Спосіб діагностики астенічної реакції зіниць

1. Спосіб діагностики астенічної реакції зіниць, що включає подразнення очей серією світлових спалахів та оцінку реакції зіниць на світло, який відрізняється тим, що формують першу серію послідовних знімків зіниці у вигляді комп'ютерних файлів зображення, за допомогою яких визначають радіус, потужність, частоту пульсацій, амплітуду скорочень зіниці як параметри пупілометричних вимірів, надалі ці виміри повторюють додатково на фоні дії прозерину, формуючи другу серію знімків, при цьому оцінку астенічної реакції 3 ренням чи суб'єктивністю оцінки кінцевого результату. В основу корисної моделі поставлено задачу розробити такий спосіб діагностики астенічної реакції зіниць, який шляхом залучення числових критеріїв до оцінки пупілометричних вимірів підвищує об'єктивність при використанні. Вищезазначений технічний результат досягається тим, що при здійсненні у відомому способі діагностики астенічної реакції зіниць, що містить подразнення очей серією світлових спалахів та оцінку астенічної реакції зіниць, згідно корисної моделі, формують першу серію послідовних знімків зіниці у вигляді комп'ютерних файлів зображення, за допомогою яких визначають радіус, потужність, частоту пульсацій, амплітуду скорочень зіниці, як параметри пупілометричних вимірів, надалі ці виміри повторюють додатково на фоні дії прозерину, формуючи другу серію знімків, при цьому оцінку астенічної реакції здійснюють шляхом зіставлення параметрів пупілометрії за першою та другою серіями у критеріях відсутності, легкого, помірного чи вираженого ступеня астенічної реакції і, якщо зміни пупілометричних параметрів при проведенні фармакологічної проби суттєві, встановлюють вірогідність міастенії а також рівень зменшення чи зникнення ії проявів та синдромів під дією прозерину, при цьому кожна із серій світлових спалахів містить по 100 імпульсів червоного світла з частотою проходження 1 Гц за умов, що перед здійсненням пупілометричних вимірів, як фармакологічну пробу, вводять 0,05% розчин прозерину, у кількості 1 мл, одноразово підшкірно; оцінку астенічної реакції зіниць здійснюють через 10, 20 і 30 хвилин після проведення фармакологічної проби. Нові властивості способу ґрунтуються на отриманні числових критеріїв оцінки дії прозеринової проби на тлі світлового подразника, що базуються на змінах параметрів зіниці у послідовних знімках. У свою чергу, комп'ютерні файли зображення сприяють суттєвому перетворенню пупілометричних вимірювань за рахунок отримання уявлень про радіус, потужність, частоту пульсацій, амплітуду скорочень зіниці або їх достовірне ослаблення, та верифікації відповідних характеристик затухання. Радіус зіниці ока у послідовності знімків використовують для обчислення ступеня звуження зіниці, як показник реакції на прозеринову пробу на тлі світлового подразника. Уявлення про потужність пульсацій зіниці інформує про стан реактивності пацієнта на фармакологічну пробу та сприяє вибору тактики лікування, у деяких випадках включно до хірургічних заходів (тімектомія) за наявністю стійкої резистентності до проби на препарат. Зміни або пропуски в частоті пульсацій зіниці дозволяють оцінити ступінь реактивності та компенсаторний резерв холінергічної медіації. Дані про амплітуду скорочень зіниці при оцінці астенічної реакції зіниць сприяють отриманню інформації про інтрасинаптичний рівень ацетілхоліну та швидкість його виснаження (розпаду). Уявлення про наявність та ступінь достовірного ослаблення пульсацій дозволяє веріфікувати самий факт наявності міастенчної реакції та підтвердити діагноз. 