Спосіб диференційної діагностики парезу кишечника з кишковою непрохідністю механічного генезу та медикаментозного впливу при динамічній кишковій непрохідності

Спосіб диференційної діагностики парезу кишечника з кишковою непрохідністю механічного генезу і медикаментозного впливу при динамічній кишковій непрохідності шляхом використання рентгенологічного, ехосонографічного, перорального способів диференційної діагностики з медикаментозним впливом на генез динамічного компонента непрохідності та прийняття своєчасного рішення оперативного плану при механічній кишковій непрохідності, який відрізняється тим, що при виконанні оперативного втручання з приводу екстренної абдомінальної патології (розлиті форми перитоніту, гостра спайкова кишкова непрохід ність, панкреонекроз) на всьому протязі кишкової трубки установлюють титанові мітки, які добре видні на рентген-ехосонографічних екранах, що дозволяють в ранньому післяопераційному періоді судити про ступінь дилятації кишкової трубки з одночасним пасажем капсули з дробинками по кишечнику і своєчасному установленню діагнозу кишкової непрохідності механічного генезу (вимагає екстренного втручання), а у випадках паралітичного компонента проводити консервативні заходи спрямованої дії на моторику кишкової трубки до розвитку ситуації «критичної» дилятації кишкової трубки (вимагає також оперативного втручання, в зв 'язку з порушеною мікроциркуляцією кишкової стінки і розвитком механізму вторинного інфікування), установлені мітки дозволяють оптимізувати діагностичні аспекти у госпіталізованого хворого у віддалений період у випадках розвитку спайкової кишкової непрохідності по зібраному банку даних. ю Корисна модель відноситься до медицини, зокрема, до хірургії. У теперішній час сучасна хірургія, незважаючи на швидкий розвиток технічних її можливостей, немає достовірних діагностичних критеріїв, які б дозволяли своєчасно диференціювати динамічний компонент кишкової непрохідності (при якій допустимо проведення всього арсеналу медикаментозної терапії, тривале спостереження до розвитку критичної дилятації кишкової трубки, при якій порушена мікроциркуляція стінки кишки) від механічного генезу (що вимагає негайного оперативного втручання через розвиток некрозу кишкової трубки в ранні години захворювання). Все це позначається на кінцевих результатах лікування гострої кишкової непрохідності, післяопераційна летальність при якій складає 45% [1, 2, 3, 4]. Корисною моделлю поставлена задача оптимізувати етап диференційної діагностики різного генезу кишкової непрохідності (перехід парезу ки шечника в динамічну кишкову непрохідність, що вимагає оперативного втручання, а також дозволить відциференціювати динамічний компонент від механічного), з одночасним медикаментозним впливом, спрямованим на стимуляцію моторики кишкової трубки при явищах порушення моторики кишкової трубки. Поставлена задача вирішується тим, що в способі диференційної діагностики парезу кишечника з кишковою непрохідністю механічного генезу та медикаментозного впливу при динамічній кишковій непрохідності шляхом використання рентгенологічного, ехосонографічного, перорального способів диференційної діагностики з медикаментозним впливом на генез динамічного компонента непрохідності та прийняття своєчасного оішення оперативного плана при механічній кишковій непрохідності, згідно корисної моделі, виконуючи оперативне втручання з приводу екстреної абдомінальної патології (розлиті форми перитоніту, о 10065 гостра спайкова кишкова непрохідність, панкреонекроз), на всьому протязі кишкової трубки установлюються титанові мітки, які добре видимі на рентген-ехосонографічному екранах, що дозволяють в ранньому післяопераційному періоді судити про ступінь дилятації кишкової трубки, з одночасним пасажем капсули з дробинками по кишечнику і своєчасному установленню діагнозу кишкової непрохідності механічного генезу (вимагає екстреного втручання), а у випадках паралітичного компонента проводити консервативні заходи спрямованої дії на моторику кишкової трубки до розвитку ситуації «критичної» дилятації кишкової трубки ( вимагає також оперативного втручання, в зв'язку з порушеною мікроциркуляцією кишкової стінки і розвитком механізму вторинного інфікування), більше того установлені мітки дозволяють оптимізувати діагностичні аспекти у госпіталізованого хворого у віддалений період у випадках розвитку спайкової кишкової непрохідності по зібраному банку даних. На кресленні представлена схема запропонованого способу. При проведенні оперативного втручання з приводу розлитих форм перитоніту, гострої спайкової кишкової непрохідності, тобто в тих ситуаціях, коли існує реальна загроза розвитку ранньої спайкової кишкової непрохідності або розвитку післяопераційного парезу кишечника. Виконується наступне - в різні відділи кишкової трубки установлюються рентгенконтрастні і добре видимі на екрані ехосонографа скріпки, виготовлені із титану (так звані «мітки»), розміром 0,3мм, які дозволяють візуально оцінювати на рентгенекрані, рентгенплівці і на ехосонографічному екрані всі відділи кишкової трубки (ширину трубки), як тонкого, так і товстого кишечника. Оцінюючи їх розміри від брижового до протибрижового краю кишкової трубки, що дозволяє оцінювати ступінь дилятації кишкової трубки від нормальних розмірів до субкритичних і критичних меж, або навпаки, бачити його відділи, що спали. Для цього мітка 1 установлюється в протибрижовому краї селезінкового кута товстої кишки в селезінково-товстокишковій зв'язці, мітка 2 - в брижовому краї селезінкового кута товстої кишки, причому, обидві мітки 1 і 2 устанавлюються паралельно один до одного, як і всі інші титанові мітки, а відстань А відповідає нормальній ширині кишкової трубки в цьому відділі 4-5см. Мітки 3 і 4 відповідно установлюються в області печінкового кута товстої кишки, аналогічно міткам 1 і 2, а відстань В відповідає також нормальній ширині товстої кишки. Для установлення мітки 7 (область купола сліпої кишки) надсікається бокова парієтальна очеревина 5 в області купола сліпої кишки, де фіксується мітка 7 (що відповідає протибрижовій частині кишки) і підшивається вузловим швом 6 до стінки сліпої кишки. Мітка 8 відповідно паралельно мітці 7 установлюється в брижовіи частині клубової кишки в місці впадіння її в сліпу кишку, а відстань С відповідає фізіологічній ширині кишкової трубки стосовно товстого кишечника. Паралельно мітці 8 в протибрижовий край клубовій кишки установлюється мітка 9, яка занурюється сіро-серозним швом 10, накладеним між клубовою кишкою і сліпою кишкою. Зразу же за зв'язкою Трейтца 11, в області порожньої кишки установлюється мітка 12 в брижовий її відділ, з другого боку кишкової трубки установлюється мікроіригатор 13 з боковим отвором 14 в брижу порожньої кишки на глибину до 10см (для введення лікарських препаратів), де він фіксується лігатурою 15. В мікроіригаторі 13 є мітка 16, що позначається брижовий край кишкової трубки, 17 - протибрижовий край кишки, 18 - субкритична мітка дилатованого тонкого кишечника (від 4,0 до 5,0см) і 19 - критична мітка, що свідчить про глибоке порушення мікроциркуляції кишкової трубки (5,0 і більше см), яка свідчить про порушення бар'єрної функції кишечника і є показанням до виконання оперативного втручання, як при динамічній, так і при механічній кишковій непрохідності, коли оперативне втручання є єдиним ефективним методом допомоги хворому, що безперечно вимагає проведення комплексу консервативної терапії в різному часовому інтервалі. Мікроіригатор 13 додатково фіксується до пасма великого сальника вузловим швом 20 із розсмоктуючого матеріалу з метою виключення його зміщення. Крім цього в післяопераційному періоді, коли виникає ситуація розвитку післяопераційного парезу кишечника або ранньої спайкової кишкової непрохідності хворому дається per os капсула 21 з 2 дробинками, що знаходяться в ній, яка рентгенологічними та ехосонографічними методиками дозволяє судити про рух по кишковій трубці з одночасним врахуванням оцінки ступеня її дилатації. У випадках виконання оперативного втручання на тлі розлитого фібринозно-гнійного перитоніту черевна порожнина дренується по латеральним каналам наскрізним трубчастим дренажем 