Спосіб комбінованого лікування хворих з пухлинами краніофаціальної локалізації

Спосіб комбінованого лікування хворих з пухлинами краніофаціальної локалізації, що є методом лікування пухлин краніофаціальної локалізації, який відрізняється тим, що лікування (хірургічне та хіміо-променеве) формують в залежності від таких критеріїв, як гістологічна структура пухлини, тривалість анамнезу захворювання, отриманого доопераційного лікування, а також чітко враховується почерговість хірургічного та хіміо-променевого методів лікування з урахуванням прогностичності вищевказаних критеріїв. (19) (21) u200901663 (22) 25.02.2009 (24) 25.08.2009 (46) 25.08.2009, Бюл.№ 16, 2009 р. (72) ЗОЗУЛЯ ЮРІЙ ПАНАСОВИЧ, ПАЛАМАР ОРЕСТ ІГОРЕВИЧ, ГУК АНДРІЙ ПЕТРОВИЧ, ЗАБОЛОТНИЙ ДМИТРО ІЛЛІЧ, ЛУКАЧ ЕРВІН ВЕНЦЕЛОВИЧ (73) ІНСТИТУТ НЕЙРОХІРУРГІЇ ІМ. А.П. РОМОДАНОВА АМН УКРАЇНИ 3 єю із наступним хірургічним втручанням (краніофаціальна операція має переваги над традиційним фаціальним втручанням чи транскраніальним втручанням), якщо мають місце злоякісні кісткові, судинні чи інші м'якотканинні пухлини краніофаціальної локалізації, то спочатку проводиться хірургічне лікування (краніофаціальна резекція має переваги над фаціальним втручанням чи транс краніальним втручанням. Приклад 1. Хвора Ц.К.С., 1987 року народження, поступила у відділення лор-онкопатології Інституту отоларингології їм. О.С. Коломійченка АМН України 30.10.2001 року з діагнозом: Остеобластома решітчастого лабіринту з інтракраніальним ростом, поширенням на кавернозний сінус, основну пазуху, носову порожнину та верхньо-щелепну пазуху з 2х сторін. Хворіє протягом 6-ти місяців, коли вперше появились головні болі, затрудненість носового дихання, а згодом порушення гостроти зору, диплопія, екзофтальм, втомлюваність. Хворій проведена операція - передня краніофаціальна резекція пухлини (в межах здорових тканин) із субтотальним видаленням пухлини. Поширення пухлини на кавернозний сінус не видалялось. В післяопераційному періоді назначена променева терапія (65 грей). Хвора спостерігається (МРТ та АКТ контроль) по теперішній час. Резидуальна пухлина в ділянці кавернозного сінуса значно скоротилась. Приклад 2. Хворий С.В.Я, 54 роки, поступив у відділення лор-онкопатології Інституту отоларингології ім. О.С. Коломійченка АМН України 15.06.2005 року з діагнозом: плоско-клітинний ороговіваючий рак решітчастого лабіринту із поширенням пухлини на носову порожнину, верхньо-щелепну та лобну пазухи, деструкцією медіальної стінки орбіти, інтракраніальним поширенням. Хворіє протягом 4-х місяців, коли вперше звернув увагу на затрудненість носового дихання. Проведено обстеження (МРТ та СКТГ головного мозку, біопсія пухлини в носовій порожнині), що і дало змогу верифікувати гістологічний діагноз, назначити курс доопераційної променевої терапії (40 грей) із наступним хірургічним втручанням (передня краніофаціальна резекція із субкраніального доступу). Хворий спостерігався протягом 1.5 року без рецидиву. Рецидив росту пухлини через 1.5 року (локально, в носовій порожнині) де назначено хіміо-променеву терапію із наступним спостереженням протягом 2-х років. З використанням даного способу спостерігалось 115 хворих (31 хворий із доброякісними новоутвореннями даної локалізації), пролікованих, як в Інституті нейрохірургії АМН України так і в Інституті отоларингології АМН України. Хворі розділялись по групам, зокрема первинних хворих було 25 чоловік (ці хворі не отримали передопераційної променевої підготовки і як перший етап лікування було проведено хірургічне втручання), друга група - 27 хворих була проведена цілеспрямована передопераційна підготовка (із них променева терапія у 12 хворих, і в поєднанні з хіміотерапією у 15 хворих) в межах першого року захворювання і третя група - двадцять дев'ять (29) хворих були направ 43539 4 лені для проведення краніофаціальної резекції після неможливості контролювати подальший ріст пухлини ЛОР хірургічними втручаннями та комбінованою терапією (попередні ЛОР хірургічні