в стаціонар зі скаргами: на головний біль, запаморочення, хиткість при ходьбі, нудоту, періодичні болі в серці на фоні підйому цифр артеріального тиску (AT), задишку при ходьбі, загальну слабкість. Хворіє на протязі 3-х - 4-х років, однак ніколи раніше не обстежилася і не лікувалася, відзначає максимальний AT 210мм.рт.ст. на 110мм.рт.ст. Епізодично викликала бригаду машини швидкої допомоги для надання медичної допомоги і самостійно приймала адельфан, панадол. Останнє погіршення протягом 10-ти днів. Цукровий діабет заперечує, операцій і травм не було. З боку органів шлунково-кишкового тракту (ШКТ), сечостатевої системи (ССС) і органів дихання без патології. Загальний стан середньої тяжкості. Шкірні покриви - гіперемія обличчя, помірної вологості. Пастозність гомілок стіп. Положення активне. Свідомість ясна. Над легенями везикулярне дихання, хрипів немає, частота дихальних рухів (ЧДР) 18 у 1хв. Границі відносної серцевої тупості: зміщені вліво на 1см. Тони серця приглушені, ритмічні. Акцент 2 тону над аортою. Систолічний артеріальний тиск (CAT) - 180мм.рт.ст., діастолічний артеріальний тиск (ДАТ) - 110мм.рт.ст., середній AT 143мм.рт.ст., частота серцевих скорочень (ЧСС) 90уд. у 1хв. Язик вологий, чистий. Живіт при пальпації м'який, безболісний, печінка і селезінка не пальпуються. Випорожнення і діурез без особливостей. Зріст 167см, вага 72кг, об'єм талії 87см, об'єм стегон 105, талія/стегна 0,82; ІМТ - 25,8 кг/м 2, що вказує на наявність у хворої передожиріння. 5 39463 Клінічний аналіз крові: Ер. 4,0; Л. 4,8; Нв140г/л; ЦП0,98; ШОЕ 15мм/год; е.5, п\я 35, з\я 53, л.5; м 2. Біохімічний аналіз крові: білок 67; сечовина 6,6ммоль\л; креатинін 0,08ммоль\л; білірубін 16,6мкмоль\л, прямий 6,0мкмоль/л; кон'югований 10,6мкмоль\літр; АлТ 0,22; АсТ0,18мкмоль\л; глюкоза 3,9ммоль\л. Клінічний аналіз сечі: колір жовтий, мутність слабка, питома вага 1,003; білок немає, ацетон - немає, Л - 2-4 у п/з, Е. - немає. ЕКГ синусовый ритм, відхилення електричної вісі серця (ЕВС) вліво, гіпертрофія міокарда лівого шлуночка. Ехокардіографія: кінцевий діастолічний розмір (КДР) 5,0см; товщина міокарда задньої стінки (ТМЗС) 1,2см; кінцевий систолічний розмір (КСР) 3,7см; товщина міжшлункової перегородки (ТМПІП) 1,2см. Помірна концентрична гіпертрофія міокарда лівого шлуночка. Початковий кардіосклероз. Скоротність міокарда достатня (фракція викиду 53%). Флюорографія органів грудної клітини: Легені і серце в нормі. Клінічний діагноз: Гіпертонічна хвороба 2 стадії. Гіпертензивне серце (помірна концентрична гіпертрофія міокарда лівого шлуночка.). Ішемічна хвороба серця. Атеросклеротичний кардіосклероз, СН 2А. Хвора на фоні загальної терапії одержувало такі гіпотензивні засоби як: лацидипін (лациніл) у дозі 2мг у добу і кандесартан (кандесар) у дозі 4мг у добу. В результаті проведеної терапії: через 14 днів лікування у хворої CAT 140мм.рт.ст., ДАТ 90мм.рт.ст., середній AT97мм.рт.ст. ЧСС78уд. у хв. Через 2 місяці терапії на фоні даних гіпотензивних препаратів CAT 120мм.