22, що має бокові отвори 23 з проведеною наскрізною лескою 24 з ґудзиками 25 для прочищення просвіту від фібринозних накладень У пологих місцях черевної порожнини також установлюється наскрізний трубчастий дренаж 26 з проведеною наскрізною лескою 27 з ґудзиками 28, при цьому для того, щоб дренаж знаходився в найбільш поглибленій точці черевної порожнини, він фіксується розсмоктуючою лігатурою 29. Даний спосіб дозволяє не тільки проводити диференційну діагностику в післяопераційному періоді між післяопераційним парезом кишечника і механічною кишковою непрохідністю практично на всьому протязі кишкової трубки, більше того, при динамічному компоненті непрохідності до розвитку 3 «критичної» дилятації кишкової трубки дана методика дозволяє здійснювати комплекс консервативних заходів, які безпосередньо впливають на відновлення моторної функції кишечника, а при виконанні втручання з приводу розлитого фібринозно-гнійного перитоніту здійснювати активний лаваж латеральних каналів і пологих кишень у черевній порожнині з активним очищенням просвіту трубчастих дренажів із наступним введенням лікарських препаратів, що впливають на мікрофлору в черевній порожнині і в комплексі мають лікувальний ефект при динамічному компоненті кишкової непрохідності Крім цього даний спосіб дозволяє 10065 своєчасно визначитися в ситуаціях, що вимагають повторного оперативного втручання, як при розвитку кишкової непрохідності, так і при прогресуванні післяопераційного перитоніту Враховуючи той факт, що будь-яке виконане оперативне втручання, особливо по екстреним показанням (перитоніт, гостра спайкова кишкова непрохідність, панкреонекроз), завжди супроводжується розвитком спайкового процесу, установлені рентген контрасти і та ехосонографічні титанові мітки у віддаленому періоді при госпіталізації хворих зроблять свій позитивний вплив на діагностичні ситуації, що виникають в екстреному порядку по зібраному банку даних. Дана методика проста в технічному виконанні і може бути використана в будь-якому хірургічному стаціонарі. 1 - мітка протибрижового краю селезінкового кута товстої кишки; 2 - мітка брижового краю селезінкового кута товстої кишки; А - нормальна фізіологічна відстань товстого кишечника в даній області; 3 - мітка брижового краю печінкового кута товстої кишки; 4 - мітка протибрижового краю печінкового кута товстої кишки; В - норма ширини товстої кишки в даній області; 5 - розріз бокової парієтальної очеревини з фіксацією до нього мітки 7; 6 - вузол фіксації купола сліпої кишки до мітки 7; 7 - мітка протибрижового краю купола сліпої кишки; 8 - мітка брижового купола сліпої кишки в місці впадения в неї клубової кишки; С - нормальна ширина купола сліпої кишки; 9 - мітка протибрижового краю клубової кишки занурена сіро-серозними швами між сліпою і клубовою кишкою; 10 - сіро-серозні шви, що закривають мітку 9; 11 - зв'язка Трейтца; 12 - мітка брижового краю порожньої кишки; 13 - трубчастий дренаж з боку мезоколон, установлений в корінь брижі порожньої кишки; 14 - боковий отвір трубчастого дренажу 13; 15 - фіксуючий шов дренажу 13; 16 - мітка в трубчастому дренажі, яка відповідає протибрижовому краю порожньої кишки; 17 - мітка в дренажі 13, що відповідає протибрижовому краю порожньої кишки; 18 - мітка «субкритичної» дилятації кишкової трубки; 19 - мітка «критичної» дилятації кишкової трубки; 20 - фіксуюча лігатура до пасма великого сальника; 21 - капсула з двома дробинками, прийнята через рот; 22 - наскрізний трубчастий дренаж, установлений в латеральному каналі; 23 - бокові отвори; 24 - наскрізна леска, проведена через просвіт трубки 22; 25 - ґудзики для прочищення просвіту трубки 22; 26 - наскрізний трубчастий дренаж, установлений у пологому місці черевної порожнини; 27 - наскрізка леска, проведена через просвіт трубки 26; 28 - ґудзики для прочищення просвіту трубки 26; 29 - фіксуюча трубку 26 лігатура. 10065 Комп ютерна верстка А Попік Підписне Тираж 26 прим Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул Урицького, 45, м Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул Глазунова, 1, м Київ-42, 01601