Спосіб оцінки ефективності меліоративної плантажної оранки у постмеліоративний період
Номер патенту: 43493
Опубліковано: 25.08.2009
Автори: Гаврилович Надія Юхимівна, Дрозд Олена Миколаївна, Балюк Святослав Антонович
Формула / Реферат
Спосіб оцінки ефективності меліоративної плантажної оранки у постмеліоративний період, що включає проведення ґрунтового обстеження ділянки з визначенням сольового складу та ступеня засолення, складу увібраних катіонів і ступеня солонцюватості, вмісту карбонатів (або гіпсу) та щільності складення, який відрізняється тим, що додатково визначають активність іонів кальцію в орному шарі та глибину залягання підґрунтових вод і за величиною усіх одержаних показників судять про ефективність меліоративної плантажної оранки у постмеліоративний період, при цьому основні та додаткові критерії повинні бути в межах наступного:
- ступінь засолення - не засолені;
- ступінь солонцюватості - не солонцюваті;
- вміст карбонатів кальцію - 3-5 %;
- щільність складення - 1,2-1,3 г/см3;
- активність іонів кальцію - 8-12 м-екв/л;
- глибина залягання підґрунтових вод - глибше 3 м;
- прибавка врожаю сільськогосподарських культур - 20-25 % в незрошуваних умовах, 30-40 % в умовах зрошення.
Текст
Спосіб оцінки ефективності меліоративної плантажної оранки у постмеліоративний період, що включає проведення ґрунтового обстеження ділянки з визначенням сольового складу та ступеня засолення, складу увібраних катіонів і ступеня солонцюватості, вмісту карбонатів (або гіпсу) та щільності складення, який відрізняється тим, що 3 43493 авторського нагляду проводять в період дії та ефективної післядії меліоративного заходу (не менше 5-6 років). В період спостережень на контрольних ділянках (плантажованих та неплантажованих) щорічно проводять облік урожаїв сільськогосподарських культур і відбір зразків грунту для визначення сольового складу та ступеня засолення, складу увібраних катіонів і ступеня солонцюватості, вмісту карбонатів (або гіпсу) та щільності складення. Недоліками цього способу є обмежений набір показників грунтового обстеження та відсутність параметрів цих показників, що не дає об'єктивної оцінки ефективності меліоративної плантажної оранки у постмеліоративних період. В основу корисної моделі покладено задачу забезпечення достовірного визначення ефективності меліоративної плантажної оранки у постмеліоративний період за рахунок розширення критеріїв оцінки стану грунту та їх параметрів, як показників контролю грунтових характеристик та врожайності сільськогосподарських культур і, як наслідок, можливості прогнозування тривалості післядії меліоративної плантажної оранки та врожайності сільськогосподарських культур. Задача вирішується тим, що у відомому способі оцінки ефективності меліоративної плантажної оранки у постмеліоративний період, що включає проведення грунтового обстеження ділянки з визначенням сольового складу та ступеня засолення, складу увібраних катіонів і ступеня солонцюватості, вмісту карбонатів (або гіпсу) та щільності складення згідно з Корисна модельницьким задумом додатково визначають активність іонів кальцію в орному шарі та глибину залягання підгрунтових вод і за величиною усіх одержаних показників судять про ефективність меліоративної плантажної оранки у постмеліоративний період при цьому основні та додаткові критерії повинні бути в межах наступного: 4 - ступінь засолення - не засолені; - ступінь солонцюватості - не солонцюваті; - вміст карбонатів кальцію - 3-5%; - щільність складення - 1,2-1,3г/см3; - активність іонів кальцію - 8-12м-екв/л; - глибина залягання підгрунтових вод - глибше 3м; - прибавка врожаю сільськогосподарських культур - 20-25% в незрошуваних умовах, 30-40% в умовах