Спосіб прогнозування виникнення загострень параноїдної шизофренії

Спосіб прогнозування виникнення загострень параноїдної шизофренії, що включає аналіз сиро 3 14582 торій психіатричних лікарень або диспансерів, та використовується частіше лише в наукових цілях. Тому цей спосіб прогнозування виникнення загострень ПШ не знайшов широкого розповсюдження в клінічній практиці і не може дуже часто використовуватися для потреб клінічної психіатрії. Крім того, проведення парамеційного тесту та інших біологічних проб потребує значного досвіду роботи лаборантів та суворо постійних умов здійснення, оскільки на результати біологічних тестів дуже значно впливають температура приміщення, Ph середовища та інші обставини поставлення реакції. Виходячи з цього, було потрібно розробити спосіб прогнозування виникнення загострень ПШ, який за інформативністю не буде поступатися парамеційному тесту, але буде більш простішим у використанні, та тому доступний клінічним лабораторіям психіатричних лікарень та диспансерів. Задачею корисної моделі було удосконалення способу прогнозування виникнення загострень ПШ та спрощування цього способу, щоб він був доступний для широкого використання в умовах клінічних лабораторій психіатричних лікарень та диспансерів. Дана задача досягається шляхом вивчення у крові хворих на ПШ у періоді диспансерного обстеження концентрації циркулюючих імунних комплексів (ЦІК), та в залежності від їхнього рівня прогнозування високої ймовірності виникнення загострення ПШ, або навпаки низької ймовірності загострення хвороби. Заявлена нами корисна модель виконується таким чином. При необхідності проведення прогнозування виникнення загострень ПШ хворим у період диспансерного нагляду, здійснюють забір крові з вени та вивчають вміст у сироватці крові 4 ЦІК за стандартним методом преципітації у розчині політиленгліколю [Фролов В.М., Рычнев В.Е. Исследование циркулирующих иммунных комплексов их диагностическое и прогностическое значение // Лаборат. дело. - 1986. - №3. - С.159-161]. При концентрації ЦІК 2,6г/л та вище прогнозують високу ймовірність розвитку загострення ПШ, та при вмісті ЦІК у сироватці крові 2,5г/л та менше низьку ймовірність розвитку загострення шизофренії. Наша пропозиція щодо використання оцінки концентрації СМ у сироватці крові з метою прогнозування ймовірності виникнення загострень ПШ базується на вперше встановленій авторами заявки закономірності, яка заключається в тому, що при високій ймовірності розвитку загострення ПШ концентрація CM у сироватці крові більш значна, ніж у пацієнтів, в яких ймовірність розвитку загострення шизофренії суттєво менш, а конкретні межі концентрації СМ при високій та незначній ймовірності виникнення загострень ПШ були встановлені досвідним шляхом. При розробці корисної моделі нами було обстежено 128 хворих на ПШ у періоді диспансерного нагляду, тобто при наявності клінічної ремісії захворювання, в яких необхідно було провести прогнозування ймовірності розвитку загострення шизофренічного процесу. Вік хворих був від 26 до 58 років, з них було 85 чоловіків та 43 жінки; середня тривалість захворювання за даними анамнезу та медичної документації складала 8,2±0,6 років, усі хворі страждали на безперервнопрогредієнтний варіант ПШ (F 20.00), та на момент початку обстеження, як правило, отримували підтримуючу терапію, що включала модитен-депо або галоперідол (1 ін'єкцію 1 раз на місяць) та циклодол по 0,002г 1 раз на добу усередину. Таблиця 1 Порівняльна характеристика відомого способу-прототипу та заявленого способу прогнозування виникнення загострень ПШ Вивчені показники 1 Число обстежених Позитивних результатів (прогнозується загострення ПШ) З них фактично виникли загострення ПШ Загострення були відсутні Способи прогнозування загострень ПШ відомий (найближчий заявлений аналог) 2 3 128 128 39 34 30,5 1,8 26,6 16 , P 4 >0,05 30 23,4 15 , 31 24,2 1,5 >0,05 9 7,1 0,5 3 2,3 0,3 0,01 >0,05 Негативних результатів прогнозу 89 69,5 2,8 94 73,4 2,9 З них виникли загострення ПШ 10 7,8 0,6 9 7,0 0,6 Загострення були відсутні 79 617 2,6 , 85 66,4 2,7 >0,05 >0,05 5 14582 6 Продовження табл.1 1 Збіг результатів прогнозу з фактичними Розбіжності результатів прогнозу з фактичними Помилково позитивних результатів прогнозу Помилково негативних результатів прогнозу % вдалого прогнозування Результати обстеження хворих на ПШ були порівняні при використанні одночасно відомого способу-найближчого аналога та заявленого способу у всіх хворих, що були під наглядом (Таблиця 1). При цьому було встановлено, що збіг результатів прогнозу з фактичною частотою виникнення загострень ПШ при використанні відомого способунайближчого аналога складає (85,2±3,5)%, при здійсненні заявленого способу - (90,6±3,6)%, тобто в середньому на 6,34% більше (Р=0,05). Розбіжності результатів прогнозу з фактичними при використанні відомого способу-найближчого аналога складали (14,8±1,1)%, заявленого способу (9,4±0,7)%, тобто були в 1,57 рази менше (Р