40588 4 Використання червоного світла на заданій частоті впливу дозволяє, у порівнянні з прототипом [2], стандартизувати рівень виснажливого навантаження на холінергічну ланку медіації. За цих умов використання прозеринової проби набуло інформативності при оцінці результатів реакції не за клінічними симптомами міастенії, притаманними аналогу [1], а за зниженням чи зникненням астенічної реакції при більш тривалій світловій стимуляції зіниці, дозволило виключити вплив спонтанної активації пацієнта, внаслідок відчуття результатів впливу. Стабільна кількість імпульсів червоного світла, із заданою частотою проходження у серії спалахів на тлі прозеринової проби, зумовлює формування реакції та можливість оцінити ступінь редукції симптоматики, сприяє стандартизації методики, формуванню баз типових даних і їх диференціюванню при формуванні висновків. У свою чергу масив числових даних відбиває наслідки світлової стимуляції у реальному часі та виключає вплив свідомості дослідника на результати діагностики, а використання черги пупілометричних вимірів покращує інтерпретацію реакцій, верифікацію характеристик їх затухання, що зв'язується з виявленням звичайних і малих ступенів міастенічної та парадоксальної реакцій. Вплив 0,05% розчином прозерину, як фармакологічної проби, у кількості 1 мл, одноразово підшкірне, перед здійсненням пупілометричних вимірів, а також оцінка астенічної реакції зіниць через 10, 20 і 30 хвилин після введення проби позбавлені самостійної правової охорони за наявністю загального оприлюднення [1] і віднесені до ознак, що уточнюють відтворення об'єкта. На думку авторів, використання способу у вищезазначеному вигляді додатково підвищує інформативність, доказовість, наочність та ефективність реалізації діагностики. Отже, кожна з відмітних ознак корисної моделі є суттєвою, бо сприяє перетворенню технічного результату, а вилучення будь якої з них із запропонованої сукупності стримує можливість реалізації викладених властивостей. Відомості, що підтверджують можливість здійснення способу діагностики астенічної реакції зіниць полягають у наступному: Для здійснення способу діагностики астенічної реакції зіниць залучають стандартний медичний фотостимулятор, комп'ютер з відповідним програмним забезпеченням, цифровий фотоапарат чи відеокамеру, кронштейн для кріплення фотоапарату, 0,05% розчин прозерину, шприц. Сутність способу діагностики астенічної реакції зіниць полягає в тім, що після пупілометричних вимірів пацієнту вводять 0,05% розчин прозерину у кількості 1 мл, підшкірно і розпочинають подразнення очей стандартною серією імпульсів червоного світла за допомогою фотостимулятора, на частоті спалахів 1Гц, внаслідок чого викликаються пульсації зіниці ока, які фіксуються у вигляді послідовності зображень. Цифровий фотоапарат (відеокамера), комп'ютер з відповідним програмним забезпеченням, що з'єднаний з фотостимулятором через USB чи інший порт, беруть участь у сприйманні послідовності знімків зіниці та форму 5 40588 ванні файлів зображення. Реакції зіниць при цьому записуються у відеофайл за допомогою фотообладнання. Програмна обробка файлів зображення дозволяє отримати масив числових пупілометричних показників, а саме, радіус, потужність, частоту пульсацій і амплітуду скорочень зіниці. Ступінь звуження зіниці детектується шляхом обчислення радіусу зіниці у послідовності знімків. За допомогою комп'ютерної програми обчислюється потужність пульсацій зіниці, виявляється достовірне ослаблення пульсацій, фіксується положення характеристики затухання пульсацій до норми. Надалі повторюють підшкірне введення 0,05% розчину прозерину у кількості 1 мл та подразнення очей стандартною пачкою імпульсів червоного світла. Оцінку астенічної реакції зіниць здійснюють через 10, 20 і 30 хвилин після впливу за даними порівняння вимірів. Встановлюють наявність міастенії чи міастенічних синдромів, якщо спостерігають покращання астенічної реакції зіниці по виявленню легкого, помірного чи вираженого ступеня астенічної реакції. Надалі викликають