зрошення. На основі численних та довготривалих наукових і практичних досліджень нами було визначено систему показників оцінки ефективності меліоративної плантажної оранки у постмеліоративний період як в зрошуваних так і в незрошуваних умовах. При проведені грунтового обстеження з метою оцінки ефективності меліоративної плантажної оранки у постмеліоративний період необхідно щоб підгрунтові води залягали глибше 3 метрів. В умовах зрошення або у випадку, коли меліоративна плантажна оранка була проведена на грунтах, що сформувалися в гідроморфно-автоморфних умовах, існує імовірність підняття рівня підгрунтових вод, що може спричинити вторинне осолонцювання грунтів і, у такому випадку, меліоративна плантажна оранка припиняє діяти. Якщо меліоративна плантажна оранка була проведена правильно, то у тривалому періоді післядії грунти мають бути незасолені, не солонцюваті, меліорований шар має залишатися не ущільненим. Вміст карбонатів у меліорованих грунтах має бути в межах 35%, а активність іонів кальцію - 8-12м-екв/л. За умов меншого вмісту карбонатів кальцію та нижчої їх активності, меліоративна дія карбонатів знижується і можна прогнозувати її припинення у тривалій післядії. Прибавка врожаю сільськогосподарських культур має бути на рівні 20-25% в незрошуваних умовах та 30-40% в умовах зрошення. Таблиця 1 Показники Ступінь засолення Ступінь солонцюватості Вміст карбонатів кальцію в орному шарі, % Щільність складення, г/см3 Активність іонів кальцію в шарі 0-30, м-екв/л Глибина залягання підґрунтових вод, м Прибавка врожаю сільськогосподарських культур,%. Спосіб реалізується наступним чином. У кожному адміністративному районі тих областей, де рекомендується проведення меліоративної плантажної оранки обирають базове господарство для проведення досліджень щодо оцінки ефективності меліоративної плантажної оранки у постмеліоративний період. В базовому сільськогосподарському підприємстві відбираються моніторингові ділянки, площею не менше суми шести елементарних ділянок, рекомендованих в зоні агрохімічної паспортизації земель. Моніторингові Параметри показника не засолені не солонцюваті 3-5 1,2-1,3 8-12 глибше 3 20-25% в незрошуваних умовах 30-40% в умовах зрошення ділянки прив'язують до єдиної системи географічних координат і фіксують на картосхемах проекту. Вони можуть бути використані при проведенні стаціонарних досліджень в межах локального і регіонального моніторингу. В період спостережень на контрольних ділянках щорічно проводять облік урожаїв сільськогосподарських культур і відбір зразків грунту для визначення агрофізичних, хімічних та фізико-хімічних властивостей плантажованих та неплантажованих грунтів. Зразки грунту відбирають буром спеціальною колонкою через 5 43493 20см на потужність меліорованого шару. У відібраних зразках грунту визначають: - ступінь засолення грунтів за катіонноаніонним складом водної витяжки в шарі грунту 050см (ГОСТ 26424-85, ГОСТ 26425-85, ГОСТ 26426-85, ГОСТ 26427-85, ГОСТ 266428-85); - ступінь солонцюватості грунтів за вмістом обмінного натрію та калію (ДСТУ ISO 112602001,ДСТУ ISO 13536-2001,ДСТУ 3866-99,ГОСТ 17401-84,ГОСТ 26950-86); - вміст карбонатів кальцію в карбонатному горизонті (ДСТУ ISO 10693); - щільність складення (ДСТУ ISO 11272:1998) - активність іонів кальцію в шарі 0-30 (МВВ 31497058-002-2001). - глибина залягання підґрунтових вод (методом буріння); Економічну ефективність меліоративної плантажної оранки визначають шляхом обліку і оцінювання додаткової продукції, отриманої внаслідок застосування цього меліоративного заходу за державними закупівельними цінами. Основним показником економічної ефективності є окупність затрат за період дії меліоративного заходу. На основі