Спосіб профілактики аномалій пологової діяльності у жінок з патологічним прелімінарним періодом

Спосіб профілактики аномалій пологової діяльності у жінок з патологічним прелімінарним періодом, що передбачає застосування медикаментозної терапії, який відрізняється тим, що в 3 39554 Найближчим аналогом-прототипом способу, що заявляється є спосіб профілактики аномалій пологової діяльності у жінок, який включає призначення традиційних препаратів [8]. Недоліком цього способу є те, що він недостатньо ефективний щодо профілактики аномалій пологової діяльності, а саме: часті запальні ускладнення, виникнення слабкої та дискоординованої пологової діяльності, тривалість проведення заходів. Задача корисної моделі, що заявляється, полягає у створенні такого способу профілактики, який би дозволив підвищити ефективність профілактичних заходів, скоротити термін профілактики аномалій пологової діяльності. Технічним результатом є підвищення ефективності профілактики аномалій у жінок патологічним прелімінарним періодом. Поставлена задача досягається тим, що у відомому способі профілактики аномалій пологової діяльності у жінок, який передбачає застосування медикаментозної терапії, що згідно корисної моделі в залежності від особливостей стану шийки матки та характеру скоротливої функції матки додатково призначають гініпрал в дозі 50мл в 500мл фізрозчину в/в крапельно з частотою 15 крапель на хвилину 1 раз на добу з послідуючим прийомом таблеток гініпралу до 8 таблеток по 5мг на добу протягом 2 діб або істенон по 2мл в 200мл фізрозчину в/в крапельно, починаючи з 8-12 крапель на хвилину, 2 рази на добу під контролем артеріального тиску протягом 2 діб. Спосіб здійснюється наступним чином: Клінічні дослідження проведені у 59 вагітних з патологічним прелімінарним періодом в терміні вагітності 38-41 тиждень, що народжували вперше. Діагноз патологічного прелімінарного періоду був виставлений після 9 годин скоротливої діяльності матки. В процесі спостереження всі вагітні з ППП скаржились на періодичні переймоподібні болі в нижній ділянці живота та в попереково-крижовій ділянці, що призводили до втоми, порушенню добового ритму сну. Вагітні з ППП були розподілені на дві клінічні групи, в залежності від ступеня зрілості шийки матки і характеру скорочувальної діяльності матки. Всім вагітним були проведені загальноприйняті лікувально-профілактичні Заходи, що включали застосування традиційних препаратів: спазмолітиків, вітамінно-мінеральних комплексів, дезагрегантів. 15 жінкам з першої групи і 15 жінкам з другої групи було проведено лікування ППП з використанням гініпралу за методиикою тривалого токолізу (50мкг гініпралу в 500мл фізрозчину в/в крапельно з частотою 15 крапель на хвилину 1 раз на добу з послідуючим прийомом таблеток гініпралу до 8 таблеток по 5мг на добу протягом 2 діб). 12 вагітних першої гр упи і 17 друглї гр упи з метою лікування ППП отримували інстенон (по 2 мл в 200 мл фізрозчину в/в крапельно, починаючи з 8-12 крапель на хвилину, 2 рази на добу під контролем артеріального тиску протягом 2 діб). Ефективність лікувальних заходів оцінювалась за динамікою дозрівання» шийки матки і нормалізації показників скорочувальної функції матки. 4 Суттєви х розбіжностей серед обстежених вагітних за віком, наявністю генітальної та екстрагенетальної патології та перебігом вагітності не було. При застосуванні гініпралу у жінок першої групи зареєстровано зменшення частоти та амплітуди маткових скорочень, зниження рівня базального тонусу, через 30-45 хвилин - повне припинення скорочень. Застосування тривалого токолізу дозволило зупинити основні клінічні прояви ППП в даній групі вагітних. У жінок другої групи після лікування гініпралом відмічено зниження амплітуди, тривалості та частоти маткових скорочень, базального маткового тонусу, але повного припинення скорочень матки не було зареєстровано. Інтенсивність больових відчуттів була нижче, чим до початку лікування, що надало можливості для відпочинку протягом 3,3+0,6 год. Лікувальний ефект гініпралу в даній групі вагітних жінок полягає в незначній динаміці процесу «дозрівання» шийки матки та зменшенні активності маткової діяльності. При використані у вагітних першої гр упи інстенону зареєстрована незмінена частота та амплітуда маткових скорочень, зниження рівня базального тонусу матки. Больові відчуття прийняли постійний монотонний характер, що не надавало можливості для повноцінного сну. У жінок другої групи після лікування інстеноном зареєстровані ритмічні та достатньо часті скорочення матки, нормалізація амплітуди і тривалості маткових скорочень, базального маткового тонусу, що вказувало на формування фізіологічної скорочувальної функції матки. Інтенсивність больових відчуттів була помірною, залишалась однаковою до і після лікування. В даній групі жінок відмічена позитивна динаміка в процесі «дозрівання» шийки матки і нормалізації скррочувальної діяльності матки. Таким чином, в лікуванні ППП у жінок з «незрілою» шийкою матки в поєднанні з неритмічними, тривалими, низько амплітудними матковими скороченнями на фоні підвищеного базального маткового тонусу, доцільно застосовувати тривалий токоліз гініпралом. В корекції порушень при ППП у жінок з «недостатньо зрілою» шийкою матки та ритмічними, малотривалими, але високо амплітудними матковими скороченнями з досить низькою частотою, достатньо ефективне використання інстенону, що призводить до покращення процесів «дозрівання» шийки матки за рахунок початку функціонування додаткових судин в тканинах шийки матки. Отримані позитивні результати дозволяють рекомендувати запропонований спосіб для впровадження в практичну медицину. Спосіб був опробований на каф. акушерства та гінекології №2 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. Література: 1. Абрамченко В.В. Патологический прелиминарний период. - Санкт-Петербург: Элби, 2006. 287с. 2. Воскресенский С.Л. Биомеханизм родов: дискретно-волновая теория. «Минск: ВКООО «ПолиБиТ», 1996, - 185с. 5 39554 3. Воскресенский С.Л. Функциональная ультразвуковая анатомия матки. Ультразвуковая диагностика в акушерстве, гинекологии и педиатрии. 1994. - №1, с.46-52. 4. Савицкий Г.А. Биомеханика раскрытия шейки матки в родах. Санкт-Петербург Элби, 1999. 112с. 5. Савицкий А.Г. О возможности уточнения степени готовности шейки матки к родам с помощью комплексной сонографической биометрии. // Ж. акуш., жен. болезни. - 2005. - Т.54, вып.4, с.5866. Комп’ютерна в ерстка О. Рябко 6 6. Сидорова И.С. Физиология и патология родовой деятельности. Москва: МИ А, 2006. - 235с. 7. Жук С.І., Чечуга СБ., Сальников С.Н., Соловей В. С учасні аспекти до пологової підготовки шийки матки. Здоровье жінки.-2006. - №2. - с.3739. 8. Раскурятов Ю.В. Аномалии родовой деятельности (особенности, патогенез, клиника и терапия в зависимости от характера прелиминарного периода). Автореферат дис...д-ра мед. наук. СПб, 1995. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601