Спосіб анестезії для щелепно-лицевих операцій

Спосіб анестезії для щелепно-лицевих операцій, що включає внутрішньовенне введення пропофолу після премедикації, який відрізняється тим, що додатково виконують регіональні блокади, відповідно до місця хірургічного втручання. Зоя (13) 41210 (11) UA танним диханням [А.с. РФ 2104052. Способ тотальной внутривенной анестезии с сохраненным спонтанным дыханием / Акулов М.С., Кузнецов Н.Ф., Калачев С.А.], обраний в якості прототипу. Спосіб полягає в тому, що після премедикації для основного наркозу диприван і фентаніл вводять внутрішньовенно крапельнo у розчині 1%ного новокаїну. Недоліками цього способу є небезпечність такої концентрації новокаїну, можливість блювання від фентанілу, аспірації до дихальних шляхів. В основу винаходу покладено задачу профілактики ускладнень анестезії. Задача, покладена в основу винаходу, вирішується тим, що у відомому способі анестезії для щелепно-лицевих операцій, який включає внутрішньовенне введення пропофолу після премедикації, згідно з винаходом, додатково виконують регіональні блокади, відповідно до місця хірургічного втручання. Спосіб виконують наступним чином: хворому після премедикації (атропін і діазепам у вікових дозах) проводиться індукція до наркозу пропофолом в/в крапельно до отримання достатньої глибини анестезії (в середньому 2,9 мг/кг), при потребі (залежно від операції) - оро-трахеальна або назо-трахеальна інтубація після введення сукцинілхоліну (Дитиліну) у дозі 2 мг/кг. Після цього виконуються регіональні блокади (відповідно до операції - мандибулярна, ментальна, різцева, інфраорбітальна, палатинальна), а також місцева інфільтраційна та періодонтальна анестезія лідокаїном або артикаїном. Підтримання анестезії: сон забезпечується пропофолом (в/в крапельно, 0,16 мг/кг за хвилину), міорелаксація (у інтубованих хворих) - ардуаном (0,1 мг/кг), знеболення - регіональним блоком. При (19) Винахід відноситься до медицини, а саме до анестезіології, і може бути використаним під час хірургічних втручань у щелепно-лицевій області. Традиційними методами анестезії для щелепно-лицевих операцій є інгаляційний наркоз (фторотан і закис азоту) [Topkins M.J.: Cleft palate. In: Yao F.-S.F., Artusio J.F. (eds): Anesthesiology: Problem-Oriented Patient Management, 3rd ed. Philadelphia etc: Lippincott-Raven Publ., 1997; p.42233] і неінгаляційний наркоз на основі кетаміну [Петрошенок Е.В. Влияние различных видов кетаминовой анестезии на кислороднотранспортную функцию крови детей, оперированных по поводу врожденных расщелин нёба. - Автореф.канд.дисс. - Днепропетровск, 1988]. Окрім дорожнечі інгаляційних анестетиків, відомі шкідливий вплив фторотану на печінку та серце пацієнта і персоналу операційної, післяопераційне блювання. Наркоз на основі кетаміну підвищує інтракраніальний тиск, може спричиняти ларингоспазм, серцеві аритмії, післянаркозні галюцинації, нудоти та блювання. Психоушкоджуюча дія фторотанового наркозу триває два тижні, а кетамінового - два місяці [Егоров В.М., Вербук A.M., Вербук В.