Спосіб профілактики слабкості пологової діяльності у вагітних з несвоєчасним злиттям навколоплідних вод

1. Спосіб профілактики слабкості пологової діяльності у вагітни х з несвоєчасним злиттям навколоплідних вод, що включає призначення аско 3 31443 новлена авторами корисної моделі закономірність, яка полягає в тому, що при додатковому введенні нейромідину в комплекс профілактичних заходів щодо профілактики слабкості пологової діяльності у жінок з несвоєчасним злиттям навколоплідних вод, у значної кількості пацієнток знижується у подальшому частота виникнення цього ускладнення пологів. Запропонований спосіб полягає у тому, що вагітній в терміні гестації 37-42 тижнів з несвоєчасним злиттям навколоплідних вод, додатково до засобів відповідно способу-прототипу призначається нейромідин. Запропонований спосіб здійснюється таким чином: вагітній з доношеною вагітністю з несвоєчасним злиттям навколоплідних вод призначають аскорбінову кислоту - 300мг, тіаміну бромід 100мг, 40мл 40% розчину глюкози, 10мл 10% розчину глюконату кальцію та додатково нейромідин 20мг (4мл 0,5% розчину) внутрішньом'язово. Перше введення нейромідину призначають не пізніше ніж через 3 години після виливу навколоплідних вод. Введення препарату повторюють 1-3 рази з годинним інтервалом в залежності від динаміки розвитку пологової діяльності. При розробці запропонованого способу профілактики слабкості пологової діяльності у вагітних з несвоєчасним злиттям навколоплідних вод нами було обстежено дві рандомізовані групи хворих: перша (27 осіб), яка отримувала профілактику слабкості пологової діяльності відповідно до запропонованого способу, та друга група (26 осіб), які лікувалися відповідно до способу-прототипу. Всім вагітним здійснювалось комплексне соматичне та загальноприйняте лабораторне обстеження. Особлива ува га приділялась реєстрації та аналізу токограм. Для реєстрації маткових скорочень застосовувався кардіотокограф «ВМТ-9141» (Німеччина), який дозволив виявити характер скорочень різних відділів матки та отримати інформацію щодо плину пологового акту. Тензометричний датчик встановлювався на передню черевну стінку в ділянках проекції дна, тіла та нижнього сегмента матки. Запис токограм проводився з початком пологової діяльності та в динаміці першого періоду пологів. При аналізі токограм вимірювалися наступні параметри: інтенсивність перейми, тривалість перейми, тривалість розслаблення, інтервал між переймами, тривалість маткового циклу, частота переїм за 10 хвилин, маткова активність, виражена в умовних одиницях, що дорівнює інтенсивності скорочень помножених на частоту скорочень матки. Проведені спостереження дозволили встановити, що використання запропонованого способу профілактики слабкості пологової діяльності у вагітних з несвоєчасним злиттям навколоплідних вод сприяє чітко вираженій позитивній динаміці клінічного перебігу пологів. Спонтанна пологова діяльність протягом 24 4 годин після виливу навколоплідних вод у вагітних першої групи розвинулась в 23 (85,1%) випадках, тоді як в другій групі лише в 17 (65,4%) випадках. Решті жінок з обох гр уп (в 14,9% та в 34,6% відповідно) призначалася антибактеріальна терапія та індукція пологової діяльності окситоцином згідно клінічного протоколу. В групі жінок, що отримувала нейромідин, самостійна пологова діяльність розвинулась в середньому через 8,9±2,1 годин після виливу навколоплідних вод, а в групі співставлення - через 16,1±3,1 годин (Р