Ін`єкційний та інфузійний розчин, що містить енрофлокcацин

1. Ін'єкційний та інфузійний розчин, що містить енрофлоксацин у кількості від 0,1 до 20 ваг.% при розрахунку на загальну вагу розчину у формі солей з поліоксикарбоновими кислотами або амінокислотами або їх сумішей, поліоксикарбонові кислоти або амінокислоти або їх суміші у 0,1-5-кратному молярному надлишку із розрахунку на енрофлоксацин, воду до 100%. 2. Ін'єкційний та інфузійний розчин за п. 1, який відрізняється тим, що додатково містить від 0,1 до 30 ваг.% допоміжних речовин. (19) (21) 97084225 (22) 28.12.1995 (24) 15.11.2001 (31) 19500784.0 (32) 13.01.1995 (33) DE (86) PCT/EP95/05147, 28.12.1995 (46) 15.11.2001, Бюл. № 10, 2001 р. (72) Бонзе Герхард, DE, Хамм Мартін, DE, Мюллер Ханнс-Петер, DE, Наік Арундєв Харібхай, TZ, Шєєр Мартін, DE, Штегеманн Міхаель, DE, Феттер Олівер, DE (73) БАЙЄР АКЦІЄНГЕЗЕЛЬШАФТ, DE 42819 лення значення рН, по можливості в діапазоні від 3 до 6,5, можуть бути використані різні речовини, наприклад, тріс, фосфорна, лимонна, аскорбінова, оцтова, бурштинова, винна, глюконова та молочна кислоти та їх солі. Значення рН водних розчинів згідно з винаходом становить 3-5,5, переважно, 3,5-5. Осмолярність суспензій становить 200900 м осмоль/кг, переважно, 260-390 м осмоль/кг, і додаванням NaCl, глюкози, фруктози, гліцерину, сорбіту, манніту, цукрози чи ксиліту, чи сумішей цих речовин може бути доведена до ізотонічних пропорцій. Крім того, можуть бути використані такі допоміжні засоби, як згущувач (наприклад, метилцелюлоза, гідроксиетилцелюлоза, гідроксипропілцелюлоза, натрійкарбоксиметилцелюлоза, полівінілпіролідон, желатин та інші), ресорбер, світлозахисний засіб, уповільнювач кристалізації, комплексуючий засіб (наприклад, NaEDTA, фосфати, нітрати, ацетати, цитрати та інші), антиоксиданти (аскорбінова кислота, сульфітні сполуки, L-цистеїн. тіодипропіонова кислота, тіомолочна кислота, монотіогліцерин, пропілгалат та інші), а також консервант (РНВ-ефір, фенол та його похідні, хлорбутанол, бензиловий спирт, етанол, бутанол, 1,3бутандіол, солі хлоргексидину, бензойна кислота та її солі, сорбінова кислота та інші). При необхідності до розчинів згідно з винаходом можуть бути додані локальні анестетики, такі як прокаїн-НСІ, лідокаїн-НСІ та інші. Для одержання ін'єкційних чи інфузійних розчинів згідно з винаходом можна виходити із солі енрофлоксацину та відповідної кислоти або її гідрату. Однак сіль можна одержати безпосередньо в розчині, а саме: шляхом додавання кількості кислоти, достатньої для утворення солі. Для прискорення реакцію можна здійснювати при температурах від З0 до 60°C. Приготування розчинів можна здійснювати в середовищі азоту. Таким чином, можна одержати готові до використання розчини активної речовини, наповнені в придатні посудини, наприклад, ампули, флакони, а також придатні для їх приготування розчини напівфабрикатів, наприклад, концентрати або ліофілізати. Посудини, в які наливаються приготовлені розчини, можуть бути виконані як зі скла, так і з пластмас. При цьому матеріал посудини може містити складові, що надають йому спеціального захисту, наприклад, захисту від світла або від дії кислоти. Приготування розчинів у наведених нижче прикладах може здійснюватись в реакційному резервуарі з нагрівальною оболонкою або без неї. В останньому випадку при необхідності може використовуватись підігріта вода. В загальному випадку окремі компоненти після закладання основної кількості розчинника розчинюють в ньому. Однак можна також додавати розчинник до твердих складових матеріалів. При використанні кислот в формі їх лактонів перед закладанням активної речовини після розчинення їх гідролізують до вільних кислот шляхом нагрівання або відстоювання. При цьому встановлюють температуру 40-70°С, переважно 50-60°С. На закінчення до розчину перед або після охолодження з перемішуванням додають інші складо ві частини. Після додавання решти розчинника розчин може бути стерилізований підхожим фільтром, що затримує бактерії, або жаровим стерилізатором. Приклади Приклад 1 г/100 мл Енрофлоксацин100% 10,00 Глюконолактон 8,00 Бензиловий спирт подв. дест. 1,40 Сульфіт натрію 0,10 Вода для ін'єкцій 86,70 100 мл= 106,20 рН З,90. Приклад 2 г/100 мл Енрофлоксацин100% 5,00 Глюконолактон 3,00 Бензиловий спирт 1,00 Вода для ін'єкцій 86,70 100 мл= 102,60 рН 4,40. Приклад 3 г/100 мл Енрофлоксацин100% 5,00 Глюкуронова кислота 3,25 Бензиловий спирт 1,00 Вода для ін'єкцій 93,45 100 мл= 102,70 рН З,85. Приклад 4 г/100 мл Енрофлоксацин100% 5,00 L-глютамінова кислота 2,50 Бензиловий спирт 1,00 Вода для ін'єкцій 93,80 100 мл= 102,30 рН 5,15. Приклад 5 г/100 мл Енрофлоксацин100% 5,00 Винна кислота 1,25 Бензиловий спирт 1,00 Вода для ін'єкцій 94,55 100 мл= 101,80 рН 4,40. Приклад 6 г/100 мл Енрофлоксацин100% 10,000 Глюконолактон 4,000 Оцтова кислота 100% 1,175 Бензиловий спирт 1,400 Сульфіт натрію 0,100 Вода для ін'єкцій 88,025 100 мл= 104,700 рН 4,42. Приклад 7 г/100 мл Енрофлоксацин100% 10,000 Глюконолактон 4,000 Глютамінова кислота 2,670 Бензиловий спирт 1,400 Сульфіт натрію 0,100 Вода для ін'єкцій 87,330 100 мл= 105,50 рН 4,28. 2 42819 __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2002 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 3