Спосіб профілактики ускладнень бруксизму

Спосіб профілактики ускладнень бруксизму, що передбачає застосування електростимуляції, який відрізняється тим, що використовують керований електростимуляційний вплив на м'язи, які опускають нижню щелепу (дна порожнини рота), біполярним імпульсним електричним струмом частотою 60Гц, довжиною 0,2мВт/см, протягом 15 хвилин, курсом 12 сеансів через день. (19) (21) u200814824 (22) 23.12.2008 (24) 10.03.2009 (46) 10.03.2009, Бюл.№ 5, 2009 р. (72) МІРЗА ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ, UA, МІХЕЄВА ІРИНА ВСЕВОЛОДІВНА, UA, СІРУК ОЛЕКСІЙ ВІКТОРОВИЧ, U A, ШТЕФАН АНАТОЛІЙ ВАСИЛЬОВИЧ, UA (73) МІРЗА ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ, UA, МІХЕЄВА ІРИНА ВСЕВОЛОДІВНА, UA, СІРУК ОЛЕКСІЙ 3 39903 шкірно в ділянці підборіддя справа і зліва від середньої лінії над проекцією м'язів, що опускають нижню щелепу. Відстань між електродами одного каналу не менше 20мм. Електроди закріплюють за допомогою гумового ременю та фіксаторів. Вмикають електростимулятор типу Міоритм 021 і проводять електростимуляцію в режимі скорочень середньої сили (починаючи з мінімальних), біполярним імпульсним струмом частотою 60Гц, довжиною пачок імпульсів і пауз між ними в 2сек. при інтенсивності сигналу діяння 0,2мВт/см на протязі 15 хвилин. Після цього електростимулятор відключають, електроди знімають. Курс складається з 12 сеансів через день. У випадках, коли після закінчення курсу не наступала нормалізація клінічної картини (зникнення гіперстезії, оскомини на зубах, напруги в жувальних м'язах, скрежетання зубів) з тенденцією розвитку до норми теромографічних і електроміографічних показників жувальних м'язів, курс повторюють через 14 днів. Через 3 місяці пропонують "закріпляючий" курс електростимуляції жувальних м'язів. Конкретний приклад втілення корисної моделі Приклад 1 Хворий В., 36 років. Скарги на підвищену чутливість зубів до зовнішніх подразників, особливо термічних, почуття оскомини. Інколи скрипить зубами вночі, після чого вранці відчуває втому жувальних м'язів. Вважає себе хворим на протязі останніх 3-5 років. Об'єктивно: лице симетричне. Рот відкривається вільно. На зубах відмічаються сліди початкової стадії паталогічної стертості. Вивірено оклюзійні контакти за допомогою оклюзіограми. Відмічається щільний множинний контакт по всій оклюзійній поверхні. Електроміографічним дослідженням встановлено підвищення тонусу м'язів, що піднімають нижню щелепу, відповідно 60, 90мВт/см. За допомогою термографії встановлено спазм цих м'язів (гіпоретмія Т=-0,4°, -0,6°С). Встановили діагноз: бруксизм, початкова стадія патологічної стертості зубів. План лікування: електростимуляція м'язів дна порожнини рота. Лікування: нашкірно в області підборіддя по дві сторони від середньої лінії наклали та зафіксували два електроди, зберігаючи відстань між ними 20мм. Включили електростимулятор "Міоритм 021" і проводили електростимуляційний вплив на м'язи дна порожнини рота на протязі 15 хвилин в режимі скорочень середньої сили, починаючи з мінімальних. Після п'ятого сеансу пацієнт відмітив полегшення, нічний скрегіт зубами припинився, пройшла ранкова втома жувальних м'язів. Після 12 сеансу нормалізувався стан хворого, почали зникати скарги на підвищену чутливість з убів. З метою попередження рецидиву через 14 днів розпочали другий курс лікування (12 сеансів через день). В кінці другого курсу хворий почував себе зовсім добре. Скарг не було. Через 6 місяців проведено контрольне обстеження. Скарг не було. За весь цей час пацієнт почував себе добре. На зубах були відсутні додаткові ознаки, що вказували би на подальший розвиток 4 патологічної стертості. За нашою пропозицією проведений "закріпляючий" курс електростимуляції (12 сеансів через день). На протязі року пацієнт почував себе добре. Термографічні й міографічні показники жувальних м'язів наблизились до норми. Приклад 2 Хвора Л., 46 років, звернулась