Спосіб визначення ступеня дисфункції ендотелію

Спосіб визначення ступеня дисфункції ендотелію, що включає використання проби з реактивною гіперемією, який відрізняється тим, що додатково кількісно визначають показники прозапальних цитокінів та при наявності дисфунк 3 сом середню швидкість кровотоку (ТАМ), індекс резистивності (RI), кількісну характеристику вмісту прозапальних цитокінів (ІЛ- b , ІЛ-6 та ФНП- a ). В основу корисної моделі, що заявляється, поставлено задачу розробити спосіб визначення ступеня дисфункції ендотелію, який дозволяв би забезпечити підвищення достовірності визначення ступеня дисфункції ендотелію шляхом визначення гемодинамічних тестуючих показників та використання кількісної оцінки вмісту в сироватці крові прозапальних цитокінів. Поставлена задача вирішується тим, що у заявляємому способі, який включає використання проби з реактивною гіперемією, новим є те, що як доповнюючі тестуючі фактори застосовують додаткові показники гемодинаміки: ТАР, ТАМ, RI та дані кількісного визначення прозапальних цитокінів, а також зменшену тривалість та величину самої оклюзії плечової артерії. Спільними суттєвими ознаками прототипу і корисної моделі, що заявляється, є такі: - використання проби з реактивною гіперемією. Спосіб здійснюють таким чином: 1) виконують забір крові для аналізу на кількісний вміст прозапальних цитокінів; 2) проводять пробу з реактивною гіперемією та динамічно реєструють показники кровотоку; 3) інтегрують отримані результати, визначають ступінь дисфункції ендотелію. За день до проведення дослідження обстежуваному рекомендують утримання від споживання алкоголю та кофеїн-вміщуючих речовин, від куріння тютюну не менш ніж за 40 хвилин до дослідження. Забір венозної крові проводять за загальноприйнятою методикою венепункції ліктьової вени. Перед забором крові досліджуваний 5 хвилин перебуває у спокої в положенні сидячи. Кількісне дослідження вмісту ІЛ- b , ІЛ-6 та ФНП- a методом імуноферментного аналізу за загальноприйнятою методикою (автори використовують тест-системи фірми "РrоСоn", Росія). Нормальними вважають показники, які не відхиляються від відповідних референтних (нормативних) значень більш ніж на 10 % (згідно з інструкцією до лабораторних наборів). Мінімальне підвищення діагностують, якщо показники збільшені на 10-30 % від їх референтних значень. Помірне підвищення діагностують, якщо показники збільшені на 31-50 % від їх референтних значень. Значне підвищення діагностують, якщо показники збільшені більш ніж на 50 % від їх референтних значень. Пробу з реактивною гіперемією проводять через годину після забору крові з вени в умовах температурного комфорту, тиші та відсутності небажаних подразників. Зранку (800)-1200), в положенні лежачи та розслабленому стані на правому плечі досліджуваного розміщують компресійну манжету типового артеріального тонометра. За допомогою ультразвукового лінійного датчика з частотою L5 43977 4 10/40E вимірюють у досліджуваного внутрішній діаметр плечової артерії, та в режимі енергетичного допплерівського сканування показники гемодинаміки - Vmax Vvol, ЧСС, ТАР, ТАМ та RI. Далі нагнітають повітря в компресійну манжету. Величину компресії контролюють за допомогою манометра. Величина компресії становить на 1020 мм рт. ст. вище ніж рівень систолічного тиску. Тривалість компресії - 3 хвилини. Через 3 хвилини відкривають повністю кран системи компресійного тонометра, випускають повітря з манжети до тиску "0" мм рт. ст. і вимірюють показники діаметру плечової артерії та кровотоку в плечовій, артерії безпосередньо після такої декомпресії, а також через 30, 60 і 90 секунд та 7 хвилин після декомпресії. Усі отримані показники заносять у таблицю протоколу дослідження. Для визначення