втручання були виконані у 27 із цих 29 пацієнтів з яких у 8 пацієнтів в поєднанні з променевою терапією і у 7 в поєднанні з променевою та хіміотерапією), у 2 хворих проведена хіміотерапія самостійно. Порівнювались хворі різних гістологічних груп, із різною тривалістю захворювання та різною комбінацією, черговістю використання променевого\хіміотерапевтичного лікування по відношенню до лікування хірургічного. Оцінювались результати лікування хворих, 3-х та 5-ти річна виживаємість хворих відповідно ди диференційованого підходу. Передопераційна променева\хіміотерапевтична підготовка хворих була ефективною для злоякісних епітеліальних пухлин і не мала впливу на 3-х річну виживаємість хворих інших гістологічних груп. Краніофаціальні втручання в цій групі мали перевагу над транс краніальними. В таких гістологічних групах, як кісткові, судинні та м'якотканинні, краніофаціальні резекції мали перевагу над фаціальними доступами, проведення променевої терапії та хіміотерапії в післяопераційному періоді мало кращу 3-х річну виживаємість порівняно із хворими яким проводилась передопераційна променева підготовка в цих самих групах. Трьох річна виживаємість хворих в залежності від гістоструктури пухлини, тактики лікування та тривалості захворювання склала 63%. П'ятирічна виживаємість склала 30%. Зниження 5-ти річної виживаємості хворих вдвічі відбувається за рахунок хворих (із кістковими, судинними, іншими м'якотканинними пухлинами) із більш довшим анамнезом та отриманими численними методами лікування. Результати показують, що заявлений спосіб дає можливість підібрати найбільш адекватну тактику консервативного лікування та лікування хірургічного і таким чином покращити виживаємість хворих на 3-х та 5-ти річному інтервалі і може бути рекомендований для використання у нейрохірургічних та ЛОР відділеннях. В порівнянні із прототипом запропонований спосіб має наступні переваги: - чітко визначена тактика ведення хворих із новоутвореннями краніофаціальної ділянки відповідно до найбільш важливих критеріїв із урахуванням прогнозу; - запропонована тактика дає можливість більш чітко визначити покази та відбір хворих до хірургічного лікування. Література. 1. А.И.Белов, В.А. Черекаев, И.В. Решетов, Д.Н. Капитанов, А.Г. Винокуров, А.М. Зайцев, А.Х. Бекяшев Пластика дефектов основания черепа после удаления краниофациальных опухолей Вопросы нейрохирургии, №4, 2001, с.5-10. 2. Черекаев В.А. Хирургия опухолей основания черепа, распространяющихся в глазницу и околоносовые пазухи: Автореферат диссертации., д-ра мед.наук. - М.,1995 3. Suárez С, Llorente JL, Anterior craniofacial resection: oncologic outcome and complications in a 5 43539 series of 111 cases //Acta Otorrinolaringol Esp. 2004. - Jan. Vol. 55 No. 1 - pp.27-33. 4. Зайцев A.M. Краниофациальные блокрезекции при злокачественных опухолях основания черепа. Техника, ближайшие и отдаленные результаты: Автореф. дис. ... канд.мед.наук: 14.00.28, 14.00.14, НИИ нейрохирургии им.акад. Н.Н. Бурденко РАМН. - М., 2004. - 28с. 5. Cantu G., Riccio S., Bimbi G., Squadrelli M., Colombo S., Compan A., Rosi M., Pompilio M., Solero С Craniofacial resection for malignant tumors involving the anterior skull base //European Archives of Oto-Rhino-Laryngology and Head & Neck. Sprimger-Verlag 2006. Комп’ютерна верстка Л. Купенко 6 6. Ganly I, Patel SG, Singh B, Kraus DH, Dringer PG, Cantu G, Cheesman A, De Sa G, Donald P, Fliss D, Gullane P, Janecka I, Kamata SE, Kowalski LP, Levine P, Medina LR, Pradhan S, Schramm V, Snyderman C, Wei WI, Shah JP. Complications of craniofacial resection for malignant tumors of the skull base: report of an International Collaborative Study //Head Neck, 2005 Jun; 27 (6): 445-51. 7. Origitano TC, Petruzzelli GJ, Leonetti JP, Vandevender D. Combined anterior and anterolateral approaches to the cranial base: complication analysis, avoidance, and management //Neurosurgery, 2006 Apr; 58 (4 Suppl 2): ONS-32736. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601