отриманої інформації, та даних її обробітку проводять оцінку ефективності меліора 6 тивної плантажної оранки у постмеліоративний період. Отримані дані, щодо грунтових властивостей та продуктивності меліорованих та не меліорованих грунтів у СТОВ "Чонгарське" АРК та СТОВ „Зелений Яр" АРК дають можливість оцінити сучасний стан цих грунтів та спрогнозувати імовірність післядії меліоративної плантажної оранки. У СТОВ "Чонгарське" АРК грунтовий покрив ділянки було представлено лучно-каштановими солонцюватими ґрунтами в комплексі з солонцями лучнокаштановими. Умови формування цих ґрунтів передбачають коливання рівня підґрунтових вод, що виявляють свій вплив на ґрунти та післядію меліоративних заходів. Підняття рівня мінералізованих підґрунтових вод у СТОВ "Чонгарське" АРК призвело до засолення та осолонцювання цих ґрунтів, щільність складення плантажованого та неплантажованого варіантів істотно не відрізняються (Табл.2). Застосування пропонованого способу оцінки ефективності меліоративної плантажної оранки у постмеліоративний період дає можливість передбачати подібні процеси та удосконалити методику оцінювання придатності ґрунтів для проведення меліоративної плантажної оранки. Таблиця 2 Варіант Плантаж Контроль Плантаж Контроль Глибина, см Щільність складення г/см3 0-30 30-40 40-60 0-30 30-40 40-60 1,24 1,27 1,31 1,32 1,34 1,34 0-30 30-40 40-60 0-30 30-40 40-60 1,28 1,33 1,34 1,30 1,35 1,35 Увібрані катіони СаСО3,% Mg Na К мг-еікв СТОВ „Зелений Яр" АРК 5,1 18,65 6,79 4,3 18,65 8,06 4,6 16,74 11,80 0,3 16,96 6,36 2,8 18,87 7,42 5,2 18,23 7,84 СТОВ "Чонгарське" АРК 3,5 18,02 6,36 2,7 13,78 5,30 4,5 16,96 9,54 0,3 16,43 6,89 0,4 15,37 8,30 5,7 16,21 9,06 Періодичність спостережень - щорічно - у перші п'ять років після проведення меліоративної плантажної оранки і кожні п'ять років у наступні роки протягом усього періоду післядії. Отриману інформацію заносять у журнал контролю і обліку авторського нагляду і в комп'ютерні бази даних, де фіксується дія меліоративної план Комп’ютерна верстка Л. Купенко Са Сума Na, % увібраних від катіонів суми 0,25 0,27 0,57 0,47 0,73 0,71 0,19 0,27 0,37 0,32 0,66 0,57 25,88 27,25 29,48 24,11 27,68 27,35 1,0 0,9 1,9 1,9 1,6 2,6 0,86 0,63 1,01 0,97 1,02 1,10 0,83 0,66 0,44 0,85 0,73 0,67 26,07 20,67 27,95 25,14 25,42 27,04 3,2 3,0 3,6 3;8 4,0 4,0 тажної оранки на зміну основних показників фізичних і фізико-хімічних властивостей ґрунтів, на врожай сільськогосподарських культур, тривалість її післядії, розраховують її фактичну економічну ефективність, розробляють рекомендації з ефективного використання меліорованих солонцевих ґрунтів. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601
ДивитисяДодаткова інформація
Назва патенту англійськоюMethod of evaluation of efficiency of reclamative deep ploughing in postreclamation period
Автори англійськоюBaliuk Sviatoslav Antonovych, Drozd Olena Mykolaivna, Havrylovych Nadia Yukhymivna
Назва патенту російськоюСпособ оценки эффективности мелиоративной плантажной пахоты в постмелиоративный период
Автори російськоюБалюк Святослав Антонович, Дрозд Елена Николаевна, Гаврилович Надежда Ефимовна
МПК / Мітки
МПК: E02B 11/00, A01B 79/02
Мітки: період, ефективності, меліоративної, оцінки, плантажної, постмеліоративний, спосіб, оранки
Код посилання
<a href="https://ua.patents.su/3-43493-sposib-ocinki-efektivnosti-meliorativno-plantazhno-oranki-u-postmeliorativnijj-period.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб оцінки ефективності меліоративної плантажної оранки у постмеліоративний період</a>
Попередній патент: Ствол 160 мм возимого міномета
Наступний патент: Вимірювач роботи дизеля
Випадковий патент: Спосіб одержання окисненого крохмалю