Спосіб профілактики виникнення загострень у хворих на спадковий ангіоневротичний набряк

Спосіб профілактики виникнення загострень у 3 43945 щення ваги, мінімальні симптоми вірилізації, порушення менструального циклу [1]. Крім гормонального ефекту, у пацієнтів на САН, що приймають "Даназол", спостерігається поліглобулінемія і незначне підвищення холестеролу і кров'яного тиску. Недоліки при довготривалому лікуванні андрогенами - це їх здатність стимулювати доброякісну і злоякісну неоплазію печінки [2, 3]. Призначення андрогенів у більшості випадків протипоказано дітям і вагітним жінкам. Медичний досвід підтверджує, що кортикостероїдні, антигістамінні засоби та епінефрини неефективні при ангіоневротичному набряку, викликаному дефіцитом інгібітора С1 естерази. Найближчим до способу є спосіб профілактики і лікування САН антифібринолітиками, зокрема eамінокапроновою кислотою (eАКК), яка призначається перорально. eАКК є інгібітором плазміну ферменту, який здатний опосередковано утворювати вазоактивні пептиди шляхом активації прекалікреїну - попередника калікреїну, ферменту, відповідального за ангіоневротичний набряк [4]. Відомо, що профілактичне лікування призначають, часто не враховуючи показники інгібітора С1 естерази, основного інгібітора активності калікреїну, що призводить до підвищення ризику побічних ефектів у пацієнтів САН. Головні побічні ефекти (біль у м'язах, слабкість) мали місце при підвищенні добової дози більше 20г, але зникали після відміни препарату або зниження добової дози [5, 6]. В основу корисної моделі покладено завдання розробити такий спосіб профілактики виникнення загострень у хворих на спадковий ангіоневротичний набряк, який би за рахунок проведеної терапії, спрямованої на інактивацію ферменту, причетного 4 до ангіоневротичного набряку, давав змогу попередити виникнення загострень захворювання, уникнути негативного впливу лікування, та суттєво покращити якість життя хворих. Поставлена задача вирішується тим, що в способі профілактики виникнення загострень у хворих на спадковий ангіоневротичний набряк шляхом перорального застосування лікарського препарату антифібринолітичної дії (eАКК), згідно з корисною моделлю, до лікування визначають вміст інгібітора С1 естерази, і в разі коли його рівень становить 25% від норми і вище, призначають препарат в малих дозах - 200400мг на добу протягом тривалого часу, від 6 міс до 3 років і далі під контролем імунобіохімічних показників крові. Таким чином, застосування eАКК можна пояснити її здатністю інактивувати процес перетворення плазміногену на плазмін, внаслідок чого гальмується і утворення калікреїну, який сприяє утворенню вазоактивних пептидів, зокрема брадикініну, який є одним із медіаторів запалення і відповідає за виникнення набряків і больового синдрому. Згідно з одержаними результатами, клінічне покращення стану хворих на САН під впливом проведеної терапії eАКК, що супроводжується зниженням активності калікреїну, до того ж підвищенням рівня a2М - ще одного інгібітор калікреїна, і зменшенням коефіцієнту калікреїн/a2М, що свідчить про значну інактивацію кініноутворюючого ферменту, який причетний до ангіоневротичного набряку. Дані щодо ефективності лікування хворих на САН за допомогою eАКК наведено в таблиці. Таблиця Біохімічні показники в сироватці крові хворих на САН до і після лікування eАКК. Групи досліджуваних До лікування Після лікування eАКК Активність калікреїну, нмоль n-НА/(хв×мл) 235,0±33,0 152,0±9,8 Р