Спосіб виявлення типу порушення обміну сечової кислоти при цукровому діабеті 2 типу з метаболічним синдромом

Спосіб виявлення типу порушення обміну сечової кислоти (СК) при цукровому діабеті 2 типу з метаболічним синдромом, який включає визначення показників концентрації СК в крові, її вмісту 3 За прототип взято спосіб визначення типу гіперурикемії при цукровому діабеті 1 та 2 типу. Спосіб полягає у визначенні показників концентрації СК в крові, її вмісту у добовій сечі та кліренсу СК, на основі значень яких виділяють 3 типи гіперурикемії: метаболічний (гіперпродуктивний), нирковий (гіпоекскреторний) та змішаний (гіпопродуктивно-гіпоекскреторний) [Мадянов И. В., Балаболкин М. И., Марков Д. С, Маркова Т. Н. Основные причины гиперурикемии при сахарном диабете // Тер. Архив. - 2000. - № 2. - С.55-58]. Проте даний спосіб не включає випадки гіперпродукції СК, яка не супроводжується підвищенням концентрації СК в крові. Крім того, не враховуються взаємозв'язки порушення обміну СК в організмі з симптомокомплексом метаболічного синдрому, наявність якого у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу є важливою ознакою ризику підвищеного утворення та виділення СК. В основу даної корисної моделі поставлено завдання удосконалити спосіб виявлення типу порушення обміну сечової кислоти при цукровому діабеті 2 типу, шляхом встановлення ознак метаболічного синдрому та визначення рівнів урикемії та урикозурії, що дозволить підвищити інформативність діагностики, встановивши переважні шляхи порушення пуринового обміну, та надасть можливість вчасно корегувати дані порушення. Поставлене завдання вирішується тим, що в способі, який включає визначення показників концентрації СК в крові, її вмісту у добовій сечі та кліренсу СК, згідно з даною корисною моделлю, встановлюють ознаки метаболічного синдрому, а при визначенні показників обміну сечової кислоти розраховують активність ферменту реутилізації пуринів гіпоксантингуанінфосфорибозилтрансферази (ГГФРТ), і за наявності гіперурикозурії, яка не супроводжується підвищенням урикемії вище межі норми, констатують нормо- або гіпоурикемію гіперпродуктивно-гіперекскреторного типу, за умов гіперурикемії зі зниженою екскрецією та/або кліренсом СК встановлюють гіперурикемію ниркового (гіпоекскреторного) типу, у випадку високих значень урикемії та екскреції СК виявляють гіперурикемію гіперпродуктивного типу з високою екскрецією СК. До даного рішення автори прийшли на основі дослідження взаємозв'язків порушення обміну СК з іншими показниками метаболічного синдрому у пацієнтів, які хворіють на цукровий діабет 2 типу різної важкості. Дані дослідження дозволяють інформативніше виявляти порушення обміну речовин, які супроводжують метаболічний синдром, та підібрати адекватний метод корекції цих змін. Процес здійснюється таким чином. У пацієнта встановлюють наявність МС, використовуючи наступні критерії: ожиріння (індекс 2 маси тіла понад 30кг/м ) та абдомінальне ожиріння (відношення об'єму талії до об'єму стегон понад 0,85 у жінок та понад 0,95 у чоловіків); порушення вуглеводного обміну (гіперглікемія натще понад 5,5 ммоль/л, постпрандіальна глікемія понад 7,8ммоль/л); стан інсулінорезистентності (індекс НОМА IP>2,6); наявність артеріальної гіпертензії (систолічний артеріальний тиск понад 130мм 46585 4 рт.ст., діастолічний артеріальний тиск понад 80мм рт.ст.). В сироватці крові та в сечі, зібраній протягом доби, визначають концентрацію сечової кислоти (фотометричним методом з використанням реакції з фосфорновольфрамовим реактивом) та креатиніну (з використанням кольорової реакції з пікратом); розраховують показники кліренсу та екскреції СК та креатиніну загальноприйнятим методом, а також активність ферменту реутилізації пуринів ГГФРТ (розраховують як відношення концентрацій СК та креатиніну в добовій сечі), і при виявленні симптомів метаболічного синдрому та відхилення від нормальних значень показників екскреції СК та/або урикемїї, залежно від їх співвідношення та швидкості ниркової фільтрації, встановлюють тип порушення обміну сечової кислоти, а саме: За умов збереження нормальної фільтраційної функції нирок (яку оцінюють за величиною креатинінемії та кліренсу ендогенного креатиніну) або підвищеної швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ 200мл/хв.), підвищений рівень екскреції та кліренсу сечової кислоти, іноді разом зі зниженням активності ГГФРТ (значення вищі за 0,51), характеризує гіперпродукцію СК, яка є наслідком посилення синтезу пуринів та/або зменшення їх реутилізації. Це дозволяє встановити метаболічний синдром з нормо- або гіпоурикемією гіперпродуктивно - гіперекскреторного типу. За умов цукрового діабету 2 типу важкої форми, що супроводжується зниженням ниркової фільтрації (ШКФ