М. Сравнительная характеристика психоповреждающего действия общей анестезии на основе фторотана и кетамина после операций на лице у детей с врожденными расщелинами лица и нёба. - Анестезиология и реаниматология 1996. № 6 - C. 31-33]. Після щелепно-лицевих операцій під кетамін-фентаніловим наркозом блювання спостерігається у 45,5% пацієнтів, а після пропофол-фентанілового наркозу - у 3,6% дітей. Найближчим до винаходу є спосіб тотальної внутрішньовенної анестезії зі збереженим спон А ____________________ 41210 цьому опіоїдні анальгетики не використовуються. Залежно від операції, анестезія може проводитись зі штучною вентиляцією легень або зі збереженим самостійним диханням, а інколи навіть у режимі conscious sedation (седації зі збереженням притомності). Важливою перевагою пропонованого способу є швидке й приємне прокидання з повним відновленням захисних рефлексів (середній інтервал від закінчення операції до опритомнення та екстубації трахеї становив 25 хвилин). Адекватність пропонованої комбінованої анестезії підтверджується клінічною картиною наркозу та динамікою стресових показників (концентрація кортизолу в сироватці крові, нмоль/л, і глікемія, ммоль/л), що визначалися на чотирьох етапах: (І) - перед наркозом, (II) - після інтубації трахеї, (III) - під час найтравматичнішого етапу операції, (IV) - наступного післяопераційного ранку, - наведених в таблиці у вигляді: середня ± стандартна помилка середньої. Приклад 1. Хвора М.С., 8 років (історія хвороби № 14598), оперована з приводу фолікулярної кисти нижньої щелепи справа. Премедикація: атропін (0,018 мг/кг), сибазон (0,3 мг/кг). Індукція: пропофол в/в крапельно 3,75 мг/кг. Після міоплегії дитиліном (2 мг/кг) - оро-трахеальна інтубація. Мандибулярна анестезія справа артикаїном (4% 3 мл). Підтримання анестезії: пропофол (в/в крапельно 0,175 мг/кг за хвилину), ардуан (0,1 мг/кг). До завершення операції відновилося адекватне самостійне дихання. Післяопераційного блювання не було. Приклад 2. Хворий Є. П., 14 років (історія хвороби № 14649), оперований з приводу радикулярної кисти нижньої щелепи. Премедикація: атропін (0,015 мг/кг), сибазон (0,22 мг/кг). Розпочато в/в крапельне введення пропофолу (0,3 мг/кг за хвилину). Ментальна анестезія з обох боків лідокаїном (2% - 5 мл). Підтримання анестезії - пропофолом (в/в крапельно 0,3 мг/кг за хвилину). Протягом операції, що тривала 20 хвилин, зберігалося адекватне самостійне дихання. Через 20 хвилин після завершення операції - хлопчик притомний, відповідає на запитання, через 1 годину - ходить по відділенню, дістає їжу з холодильника. Приклад 3. Хворий А.П., 13 років (історія хвороби № 11917), видалення ретенованих обох нижніх п'ятих зубів. Премедикація: атропін (0,012 мг/кг), сибазон (0,17 мг/кг). Розпочато в/в крапельне введення пропофолу (0,04 мг/кг за хвилину). Інтраперіодонтальна анестезія лідокаїном (2% - 1 мл). Підтримання седації: пропофол (в/в крапельно 0,04 мг/кг за хвилину). Протягом операції, що тривала 105 хвилин, хлопчик був спокійний, ковтав слину, відкривав рота на прохання хірурга. Таким чином, регіональні блоки можуть успішно використовуватись в якості анальгетичного компонента анестезії на основі пропофолу. Перевагами такої комбінації є швидке прокидання, відсутність післяопераційного блювання, мінімальні імуносупресивні та психоушкоджуючі ефекти. Показники операційного стресу на етапах І – IV Етапи: Кортизол Глікемія До нарко- Інтубація Операція зу 376±43 441±41 487±56 Після наркозу 373±40 4,91±0,18 5,95±0,19 6,63±0,37 5,24±0,16 Дані таблиці свідчать про незначне підвищення показників стресу після інтубації трахеї і під час найтравматичнішого етапу операції. Психометричні тести виявили невелике і нетривале зниження механічної пам'яті: довготривалої (відновилася на третю добу) і короткотривалої (відновилася на другу добу). Спосіб ілюструють такі приклади клінічного використання. Тираж 50 екз. Відкрите акціонерне товариство «Патент» Україна, 88000, м. Ужгород, вул. Гагаріна, 101 (03122) 3 – 72 – 89 (03122) 2 – 57 – 03 2 41210 3