Пристрій для визначення дози шкідливого впливу на персонал забрудненого пилом повітря виробничих зон

1. Пристрій для визначення дози шкідливого впливу на персонал забрудненого пилом повітря виробничих зон, що включає накопичувач пилу, який відрізняється тим, що накопичувач пилу виконаний у вигляді пластинки, оснащеної канав 3 зміни переміщується по зоні обслуговування, тому отримати об'єктивну оцінку шкідливого впливу пилу на конкретного працівника описаними приладами неможливо. Існують також складні стаціонарні засоби вимірювання забрудненості повітря, якими оснащаються виробничі зони. Це чутливі, високоточні прилади, що забезпечують постійний контроль за вмістом пилу у повітрі і дають інформацію як про миттєве значення вмісту пилу, так і про середні значення за будь-який період часу, наприклад, робочу зміну. Висока вартість та складність таких засобів заважає їх поширенню. Головним їх недоліком, як і всіх стаціонарних засобів, є те, що вони не забезпечують можливість визначити персональну дозу шкідливого впливу пилу на організм конкретного працівника. Більш досконалими, з даної точки зору, є мобільні (переносні) прилади, які забезпечують безперервний контроль стану запилення повітря у промислових приміщеннях, що серійно випускаються та зареєстровані в Державному реєстрі засобів вимірювання, і допущені до застосування в Росії. До них, наприклад, відносяться переносний вимірювач масових концентрацій взважених частинок (пилу) марки "ИКВЧ", що виготовлюється Федеральним Державним Унітарним підприємством "Смоленське виробниче Об'єднання "Аналитприбор", оснований на вимірюванні інтенсивності ослаблення модульованого електромагнітного випромінювання пило-газовим середовищем. Він складається з оптичного вимірюючого блоку, підключеного до блоку індикації та розрахунків з показуючим пристроєм на виході. Аналогічне призначення має портативний фотометр "АЭРОКОН", [НПО "ЭКО-ИНТЕХ" м. Москва], призначений для безперервного вимірювання миттєвих значень масової концентрації аерозольних часток (пилу) різного походження і хімічного складу в атмосферному повітрі, у повітрі робочої зони и в технологічних газах у відповідності з ГОСТ 12.1.005-88 и СНіП 2.23.570-96. Він складається із вимірювального та аналітичного модулів, зв'язаних між собою з'єднувальним кабелем. Конструкція приладу основана на використанні явища розсіювання світла у пило-газовому середовищі. Цей прилад забезпечує вимірювання миттєвих значений масової концентрації аерозольних часток, розрахунок та індикацію середніх значень за 5 секунд з сигналізацією при перевищенні допустимих порогів (після градуювання по місцю експлуатації, а також розрахунок та індикацію середніх значень за будь-який заданий період вимірювання (робочу зміну). Описані вище прилади мають складну конструкцію і досить дорогі, що суттєво обмежує їх застосування. Але найважливіший їх недолік полягає у тому, що вони не можуть використовуватися самим виробничим персоналом для визначення істинної персональної дози впливу пилу на кожного окремого працівника. Це обумовлено тим, що, хоча ці прилади і є переносними, та вони заважають працівнику виконувати його основні виробничі обов'язки, а саме переміщуватися по робочих 39915 4 площадках, контролювати параметри роботи обладнання і керувати технологічними параметрами процесів, особливо такий прилад заважає роботі, коли працівник повинен мати з собою інструменти та інші прилади, необхідні йому на робочих площадках. Найближчим серед відомих до запропонованого є пристрій для визначення запилення повітря, захищений патентом РФ №2212026 по М. кл6. G01N1/22. Основним елементом цього пристрою є накопичувач пилу, виконаний у вигляді волокнистого фільтру, який укладено на основу, що має вигляд перфорованої мембрани, закріпленої на корпусі. Між фільтром та мембраною встановлена опорна сітка. Фільтр виконують у вигляді шару тканини (нетканого матеріалу) у формі круга, який фіксують по периметру на мембрані. Корпус пристрою має гніздо, в яке встановлюють фільтр, разом з опорною сіткою та перфорованою мембраною. Фільтр з одного боку відкритий в атмосферу, а з другого перекриває порожнину корпусу, яка підключена до системи відсмоктування повітря. В процесі роботи пристрою забруднене повітря проходить крізь волокнистий фільтр та всмоктується з порожнини корпуса, а пил (аерозолі) осідають на фільтрі. У всьому іншому визначення запиленості повітря здійснюється за відомими методиками, входячи із зафіксованого часу роботи пристою та на основі гравіметричних вимірювань. Недоліками даного пристрою є насамперед те, що пристій забезпечує визначення забруднення повітря пилом у фіксованій точці робочої зони і у визначений відрізок часу, що не дає уявлення про реальний вплив запиленості повітря робочої зони на окремого працівника. Задачею запропонованої корисної моделі є створення пристрою для визначення дози шкідливого впливу на персонал забрудненого пилом повітря виробничих зон. Поставлена задача досягається тим, що в пристрої, який включає накопичувач пилу, запропоновано виконати його у вигляді пластинки, спорядженої канавкою з плоским дном та оснащеної засобом кріплення її на одязі персоналу. Спільними з найближчим аналогом істотним ознаками оду слід вважати: Пристрій для визначення дози шкідливого впливу на персонал забруднення пилом повітря виробничих зон; Пристрій включає накопичувач пилу. Новими порівняно з найближчим аналогом істотними ознаками корисної моделі слід вважати: Накопичувач пилу виконаний у вигляді пластинки; Пластинка споряджена канавкою з плоским дном; Пластинка оснащена засобом кріплення її на одязі персоналу. Технічним результатом, який може бути отриманий від запропонованих удосконалень пристрою, є можливість визначення реальної дози впливу запилення повітря робочої зони на кожного окремого працівника. Суть корисної моделі ілюструє кресленнями. 