Спосіб відновлення синусового ритму у хворих з брадисистолічною формою тріпотіння передсердь і типу

Спосіб відновлення синусового ритму у хворих з брадисистолічною формою тріпотіння перед 3 лічною формою ТП І типу через небезпеку виникнення життєзагрозливих станів. В основу корисної моделі покладене завдання створити такий спосіб виконання стимуляції у хворих з брадісистолічною формою ТП І типу, при якому було б можливо оптимізувати протокол стимуляції і таким чином забезпечити більш ефективне відновлення синусового ритму. Для вирішення завдання запропоновано спосіб відновлення синусового ритму у хворих з брадісистолічною формою тріпотіння передсердь І типу шляхом проведення черезстравохідної стимуляції, який відрізняється тим, що перед виконанням електрокардіостимуляції лівого передсердя проводиться атропінова проба по загальноприйнятій методиці і у випадку негативного результату протокол стимуляції продовжується, а у випадку позитивного -стимуляція не проводиться або виконується після відміни антиаритмічних препаратів, що уповільнють атріовентрикулярне проведення. Опис способу в загальному вигляді. ЧСЕКС здійснювалась після встановлення в стравоході багатоканального діагностичного електрода «ПЕДМ-6», або «ПЕДМ-9» (Україна), на рівні реєстрації двофазних максимальної амплітуди зубців А на черезстравохідній електрограмі (ЧСЕГ). Стимуляція проводилась за допомогою тимчасового електрокардіостимулятора «CORDELECTRO-05» (Литва). Електрокардіограма (ЕКГ) реєструвалась на 6-канальному електрокардіографі «Mingograf-82» («Siemens», Швеція). Біполярна стимуляція проводилась по каналах електрода, на якому реєструвалась максимальна амплітуда зубців А. Реєстрація ЧСЕГ проводилась з проксимальних каналів електрода. Під ЕКГ-контролем електрокардіостимуляція лівого передсердя починалась з частоти вище передсердного ритму на 25-35 %, і при стабільному нав'язуванні ритму на передсердя, збільшувалась частота стимуляції на 10 % до відновлення синусового ритму або трансформації його у фібриляцію. При неможливості досягнення стабільного нав'язування ритму збільшувалась покроково амплітуда імпульсу на 0,5 мА і стимуляція проводилась повторно. У хворих з брадісистолічною формою тріпотіння передсердь І типу перед виконанням електрокардіостимуляції лівого передсердя проводилась атропінова проба по загальноприйнятій методиці [1] і у випадку негативного результату протокол стимуляції продовжувався, а при позитивному стимуляція не проводилась або виконувалась після відміни антиаритмічних препаратів, що уповільнюють атріовентрикулярне проведення. Конкретні приклади виконання способу: Приклад 1. Хворий Н., 55 років, госпіталізований з діагнозом: Міокардіофіброз. Персистуюча форма тріпотіння передсердь, брадісистолічний варіант. Гіпертонічна хвороба II ст. СН І ст. Анамнез аритмії складає 3 роки, частота пароксизмів 1 раз на 1-2 роки. Раніше синусовий ритм відновлювався за допомогою антиаритмічного препарата. Госпіталізований з пароксизмом ТП 45439 4 тривалістю 21 добу без попереднього антиаритмічного лікування. На ЕКГ- брадісистолічна форма ТП з частотою скорочень передсердь 240 мс та коефіцієнтом проведення на шлуночки 4:1,5:1,6:1,8:1 і частотою шлуночкових скорочень 30-32-60-65 за хвилину. Хворому проведена лікувальна ЧСЕКС, в результаті якої ТП переведено у брадісистолічну форму ФП з паузами до 2 секунд. Хворому внутрішньовенне струйно введено 1,5 мг атропіну. ФП трансформувалась у ТП з подальшим відновленням синусового ритму і АВ блокадою І ступеня. При відновленні виникли епізоди зупинки синусового вузла з АВ вузловим ритмом. Через 30 хвилин проведена діагностична ЧСЕКС, при якій виявлено синдром слабкості синусового вузла, а також порушення АВ провідності. Хворий направлений на імплантацію штучного водія ритму. Приклад 2. Хворий Ш., 50 років. Діагноз: Гіпертонічна хвороба ІІст. Міокардіофіброз. Персистуюча форма фібриляції-тріпотіння передсердь. СН І ст. Госпіталізований з пароксизмом ТП тривалістю 3 доби на тлі лікування аміодароном та метопрололом. На ЕКГ - брадісістолічна форма ТП з частотою скорочень передсердь 220 мс та коефіцієнтом проведення на шлуночки 4:1. Хворому виконана стимуляція, в результаті якої тріпотіння переведено у ТП II типу з частотою скорочень передсердь 170 мс. Виникла брадіаритмія з паузами до 1,5 сек. Після введення внутрішньовенне атропіну 2 мг частота шлуночкових скорочень підвищилась, в середньому, до 80-90 скорочень за хвилину. В подальшому, внутрішньовенне введено прокаінамід 1 мг і відновлено правильний синусовий ритм. Приклад 3. Хвора 3., 65 років. Діагноз: Гіпертонічна хвороба ІІст. ІХС. Кардіосклероз атеросклеротичний. Персистуюча форма тріпотіння передсердь. СН І ст. Госпіталізована з пароксизмом ТП тривалістю до 60 діб. Амбулаторне приймала бісопролол 7,5 мг. На ЕКГ - брадісістолічна форма ТП з частотою скорочень передсердь 250 мс та коефіцієнтом проведення на шлуночки 5:1, 4:1 і частотою шлуночкових скорочень менше 60 за хвилину. Після введення внутрішньовенне атропіну 2 мг частота шлуночкових скорочень підвищилась до 80-120 скорочень за хвилину з коефіцієнтом проведення на шлуночки 3:1, 2:1. Проведена лікувальна стимуляція, в результаті якої відновлено правильний синусовий ритм з частотою 75 за хвилину. Таким чином, при дотриманні запропонованого протоколу стимуляції можливо підвищити ефективність відновлення синусового ритму у хворих з брадісістолічною формою тріпотіння передсердь І типу. Джерела інформації: 1. Аронов Д.М., Лупанов В.П. Функциональные пробы в кардиологии //"Медпресс-информ". - Москва. - 2002. - С.296. 2. Зінченко Ю.В. Спосіб відновлення синусового ритму у хворих з пароксизмами тріпотіння пе 5 45439 редсердь І типу. Патент України № 37566 від 25.11.2008. 3. Зубрин Ю.В. Зависимость между параметрами частой чреспищеводной электростимуляции предсердий при купировании трепетания и электрофизиологическими характеристиками миокарда //Кардиология. -1989.-№7.-С.46-49. Комп’ютерна верстка І.Скворцова 6 4. Киркутис А.А. Методика чреспищеводной электрокардиостимуляции сердца //Каунас. 1998.- С. 150. 5. Недоступ А.В., Благова О.В. Как лечить аритмии. Диагностика и терапия нарушений ритма и проводимости в клинической практике. //"Медпресс-информ". - Москва. - 2007. - С. 303. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601