наявності дисфункції ендотелію користуються такими критеріями. Нормальну функцію ендотелію діагностують за наступними критеріями: приріст показників Vmax Vvol, ЧСС, ТАР, ТАМ та RI, діаметра плечової артерії на 30 % і більше одразу та через 30 секунд після декомпресії, повернення їх до вихідного рівня на 7-й хвилині після декомпресії. Дисфункцію ендотелію діагностують за наступними критеріями: приріст показників Vmax Vvol, ЧСС, ТАР, ТАМ та RI, діаметра плечової артерії менше ніж на 30 % від вихідного рівня, показники відрізняються від таких у вихідному стані більш ніж на 10 % на 7-й хвилині після декомпресії. Після визначення наявності дисфункції ендотелію проводять інтеграцію отриманих даних з даними кількісного визначення прозапальних цитокінів. Легкий ступінь дисфункції ендотелію діагностують при наявності дисфункції ендотелію за даними проби з реактивною гіперемією та нормальному вмісті прозапальних цитокінів. Помірний ступінь дисфункції ендотелію діагностують при наявності дисфункції ендотелію за даними проби з реактивною гіперемією та мінімальному підвищенні прозапальних цитокінів. Середній ступінь дисфункції ендотелію діагностують при наявності дисфункції ендотелію за даними проби з реактивною гіперемією та помірному підвищенні прозапальних цитокінів. Високий ступінь дисфункції ендотелію діагностують при наявності дисфункції ендотелію за даними проби з реактивною гіперемією та значному підвищенні прозапальних цитокінів. Приклад 1. Обстежувана О., 1954 року народження. Діагноз: Гіпертонічна хвороба II. Помірний ризик. Гіпертрофія лівого шлуночка. При проведенні проби з реактивною гіперемією виявлено дисфункцію ендотелію (приріст показників Vmax Vvol, ЧСС, ТАР, ТАМ та RI, діаметра плечової артерії на 12 % від вихідного рівня, показники відрізняються від таких у вихідному стані більш ніж на 11 % на 7-й хвилині після декомпресії). При кількісному дослідженні вмісту цитокінів в сироватці крові встановлено помірне їх підвищення (на 38 %). Висновок: Середній ступінь тяжкості дисфунк 5 43977 ції ендотелію. Приклад 2. Обстежуваний В., 51 року народження. Діагноз: практично здоровий. При проведенні проби з реактивною гіперемією не виявлено дисфункції ендотелію (приріст показників Vmax Vvol, ЧСС, ТАР, ТАМ та RI, діаметра плечової артерії на 36 % від вихідного рівня. Досліджувані показники повернулися до вихідних значень (різниця 7,3 %) на 7-й хвилині після декомпресії). При кількісному дослідженні вмісту цитокінів в сироватці крові встановлено нормальне їх значення. Висновок: Нормальна функція ендотелію. Таким чином, на основі сумісного аналізу даних кількісного вмісту прозапальних цитокінів та даних про функціональний стан ендотелію, отриманих в результаті проведення проби з реактивною гіперемією, визначають ступінь дисфункції ендотелію. Комп’ютерна верстка Д. Шеверун 6 Застосування меншого за терміном (3 хвилини замість 5-ти хвилин) та величиною (10-20 замість 50 мм рт. ст. вище ніж систолічний тиск) оклюзивного впливу дозволяє забезпечити задовільну переносимість проби та уникнути хибнопозитивних чи хибнонегативних результатів та підвищує достовірність методики. Визначення кількісного вмісту прозапальних цитокінів у поєднанні з пробою з реактивною гіперемією, яка комплексно з'єднана з методикою кількісного визначення та порівняння показників гемодинаміки дозволяє достовірно виявляти ступінь дисфункції ендотелію. Спосіб не потребує спеціальної підготовки лікаря, передбачає лише незначні економічні витрати на придбання типового артеріального тонометра та його незначну модифікацію. При цьому артеріальний тонометр не втрачає можливості використання за прямим призначенням. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601