5 На Фіг. Зображено загальний вигляд пристрою. Запропонований пристрій є персональним накопичувачем атмосферного пилу, що виконаний у вигляді прямокутної пластикової пластинки 1 яскравого кольору розміром 70х40мм із канавкою 2 для накопичення шкідливого в'язкого пилу. Канавка виконана глибиною h=5мм та шириною 20мм., при цьому краї канавки розташовані на відстані по 10мм. від довгих сторін пластинки та по 40мм - від коротких сторін пластинки. При використанні пристрою для накопичення не липкого пилу дно канавки вкривають липкою довго невисихаючою речовиною, наприклад клеєм, або вкривають липкою плівкою. Пластинка може мати вигляд погона для розміщення на плечі працівника, або вигляд петлиці для розміщення на лацкані одягу. Пластинку споряджають засобом кріплення, наприклад, у вигляді отворів 3 під ґудзики. Засіб кріплення доцільно виконати змінним, що забезпечує можливість закріплення пластинки на різних видах одягу (у тому числі спецодягу). При необхідності пристрій можна використовувати як стаціонарний, при цьому засіб кріплення замінюють на такий, що дає змогу закріпити пристрій на елементах обладнання, стінах приміщення та ін. В процесі використання запропонованого пристрою відповідна служба по охороні праці надає працівнику (апаратнику, оператору, наладчику) підготовлений до використання, тобто попередньо зважений в лабораторії, пристрій. Працівник закріплює пристрій в горизонтальному положенні - на плечі, або у вертикальному положенні - на лацкані одягу, чи на грудях, тобто максимально близько до органів дихання. Працівник носить пристрій протягом зміни, виконуючи свої виробничі обов'язки. Протягом зміни в канавці пристрою осідає пил з тієї зони, що безпосередньо примикає до органів дихання працівника. Закінчивши зміну працівник здає використаний прилад у відповідну службу. Після зважування використаного пристрою в лабораторії його очищували від пилу та ін. забруднень, висушували та зберігали до наступної зміни. Гравіметричними вимірюваннями, тобто зважуванням пристрою, підготовленого до роботи та після використання працівником, визначають персональну дозу шкідливого впливу пилу в повітрі робочої зони на працівника протягом зміни. Оскільки прилад весь час протягом зміни переміщується разом з працівником по його робочій зоні, то результати вимірювань, отримані за його допомо Комп’ютерна верстка А. Рябко 39915 6 гою, відображають реальну кількість поглинутого організмом працівника пилу. Пристрій може використовуватися як стаціонарний, для чого його закріплюють у визначених точках робочих площадок на час зміни та збирають і здають у лабораторію. Однак це зовсім раціональний варіант використання пристою. Запропонований пристрій випробовувався в умовах хіміко-прядильного цеху ВАТ «Хімволокно» м. Чернігів. Джерелами забруднення повітря в цеху є формовочне устаткування, на якому виготовляється поліамідна (капронова) нитка. Забруднюючим фактором є частинки, що утворюються в результаті випаровування розплаву полімеру та НМС (низькомолекулярних сполук) крізь технологічні отвори та нещільності і поширення у повітрі робочої зони цеху. Персоналом, який зазнає впливу забрудненого повітря, є апаратники цеху. Випробування показали що найдоцільніше для накопичення і утримання осаду протягом однієї зміни є глибина канавки h, якої становить 5мм. Якщо h5мм, оскільки зростає матеріалоємність пристрою та оснастки для його виготовлення. Запропонований пристрій забезпечує можливість точного визначення кількості пилу поглинутого організмом кожного окремого працівника протягом робочої зміни чи її частини, що дає змогу визначити індивідуальну дозу шкідливого впливу пилу на працівника за будь-який період часу (зміну, місяць, рік). Запропонований пристрій дешевий і простий у виготовленні, тому не викличе якихось ускладнень при впровадженні в практику. Для його використання повністю придатне лабораторне обладнання, яке в даний час використовується при роботі з накопичувачами пилу у вигляді фільтрів. Даний пристрій набагато зручніший у використанні будьякого з відомих переносних приладів аналогічного призначення, наприклад вимірювач масових концентрацій взважених частинок (пилу) марки "ИКВЧ", або портативний фотометр "АЭРОКОН", що важать 1-2 кілограми. Особлива цінність приладу полягає у можливості постійного візуального контролю самим працівником отриманої їм дози впливу пилу, що виключає передозування, наприклад при аварійних ситуаціях. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601