рт.ст., ДАТ70мм.рт.ст, середній AT 87мм.рт.ст., ЧСС 70уд./мін. Приклад 2 Хвора Б., 53 роки, надійшла в стаціонар зі скаргами: на головний біль, запаморочення, нудоту, кількаразову блювоту їжею, періодично болю в серце на фоні підйому цифр AT, задишку при ходьбі, загальну слабкість. Хворіє на протязі 5-ти років. Обстежилася і лікувалася тільки амбулаторно. Нерегулярно приймала еналаприл, адельфан. Відзначає максимальний AT 200мм.рт.ст. на 100мм.рт.ст. Епізодично викликала бригаду швидкої допомоги для надання медичної допомоги. Останнє погіршення на протязі 7 днів. Цукровий діабет заперечує. З боку органів ШКТ, ССС і органів дихання без патології. Була Комп’ютерна в ерстка О. Рябко 6 оперована з приводу позаматкової вагітності й апендектомії. Загальний стан середньої тяжкості. Шкірні покриви - гіперемія обличчя, помірної вологості. Пастозність гомілок стіп. Положення активне. Свідомість ясна. Над легенями везикулярне дихання, хрипів немає, ЧДР 18 у 1хв. Границі відносної серцевої тупості: зміщені вліво на 1,5см. Тони серця приглушені, ритмічні. Акцент 2 тону над аортою. CAT 180мм.рт.ст., ДАТ 100мм.рт.ст., середній AT 126мм.рт.ст., ЧСС 84уд у 1хв. Язик вологий, чистий. Живіт при пальпації м'який, безболісний, печінка і селезінка не пальпуються. Випорожнення і діурез без особливостей. Зріст 170см, вага 82кг, об'єм талії 85см, об'єм стегон 103, талія/стегна 0,82; ІМТ 27,79кг/м 2, що вказує про наявність у хворої передожиріння. Клінічний аналіз крові: Ер. 3,6; Л.6,8; Нв120г/л; ЦП 0,98; ШОЕ 12мм/год; є.2, п\я4, з\я63, л.24; м7. Біохімічний аналіз крові: білок 57; сечовина 6,8ммоль\л; креатинін 0,02ммоль\л; білірубін 17,8мкмоль\л, прямий 4,1мкмоль/л; кон'югований 1307мкмоль\літр; АлТ0,31; АсТ0,21мкмоль\л; глюкоза 4,5ммоль\л. Клінічний аналіз сечі: колір жовтий, мутність слабка, питома вага 1,022; білок немає, ацетон - немає, Л9-12 у п/з, Е. немає. ЕКГ синусовий ритм, відхилення ЕВС вліво, гіпертрофія міокарда лівого шлуночка. Дифузійне зниженні трофіки міокарда. Ехокардіографія: КДР4,7см; ТМЗС1,3см; КСР3,6см; ТМШП1,3см. Помірковано виражена концентрична гіпертрофія міокарда лівого шлуночка. Атеросклероз аорти. Міокардіосклероз. Скоротність міокарда достатня (фракція викиду 62%). Флюорографія органів грудної клітини: Легені і серце в нормі. Клінічний діагноз: Гіпертонічна хвороба 2 стадії. Гіпертензивне серце (помірна концентрична гіпертрофія міокарда лівого шлуночка). Ішемічна хвороба серця. Атеросклеротичний кардіосклероз, СН 2А. Хвора на фоні загальної терапії одержувало такі гіпотензивні засоби як: фозиноприл натрію (20мт) у сполученні з гідрохлортіазидом (12,5мг) (фозид 20). В результаті проведеної терапії: через 14 днів лікування у хворої CAT 150мм.рт.ст., ДАТ 90мм.рт.ст., середній AT 100мм.рт.ст. ЧСС 80уд. у хв. Через 2 місяці терапії на фоні даних гіпотензивних препаратів CAT 140мм.рт.ст., ДАТ 80мм.рт.ст., середній AT 100мм.рт.ст., ЧСС 72уд./мін. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601