Спосіб реєстрації корпускулярних потоків біля поверхні сонця

Спосіб реєстрації корпускулярних потоків біля поверхні Сонця що включає проведення реєстрації спалахів із голубим континуумом, який відрізняється тим, що будують зображення Сонця за допомогою телескопа та двох широкосмугових інте 39839 кість світла, x = 0,6×3)10 см/с - максимальна швидкість частинок у потоці). Оскільки водневі лінії у цій ділянці спектра за довжинами хвиль мало відрізняються, то при значенні x = 2.10 см/с, які часто зустрічаються, отримуємо, що Dl = 2,5 нм практично для всіх ліній, які нас цікавлять. Отже, фільтри із смугою пропускання 2,0-3,0 нм придатні для проведення спостережень з метою вирішення поставленої задачі. Відстань між сусідніми лініями змінюється обернено пропорційно кубу номера лінії. На фігурі зображені спектрограми сонячного спалаху 7.07.74 p., показано випромінювання корпускулярного потока. У центрі бальмерівських ліній спостерігається емісія спалаху 1. Слабка емісія корпускулярного потоку в синьому крилі 2 добре спостерігається в лінії Н8. Ця ж емісія в крилах ліній Н9, Н10, Н11 і т.п. перенакладається, утворюючи голубий континуум сонячного спалаху 3. Із наведеного малюнка зрозуміла принципова можливість виявлення корпускулярних потоків при проведенні регулярних спостережень з широкосмуговими фільтрами, отримуючи почергово зображення Сонця в синьому і червоному крилах лінії H8 чи Н9. Таким чином, порівнюючи зображення Сонця, що отримане в синьому та червоному крилах лінії Н9, досягають поставленої мети - реєструють корпускулярний потік від Сонця, направлений на спостерігача, як надлишкову емісію на диску Сонця. В результаті проведеного аналізу видно, що порівняно з прототипом запропонований спосіб дає можливість реєструвати корпускулярні потоки, визначаючи координати їх появи на поверхні Сонця. Спостереження, які будуть проводитись на базі запропонованого способу, відносяться до проблеми сонячно-земних зв'язків і допоможуть, зокрема, прогнозувати виникнення магнітних бурь, припинення радіозв'язку на коротких хвилях тощо. Для проведення регулярних спостережень Сонця запропонованим способом досить використати телескоп, який будує зображення Сонця не менше 3 см, (щоб досить добре бачити ситуацію в активних областях на Сонці). Для цієї мети ефективно може бути використаним серійний фотосферно-хромосферний телескоп для служби Сонця АФР-2 із встановленими відповідними інтерференційними фільтрами. нях із широкосмуговим фільтром, навіть якщо "вуса" будуть асиметричні з надлишковою емісією тільки в синьому крилі. Якщо ж вони і дадуть надлишкову емісію, то "вуса" легко виділити на сонячному диску як через їхні малі розміри, які не перевищують роздільної здатності телескопа при реальних спостереженнях, так і через їхній малий час існування. Добре відомі так звані "білі спалахи", тобто ті, які супроводжуються неперервним випромінюванням по спектру. Порівняння фільтрограм такого білого спалаху у близькому інтервалі довжин хвиль (біля однієї лінії) покаже наявність практично однакової надлишкової емісії на обох фільтрограмах, отриманих з фільтрами центрованими на довжини хвиль lс і lч. Різниця інтенсивностей цих фільтрограм буде близька до нуля, що є свідченням відсутності направленого потоку до спостерігача. Корпускулярні потоки від Сонця ("ударні хвилі", "корональні транзієнти") розповсюджуються із швидкостями близькими до 600-3000 км/c. Вони викликають на Землі магнітні бурі, полярні сяйва, а також інші геофізичні та геобіологічні ефекти. Передбачення корпускулярних потоків є важливою практичною необхідністю. Їх зв'язок із спалахами не викликає сумніву, але з'являються вони далеко не після кожного спалаху, не лише протягом всього часу існування спалаху і охоплюють не всю поверхню, на якій спостерігається сонячний спалах. У цьому питанні ще багато нез'ясованого, але факт появи надлишкової яскравості частини площі спалаху на проміжку часу, близькому до його максимуму, обумовленого виникненням голубої неперервної емісії спалаху в області лінії Нg у більш короткохвильовому діапазоні спектра, яка не має до цього часу фізичного пояснення [2], свідчить про те, що хоча б у частині випадків ми маємо справу з реєстрацією корпускулярних потоків. Підтвердженням цього є спектр спалаху 07.07.1974 р., що зареєстрований на Астрономічній обсерваторії Київського університету імені Тараса Шевченка. Утворення протяжної неперервної емісії в синій області спектра від корпускулярного потоку є природнім, якщо мати на увазі, що характерний кут, на який розлітаються частинки, складає близько 90°, і швидкості частинок в потоці не монохроматичні. У цьому випадку спалахи, що утворюються на лімбі Сонця, і які супроводжуються потоками дадуть протяжну емісію в обох крилах спектральних ліній. Потоки, що виникають ближче до центра диску Сонця, будуть давати все більш асиметричну емісію в крилах ліній з переважаючим випромінюванням в синьому крилі. При цьому в лінії Нg (як і в інших лініях серії Бальмера) потік буде випромінювати у короткохвильовому крилі практично від центра лінії до Dl = lx/с (с - швид Джерела інформації: 1. Смит Г., Смит Е. Солнечные вспышки. - М.: Мир, 1966. - С.426. 2. Zirin H., Solar Phys, 1983,86, р. 173. 3. Зирин X., Солнечная атмосфера. - М.: Мир. С.502. 4. Северный А.Б. Изв. КрАО, 1957, 17. - С.129-161. 2 39839 Фіг. __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2001 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 3