зростання рівня нейромедіатору ацетилхоліну, що стимулює синаптичну передачу, шляхом підшкірного введення 0,05% розчину прозерину у кількості 1 мл, подразнення очей стандартною серією імпульсів червоного світла та здійснюють чергові пупілометричні виміри. Потім встановлюють зменшення чи зникнення проявів міастенії та її синдромів, якщо спостерігають зменшення радіусу, потужності, частоти пульсацій, амплітуди скорочень зіниці та ступеня її резистентності до фармакологічної проби. По закінченню отримані дані обробляються програмним шляхом, а дослідник отримує бажані параметри та сформований висновок на основі результатів вимірів. Таким чином, критеріями оцінки результатів проби стали не суб'єктивний звіт пацієнта та клінічні симптоми, а зменшення чи зникнення астенічної реакції зіниці після проведення пупілометрії, обчислена ступінь резистентності до дії холінергічного препарату, рівні затухання та пульсацій, амплітуда та потужність скорочень зіниці, які зумовлюють підвищення об'єктивності діагностичного висновку. Приклад. Пацієнтка С., 34 років, звернулася зі скаргами на загальну слабкість, втомлюваність, що зростає після фізичного та психічного навантаження. Хворіє біля 3 місяців, зв'язує стан з захворюванням на грип. Раніше до лікарів не зверталася. Неврологічний статус: вогнищевої патології не виявлено. Гіпомімія обличчя, злегка Комп’ютерна верстка І.Скворцова 6 прикриті повіки. М'язова сила в кінцівках рівномірно знижена. Виражено вегетативний, астенічний синдроми. Зібрана симптоматика потребувала диференційної діагностики міастенічної реакції. Спочатку здійснювали подразнення очей стандартною серією імпульсів червоного світла (100 імпульсів на частоті 1 Гц). Реакції зіниць фіксували у відеофайлі. Радіус, потужність, частоту пульсацій, амплітуду скорочень, послаблення пульсацій зіниці, характеристики затухання, ступінь звуження зіниці визначали за допомогою комп'ютерної обробки послідовності знімків. Після пупілометричних вимірів пацієнтці вводили 0,05% розчин прозерину у кількості 1 мл підшкірно і повторювали всю послідовність світлового впливу та вимірів. Оцінку астенічної реакції зіниць здійснювали через 10, 20 і 30 хвилин після впливу за даними порівняння вимірів. В результаті було виявлене зменшення амплітуди скорочень зіниці на серію імпульсів перед проведенням прозеринової проби на 64% на правому і на 68% на лівому оці. На 20 хвилині після ведення 1% розчину прозерину амплітуда скорочень зіниці впала на 38 % справа і на 42% зліва, на 30 хвилині - на 28% справа та 21% зліва. Висновок - недостатність ацетилхолінової медіації, чітко виражений помірний ступінь реакції на прозеринову пробу. Пацієнтці була пропонована терапія антихолінестеразними препаратами. Показання до пупілометрії під час оцінки астенічної реакції зіниць: оцінка чутливості до холінергічних препаратів. Умовні протипоказання: наявність в анамнезі ознак алергії або інших видів негативної реакції до прозерину, виражена серцево-судинна, ниркова чи печінкова недостатність. Вищезазначені відомості доводять можливість здійснення заявленого технічного рішення в практичній неврології, з перетворенням технічного результату за допомогою засобів, що відомі на дату пріоритету. Приклади його використання не виявили будь-яких негативних наслідків або ускладнень стану здоров'я серед пацієнтів, довели можливість варіації лікувальної тактики на основі оцінки холінергічної медіації нервової системи при міастенії. Джерела інформації: 1. Дифференциальная диагностика нервных болезней: Руководство для врачей / Под ред. Г.А. Акимова, М.М.Одинака. Изд.2-е, испр. и дополн. С-Пб.: Гиппократ, 2001. -664 с. 2. Справочник по клинической нейровегетологии/ Береснев Β.Α., Быстров В.В. и др. К.:3доровье, 1990. -229 с. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601