Спосіб профілактики рецидиву каменеутворення в жовчному міхурі після холецистолітотомії

Спосіб профілактики рецидиву каменеутворення в жовчному міхурі після лікування холецистолітіазу, що включає фізичну дію на жовчний міхур та застосування препарату, знижуючого літогенність жовчі, який відрізняється тим, що на жовчний міхур впливають через передню черевну стінку за допомогою електроміостимулятора з силою струму від 5 до 30 мА в залежності від порога больової чутливості та використовують офіцинальний препарат урсодезоксихолевої кислоти. (19) (21) u200903574 (22) 13.04.2009 (24) 27.07.2009 (46) 27.07.2009, Бюл.№ 14, 2009 р. (72) ШЕВЧЕНКО БОРИС ФЕДОРОВИЧ, БАБІЙ ОЛЕКСАНДР МИХАЙЛОВИЧ, КОСИНСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ВІКТОРОВИЧ, ПРОЛОМ НАТАЛІЯ ВІКТОРІВНА (73) ДЕРЖАВНА УСТАНОВА "ІНСТИТУТ ГАСТРОЕНТЕРОЛОГІЇ АМН УКРАЇНИ" 3 ставлено завдання створити спосіб профілактики рецидиву каменеутворення в ЖМ після ХЛТ, шляхом стимуляції моторно-евакуаторної функції ЖМ із врахуванням індивідуальних властивостей хворого і покращення реологічних властивостей жовчі за застосуванням препаратів урсодезоксихолевої кислоти (УДХК). Заявлений спосіб та прототип мають загальні ознаки: - корисна модель, що заявляється і прототип застосовують фізичні чинники; - вплив на реологічні властивості жовчі. Новим у способі, що заявляється є застосування сукупності наступних ознак: - застосування індивідуально обраного режиму електроміостимуляції ЖМ; - застосування лікувальних (а не біологічно активних добавок) препаратів УДХК з метою зменшення літогенних властивостей жовчі; Дане сполучення ознак не виявлено в відомій літературі, прямо не витікає з відомого рівня техніки. Це сполучення загальних та відмінних ознак в заявленому способі дозволяє вирішити поставлене завдання та може бути використано в галузі охорони здоров'я. Електроміостимуляція застосовувалася на підставі результатів експериментальних та клінічних досліджень, що вказували на позитивний динамічний вплив на тонус судин мікроциркуляторного русла та артеріовенозних анастомозів, який знижував явища лімфостазу у ранньому післяопераційному періоді. Заявлений спосіб здійснюється наступним чином: Хворому на третю добу післяопераційного періоду натщесерце визначають об'єм та функцію ЖМ за допомогою УЗД. Після цього використовують типовий електроміостимулятор. В горизонтальному положенні пацієнту накладають 4 електроди-накладки округлої форми, діаметром 5см: перший - в епігастральній ділянці на 1,5-2,5см нижче правої реберної дуги по правій парастернальній лінії, другий - на 1,5-2,5см нижче правої реберної дуги по правій середньо-ключичній лінії, третій - на 1,5-2,5см нижче правої реберної дуги по правій передній аксілярній лінії, четвертий - на 1,52,5см нижче правої реберної дуги по правій середній аксілярній лінії. При цьому електроди фіксуються закріплюючими еластичними поясами по окружності живота. В залежності від визначеного функціонального стану ЖМ призначають режим електроміостимуляції. Так при визначенні сонологічних ознак гіпотонії на апараті виставляється частота модуляції від 30 до 70Гц, глибина модуляції - від 75 до 100%, сила току - від 5 до 30мА, режим роботи - переривчастий вплив серії модульованих коливань з паузою від 0,1-1,0с. Час впливу - 10-30 в залежності від ступеня гіпотонії. Курс терапії складає - 7 сеансів. Параметри частоти, глибини модуляції та сили току задаються