Спосіб відновлення синусового ритму у хворих з пароксизмами тріпотіння передсердь і типу

Спосіб відновлення синусового ритму у хворих з пароксизмами тріпотіння передсердь І типу шляхом проведення черезстравохідної стимуляції, який відрізняється тим, що під ЕКГ-контролем електрокардіостимуляція лівого передсердя почи 3 37566 муляції 2-3с. і при стабільному нав’язуванні ритму на передсердя, збільшується частота стимуляції на 10% до відновлення синусового ритму або трансформацію його у фібриляцію. При неможливості досягнення стабільного нав’язування ритму збільшується покроково амплітуда імпульсу на 5мА і стимуляцію проводять повторно. Залпи стимуляції виконувались в достатній кількості для досягнення кінцевої мети стимуляції. У випадку неефективної стимуляції та досягнення амплітуди стимула 25мА, збільшували міжелектродну відстань на черезстравохідному електроді до 20мм. Якщо у хворого виникав дискомфорт або погана переносимість стимуляції змінювалась локалізація електроду для продовження процедури при меншій амплітуді імпульсу. Черезстравохідна стимуляція здійснювалась після встановлення в стравоході багатоканального діагностичного електрода «ПЕДМ-6», або «ПЕДМ9» (Україна), на рівні реєстрації максимальної амплітуди зубців АА на черезстравохідній електрограмі. Стимуляція проводилась за допомогою тимчасового електрокардіостимулятора «CORDELECTRO-05» (Литва). ЕКГ реєструвалась на 6-канальному електрокардіографі «Mingograf82» («Siemens», Швеція). Біполярна стимуляція проводилась по каналах електрода, на якому реєструвалась максимальна амплітуда зубців АА. Реєстрація електрограми проводилась з проксимальних каналів електрода. Проведено 211 черезстравохідних стимуляцій у хворих з пароксизмами тріпотіння передсердь І типу за ви щеописаною методикою. Ефективність відновлення синусового ритму склала 94,8%. Конкретні приклади виконання способу: Приклад 1. Хворий Я., 62 років, госпіталізований з діагнозом: ІХС. Кардіосклероз атеросклеротичний. Гіпертонічна хвороба II стадії. Персистуюча форма тріпотіння передсердь. СН Іст. ЕКГ - типове тріпотіння передсердь І типу з частотою скорочення передсердь 250 за хвилину з коефіцієнтом проведення на шлуночки 2:1, 3:1. Хворому проведена стимуляція з метою відновлення синусового ритму. Під візуальним контролем по осцилоскопу на дистальних каналах черезстравохідного електроду отримана максимальна амплітуда передсердних зубців АА. На ці канали електрода підключено кардіостимулятор. Параметри стимуляції: амплітуда стимула - 15мА, частота Комп’ютерна в ерстка C.Литв иненко 4 стимуляції на 35% перевищувала частоту скорочень передсердь, тривалість стимуляції - 2с. На ЕКГ кожному артефакту стимула відповідає хвиля скорочення передсердь. Можна зробити висновок, що локалізація електрода та амплітуда імпульсу підібрані правильно. Після збільшення частоти стимуляції до 45% відновлено синусовий ритм з частотою серцевих скорочень 60 за хвилину. Значного дискомфорту у хворого не виникало. Таким чином, дякуючи ЕКГ - контролю за ефективністю нав’язування штучного ритму на передсердя нам вдалося добитись відновлення синусового ритму мінімальними електричними параметрами та з мінімальним дискомфортом для хворого. Приклад 2. Хворий К., 46 років, госпіталізований з діагнозом: Міокардіофіброз. Персистуюча форма тріпотіння передсердь. СН Іст. ЕКГ - тріпотіння передсердь І типу з частотою скорочення передсердь 222 за хвилину, коефіцієнтом проведення на шлуночки 2:1. Ефективність нав’язування ритму проводилася під ЕКГконтролем. Параметри стимуляції: амплітуда стимула - 15мА, частота стимуляції на 38% перевищувала частоту скорочень передсердь, тривалість стимуляції - 1,5с. Нав’язати штучний ритм на передсердя не вдалося. Після збільшення амплітуди імпульсу до 20мА з тривалістю стимуляції 2,2сек., пароксизм тріпотіння передсердь переведено у їх фібриляцію з подальшим відновленням синусового ритму. Таким чином, у порівнянні з прототипом, пропонований спосіб дозволяє підвищити ефективність відновлення синусового ритму в хворих з пароксизмами тріпотіння передсердь І типу. Література: 1. Лукошявичюте А.Й., Гедримене Д.А. Эффективность частой электростимуляции левого предсердия через пищевод для прекращения правильного трепетания предсердий //Кардиология. -1984. -№12. -С.18-22. 2. Зубрин Ю.В. Зависимость между параметрами частой чреспищеводной электростимуляции предсердий при купировании трепетания и электрофизиологическими характеристиками миокарда //Кардиология. -1989. -№7. -С.46-49. 3. Ватутин Н.Т., Дядык А.И., Багрий А.Э. и др. Эффективность лечения трепетания предсердий чреспищеводной электростимуляцией левого предсердия //Кардиология. -1992. -№2. -С.64-66. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601