Спосіб диференційної діагностики захворювань сітківки запального та дистрофічного генезу

Спосіб диференційної діагностики захворювань сітківки запального та дистрофічного генезу, що полягає у дослідженні часу відновлення гостроти зору після фотостресу, який відрізняється тим, що при проводженні фотостресу використовується смугастий фільтр, при збільшенні часу відновлення гостроти зору на 67 % та вище, встановлюється запальний генез захворювання сітківки. (19) (21) u200809645 (22) 23.07.2008 (24) 25.03.2009 (46) 25.03.2009, Бюл.№ 6, 2009 р. (72) ЧЕРЕПЕНКО ГАННА ОЛЕКСАНДРІВНА, UA, КОНОВАЛОВА НАТАЛІЯ ВАЛЕРІЇВНА, UA, НАРІЦИНА НАТАЛІЯ ІЛЛІВНА, UA (73) ДЕРЖАВНА УСТАНОВА ІНСТИТУТ ОЧНИХ ХВОРОБ І ТКАНИННОЇ ТЕРАПІЇ ІМ. В.П.ФІЛАТОВА, UA 3 39966 вище, встановлюється запальна природа захво 4 рювання сітківки. Причинно-наслідкові зв'язки Диференційну діагностику здійснюють: Встановлюють час відновлення гостроти зору після 1. Здійснення фото стресу з смугастим фільтром, який зменшує інтенсивність світового потоку на сіт- фото стресу з смугастим фільтром ківку 2. Здійснюють диференціальну діагностику захвоВстановлюють генез захворювання на підставі порірювання сітківки вняння різниці часу відновлення гостроти зору після фото стресу та фото стресу з смугастим фільтром Спосіб диференційної діагностики сітківки запального та дистрофічного генезу здійснюється слідуючим чином: 1. у фотопічних умовах, з відстані 5 метрів, монокулярно досліджують гостроту зору хворого з оптимальною корекцією; 2. хворому одягають окуляри, у які замість скелець розміщені смугасті фільтри; 3. на відстані 5см від ока хворого розташовують електроофтальмоскоп, після чого він фіксує центр світової плями на протязі 30сек; 4. після припинення засвіту хворий повторно дивиться на таблицю літерних оптотипів, за допомогою секундоміру визначають час відновлення гостроти зору після засвіту; 5. проводиться порівняння отриманих даних, при збільшенні часу відновлення гостроти зору після фотостресу з смугастим фільтром на 67% та більше, встановлюють запальну природу захворювання сітківки. Клінічні дослідження проведені в Інституті очних хвороб та тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України. На підставі дослідження здорових осіб була встановлена нормальна величина часу відновлення гостроти зору після фото стресу з смугастим фільтром, яка склала 11,8+0,23сек. Конкретний приклад 1. Хвора П., історія хвороби №78523 поступила у відділення увеїтів для лікування захворювання сітківки лівого ока неясного генезу. Праве око здорове. Гострота зору лівого ока складала 0,12, не кор.., в полі зору визначалася центральна скотома, при офтальмоскопії спостерігався набряк сітківки у макулярній області, поширення судин, відсутність рефлексів у макулі, дрібні жовтуваті вогнища. На підставі анамнезу, клініко-функціональних досліджень та офтальмоскопічних змін було важко відрізнити запальну чи дистрофічну причину захворювання сітківки. У результаті досліджень способом, що пропонується у хворої було встановлено відновлення гостроти зору після фото стресу з смугастим фільтром 21,0сек. (перевершувало норму на 87,3%), що дало змогу встановити запальний генез захворювання сітківки - ретинит. Лікування їх juvantibus протизапальними ліками дало змогу одержати задовільний лікувальний ефект: розсмоктався набряк сітківки, гострота зору підвищилася до 0,4, не кор., зменшилася центральна скотома. Через 3 місяці, під час контрольного огляду, у макулі спостерігалися тільки дрібні жовтуваті вогнища гострота зору підвищилася до 0,6-0,7 не кор., зникла центральна скотома. Конкретний приклад 2. Хвора Г., історія хвороби 441336, поступила у відділення увеїтів для лікування захворювання сітківки неясного генезу правого ока. Ліве око здорове. Гострота зору правого ока складала 0,3, не кор., у полі зору визначалася центральна скотома, при офтальмоскопії спостерігався набряк макулярної зони з дрібними жовтуватими вогнищами, поширення судин сітківки, у макулі були відсутні рефлекси. Відсутність чіткої клінічної картина не давала змогу відрізнити причину захворювання - запальну чи дистрофічну. У результаті досліджень способом, що пропонується, у хворої було встановлено відновлення гостроти зору після фото стресу з смугастим фільтром 15,9 (перевершувало норму на 35,6%), що дало змогу визначити дистрофічний генез захворювання - макулодистрофію. Лікування ex juvantibus протидистрофічними ліками дало змогу припинити розвиток дистрофічного процесу та одержати задовільний лікувальний ефект: калібр судин став більш рівномірним, гострота зору підвищилася до 0,6, не кор., зменшилася центральна скотома. Через 3 місяці, під час контрольного огляду, офтальмоскопічна картина у макулі не змінилася, гострота зору складала 0,7. Було проведено дослідження 22 хворих з захворюваннями сітківки дистрофічного генезу і 18 хворих з запальними захворюваннями сітківки. Обидві групи були рандомізовані за віком та статтю. Результати дослідження представлені у таблиці. Таблиця Час відновлення гостроти зору після фото стресу з смугастим фільтром у пацієнтів з захворюваннями сітківки запального та дистрофічного генезу Генез захворювання Запальний Дистрофічний Контроль Кількість хворих 19 17 15 Час відновлення гостроти зору 20,62±3,41 13,06±0,88 11,8010,02 Р 0,05 >0,05 5 39966 Аналіз одержаних даних у таблиці 1 показав, що у 19 хворих з захворюваннями сітківки був визначений час відновлення гостроти зору після фотостресу з смугастим фільтром у розмірі 20,62+3,41, що склало перевищення норми на 74,7% і дало змогу встановити запальний генез захворювання зорового нерву; задовільний лікувальний ефект протизапальної терапії підтвердив встановлений діагноз. У 17 хворих з захворюван Комп’ютерна верстка А. Крулевський 6 нями сітківки був визначений час відновлення гостроти зору після фотостресу з смугастим фільтром у розмірі 13,06+0,88сек, що склало перевищення норми на 10,7% і дало змогу встановити дистрофічний генез захворювання, підтверджений задовільним результатом дедистрофічної терапії. Спосіб, що пропонується, дає змогу підвищити точність диференційної діагностики запальних та судинних захворювань зорового нерву на 23,5%. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601