індивідуально, відповідно до порога больової чутливості. Апарат простий у використанні, так як всі процеси лікування автоматизовані. У хворих при кожному наступному сеансі відмічається зростання м'язової рефрактерності до 43064 4 сигналу електроміостимуляції, в зв'язку з чим індивідуально збільшують параметри частоти, глибини модуляції та сили току. Під час проведення та після закінчення курсу терапії в терміни до трьох-шести місяців, призначаються препарати УДХК в дозі 10мг/кг маси тіла. До та після курсу відмічають моторноевакуаторну функцію ЖМ за допомогою УЗД. Використання заявленого способу ілюструється прикладом. Приклад 1 Пацієнтка Б., 44 років, історія хвороби №2758, 1963 р. н., поступила у відділення хірургії органів травлення ДУ «Інститут гастроентерології АМНУ» 10.10.2007р. Основний діагноз при надходженні: ЖКХ, хронічний калькульозний холецистит у стадії ремісії (поодинокий конкремент). При надходженні скарги на періодичні відчуття важкості у правому підребер'ї після порушення дієти протягом 5-ти років. Приступоподібних болів та ознак жовтяниць не відмічала. УЗД органів черевної порожнини від 11.10.2007р. Печінка не збільшена, розміром 122х58мм, нормальної структури та ехогенності. Холедох 4мм, зміст гомогенний. Жовчний міхур: форма - грушеподібна, розмір 67х38мм, об'єм 30,3см3. Стінки чіткі, потовщені до 3-х мм, в ділянці тіла - 1 конкремент, розміром 25мм, вільно зміщується в порожнині при зміні положення тіла пацієнтки. Моторно-евакуаторна функція ЖМ після функціональної проби (пробний сніданок - сорбіт) через 40хв. - 63,4%, об'єм 10,1см3 (нормотонія, нормокінезія). Дуоденальне зондове дослідження 13.10.2007р. Получено порції жовчі «В» та «С». Холато-холестериновий коефіцієнт порції «В» склав 2,2, порції «С» - 3,1, що свідчить о підвищених літогенних властивостях жовчі. Мікроскопія дуоденальної жовчі від 13.10.2007р.: кристали холестерина 0-1-2 в п/з, білірубінат кальція 2-4-6 в п/з, я/гл та простіші не знайдено. Біохімічне дослідження крові від 15.10.2007р.: Заг. білірубін - 8,5мкмоль/л, АЛТ - 0,35ммоль/л, ACT - 0,11ммоль/л, ЛФ - 1,04ммоль/л, ГГТП 37Е/л, Амілаза - 20,8г/л, глюкоза - 5,0ммоль/л. Загальний аналіз крові від 15.10.2007р.: гемоглобін - 113г/л, еритроцити - 4,4х1012/л, лейкоцити - 6,5х109/л, ШОЕ - 12мм/год., тромбоцити 248х109/л, згорт. крові - 5хв., час кровотечі 2хв. Коагулограма крові від 15.10.2007р.: протромбіновий індекс - 100%, протромбіновий час - 15,7с, фібриноген - 4,0г/л. 16.10.2007р. хворій було проведено оперативне лікування в об'ємі лапароскопічної холецистолітотомії. Біохімічне дослідження крові від 19.10.2007р.: Заг. білірубін - 12,5мкмоль/л, АЛТ - 0,64ммоль/л, ACT - 0,35ммоль/л, ЛФ - 1,15ммоль/л, ГГТП 25Е/л, Амілаза - 16,4г/л, глюкоза - 4,6ммоль/л. УЗД від 19.10.2007р. Печінка не збільшена, товщина правої долі 123мм, лівої долі - 56мм, нормальної структури та ехогенності. Холедох 4мм, зміст гомогенний. Жовчний міхур: форма - грушоподібна, розмір 78х40мм, об'єм 42,1см3. Стінки 5 43064 чіткі, потовщені до 4-х мм, зміст порожнини гомогенний. Моторно-евакуаторна функція ЖМ після функціональної проби (пробний сніданок - сорбіт) через 50хв. - 32,2%, об'єм 28,5см3 (гіпотонія, гіпокінезія). Враховуючи дані сонологічного дослідження рекомендовано електроміостимуляція ЖМ з метою покращення його моторно-евакуаторної функції. Враховуючи дані біохімічного та мікроскопічного дослідження жовчі рекомендовано препарати УДХК з