зі скаргами на пошкодження (скол) кермічного покриття на конструкціях цільнолитих мостоподібних протезів. Під протезами відмічає болі в ділянці проекції коренів опорних зубів, кровоточивість ясен і незначну рухомість зубів уранці. Об'єктивно: лице симетричне. При огляді порожнини рота відмічаються сколи керамічного покриття на мостоподібних протезах в ділянці жувальних бугрів. Відмічається зниження відносного фізіологічного спокою нижньої щелепи - 1,5мм. При пальпації m.masseter з обох боків визначається напруженість. Латеральні крилоподібні м'язи без змін. Рухи у СНЩС вільні і безболісні. При аналізі оклюзограми - щільний оклюзійний контакт зубів-антагоністів, що простежується і на контрольних моделях. На рентгенограмі: розширення періодонтальної щілини в ділянці шийок опорних зубів під мостоподібними протезами, вершини міжзубних перетинок нечіткі. Порушення цілостності компактної пластинки вершин міжзубних перетинок (деструкція). На ЕМГ: підвищення ЕМГ-активності жувальних м'язів, що піднімають нижню щелепу, спонтанна активність в періодах відносно фізіологічного спокою. Термографія: спазм цих м'язів. Діагноз: бруксизм, локалізований пародонтит, легкий ступінь. Лікування було спрямоване на максимальне розслаблення жувальних м'язів, що досягалось з використанням електростимуляції м'язів дна порожнини рота. Проведено 12 сеансів. Після 4 сеансу пацієнт відзначив поліпшення загального стану, поліпшення стану ясен і зменшення їх кровоточивості. Після проведеного курсу зникла напруженість у жувальних м'язах. Ці дані підкріплені об'єктивними змінами якості електроміограми і їх ци фровими показниками. Електроміограми характеризуються зниженням амплітуди коливання біострумів, відсутністю спонтанної активності в періодах відносного фізіологічного спокою. Термографічні показники жувальних м'язів теж наблизились до норми. Через 2 тижні проведено ще 12 сеансів (через день). Скарги відсутні. При огляді ротової порожнини патологічних змін не виявлено. Проведено "закріплюючий" курс електростимуляції (12 сеансів через день), після чого на протязі року скарги відсутні. Після виготовлення нового мостоподібного металокерамічного протезу пошкодження фарфорового покриття не відмічалось. Згідно запропонованого способу проведено обстеження і успішне лікування 27 хворих з початковими проявами ускладнень, обумовлених бруксизмом (патологічна стертість, пародонтит, синдромом больової дисфункції СНЩС, асиметрія обличчя за рахунок гіпертрофії жувального та скроневого м'язу, м'язові контрактури нижньої ще 5 39903 лепи, скорочення строку служби ортопедичних конструкцій). Таким чином, використання запропонованого способу дає можливість профілактики ускладнень бруксизму. Спосіб, що заявляється реципрокно забезпечує зниження тонусу м'язів, що піднімають нижню щелепу, підвищений тонус яких є основним фактором і пусковим механізмом в розвитку ускладнень бруксизму. Проведені клінічні випробовування дають підставу рекомендувати спосіб до застосування в практиці стоматології. Література: 1. Шуляка Г.К. Основы электростимуляции. Вводний курс. Киев "Варта" 2006. С.197. 2. Станкович, Н.Крунич. Эффективность чрезкожной электронейростимуляции при миофасциа Комп’ютерна в ерстка А. Рябко 6 льной дисфункции. "Стоматология" 2007, №3, с.69-71. 3. Гаврилов Е.И., Пантелеев В.Д. Особенности ортопедической стоматологической помощи больным с парафункциями жевательных мышц. "Стоматология". 1990, с.80-81. 4. Егоров П.М., Карапетян И.С. Болевая дисфункция височно-нижнечелюстного сустава. М. "Медицина" 1986. 5. Копейкин В.Н. Ортопедическая стоматология. М. 1988. с.180. 6. Копейкин В.Н. (ред.) Руководство по ортопедической стоматологии. М. 1993. с.187-208. 7. Криштаб С.И. Ортопедическая стоматология. К. "Ви ща школа" 1986. с.230. 8. Щербаков А.С. та інші. Ортопедическая стоматология. С-Перебург. 1997. с.282. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601