Спосіб оцінки пористості базисної пластмаси знімного зубного протеза

Спосіб оцінки пористості базисної пластмаси знімного зубного протеза, що передбачає використання еталонного і досліджуваного зразків в ізоте 40431 го і досліджуваного зразків і їх випробування в однакових температурних умовах, згідно винаходу, в еталонний і досліджуваний зразки під дією постійного навантаження і впродовж однакового часу вдавлюють стандартний індентор, вимірюють глибину вдавлювання індентора в еталонний (W1) і досліджуваний (W2) зразки, визначають відносну пористість досліджуваного зразка (V2) за формулою: V2 = 0,6 - 0,6 × W1 / W2 V2 - пористість досліджуваного зразка. Таким чином, за відомої пористості еталонного зразка (вона в ідеалі наближається до 0 і для зручності розрахунків її можна прийняти за нуль), достатньо виміряти глибину вдавлювання індентора в еталонний і досліджуваний зразки, щоб оцінити пористість досліджуваного зразка (по відношенню до еталонного). Розв'язання формули (4) відносно пористості досліджуваного зразка V2 і деяке спрощення дають формулу остаточного вигляду: (5) V2 = 0,6 - 0,6 × W1 / W2 З метою подальшого спрощення оцінки пористості базисної (акрилової) пластмаси готового знімного зубного протеза була визначена межа допустимої пористості базисної пластмаси. Для цього була проведена оцінка пористості зразків базисної пластмаси, виготовленої з порушеннями технології (надто швидке охолодження, недотримання співвідношення мономера і полімера, порушення температурного режиму полімеризації тощо). Таким шляхом було встановлено, що допустима відносна пористість базисної пластмаси знімних зубних протезів, визначена за даним методом, не повинна перевищувати 0,15 (якщо прийняти за 0 пористість еталону). При перевищенні цього показника досліджувані зразки, внаслідок надлишкової пористості, демонстрували низькі механічні властивості, що підтверджувалось їх випробуванням за методами Віккерса та статичного згину. Спосіб оцінки пористості базисної пластмаси знімного протеза, що пропонується, здійснюють наступним чином. Стандартний індентор під дією постійного навантаження вдавлюють в еталонний зразок базисної пластмаси і в досліджуваний зразок (базис готового знімного протеза) в ізотермічних умовах (наприклад, в термошафі) на протязі однакового часу. Еталоном при цьому слугує зразок пластмаси, виготовленої з дотриманням всіх технічних вимог до процесу полімеризації, а також до формування і охолодження пластмаси після полімеризації. Після цього вимірюють глибину вдавлювання (переміщення) індентора в еталонний (W1) і досліджуваний (W2) зразки і підставляють отримані величини в робочу формулу (5). Якщо результуюча відносна пористість досліджуваного зразка дорівнює або перевищує 0,15 (V2 ³0,15), досліджуваний зразок (готовий знімний зубний протез) вибраковують; якщо V2