метою покращення реологічних властивостей жовчі. Для електроміостимуляції використовували типовий електроміостимулятор. В горизонтальному положенні пацієнту накладали 4 електроди-накладки округлої форми, діаметром 5см: перший - в епігастральній ділянці на 1,5-2,5см нижче правої реберної дуги по правій парастернальній лінії, другий - на 1,5-2,5см нижче правої реберної дуги по правій середньоключичній лінії, третій - на 1,5-2,5см нижче правої реберної дуги по правій передній аксілярній лінії, четвертий - на 1,5-2,5см нижче правої реберної дуги по правій середній аксілярній лінії. При цьому електроди фіксували закріплюючими еластичними поясами по окружності живота. На апараті встановлювали режим №1 частота модуляції - 30Гц, глибина модуляції - 75%, сила току - 10мА, режим роботи - переривчастий вплив серії модульованих коливань, які чередуються з паузою. Час впливу - 10 хвилин. З кожним сеансом пацієнтка відмічала адаптацію до електроміостимуляції, в зв'язку з чим, збільшувались параметри навантаження апарату. На 7 сеансі частота модуляції склала 70Гц, глибина модуляції - 100%, сила току - 30мА. Курс лікування склав - 7 сеансів. Після першого сеанса при УЗД відмічали зміну об'єма ЖМ з 42,1см3 до 28,0см3, що відповідає 33,5% від начального об'єму. Після сьомого сеанса при УЗД відмічали зміну об'єма ЖМ з 33,2см3 до 17,0см3, що відповідає 48,8% від начального об'єму. До стимуляції, через 7 та 90 діб після закінчення курсу терапії хворій проводили моніторинг Комп’ютерна верстка А. Крулевський 6 стану моторно-евакуаторної функції ЖМ з застосуванням функціональної проби. По закінченню курсу після функціональної проби (пробний сніданок - сорбіт) ЖМ максимально скоротився через 50хв. на 52,3%, об'єм ЖМ після скорочення становив 15,0см3 (помірна гіпотонія, нормокінезія). Під час проведення усього курсу пацієнтка приймала препарати УДХК (урсосан) - 750мг на ніч. Виписана 23.10.2007р. у задовільному стані. В амбулаторних умовах, на протязі 3-х місяців, 7 діб кожного місяця, пацієнтка проводила курси електроміостимуляції, а також прийом препаратів УДХК (урсосан) 750мг на ніч. Через три місяці (18.01.2008) у пацієнтки досліджені віддалені результати оперативного лікування. Історія хвороби №554, від 18.01.2008р. Дуоденальне зондове дослідження від 19.01.2008 р. Получено порції жовчі «В» та «С». Холатохолестериновий коефіцієнт порції «В» склав 5,2, порції «С» - 4,3, що свідчить о суттєвому зниженні літогенних властивостей жовчі. Мікроскопія дуоденальної жовчі від 19.01.2008 р. Кристали холестерина 0-0-1 в п/з, я/гл та простіші не знайдено. УЗД від 20.01.2008 р. Печінка не збільшена, товщина правої долі 124мм, лівої долі - 52мм, нормальної структури та ехогенності. Холедох 4мм, зміст гомогенний. Жовчний міхур: форма - циліндрична, розмір 88х36мм, об'єм 38,1см3. Стінки чіткі, потовщені до 4-х мм, зміст порожнини гомогенний. Моторно-евакуаторна функція ЖМ після функціональної проби (пробний сніданок - сорбіт) через 40хв. - 58,5%, об'єм 15,8см3 (нормотонія, нормокінезія). Заявлений спосіб виконано у 12 хворих після проведеної ХЛТ у відділенні хірургії органів травлення. Ускладнень не спостерігали. Таким чином, запропонований спосіб, на відміну від відомих, дозволяє попередити рецидив каменеутворення, знизити літогенні властивості жовчі та є простий у виконанні. Спосіб можна використовувати в амбулаторних умовах. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601