Спосіб прогнозування рецидиву епітеліальної пухлини слізної залози з використанням набору моноклональних антитіл сd 16, сd 25, сd 95

Спосіб прогнозування рецидиву епітеліальної пухлини слізної залози, за яким проводять імуно 3 47094 бляються плазматичними клітинами під дією чужорідних антигенів, є одним з основних факторів придбаного імунітету. Специфічність антитіл - одне з важливіших їх якостей. Антитіла до одного з видів антигену з іншими видами не взаємодіють, якщо вони не мають загальних антигенних детермінант. Завдяки своєї специфічності антитіла знайшли широке використання для аналізу антигенної подібності пухлинних і нормальних тканин, а також виявлення антигенної подібності і різниці між ними. Вивчення клітинних і гуморальних імунних реакцій у процесі розвитку злоякісних новоутворень людини внесло суттєвий теоретичний і практичний внесок у цю проблему [Д.Ф.Глузман, 19935]. У теперішній час існують як відоспецифічні антигени до різних тканин, так і до антигенів лейкоцитів людини, яких на теперішній час відомо біля 300 [Косяков П.Н., Косякова Н.П., 1985]. Імунофенотипування їх виконується за допомогою моноклональних антитіл (МкАТ), які використовуються не тільки для диференціальної діагностики пухлин, але й для вибору оптимальних схем лікування [Глузман Д.Ф., Скляренко Л.М., Надгорная В.Α., 2003]. Роботи з приводу використання моноклональних антитіл в диференціальній діагностиці пухлин слізної залози практично відсутні або носять характер одиничних повідомлень про використання 4 якогось конкретного CD [Hillman G.G., Puri R.K., Kukuruga M.A. et al., 1994;Hasegava M., Hagiwara S., Sato Т. et al., 2007]. Робіт, присвячених вивчанню можливості прогнозування рецидивів пухлин слізної залози за допомогою моноклональних антитіл, у доступних інформаційних джерелах авторами не знайдено. Завданням корисної моделі є можливість використання набору моноклональних антитіл CD 16, CD 25, CD 95 для поліпшення ефективності лікування новоутворень слізної залози епітеліального ґенезу. Пропонований спосіб заключається в тому, що виявлені значення рівня абсолютного вмісту у периферичній крові хворих епітеліальними пухлинами слізної залози CD 16, CD 25 і CD 95, при яких можливо прогнозувати вірогідність розвитку рецидиву пухлини слізної залози епітеліального генезу. Технічний результат, який може бути отриманий при реалізації корисної моделі складається з того, що визначені порогові значення рівня абсолютного вмісту в периферичній крові хворих епітеліальними пухлинами слізної залози CD 16 183 кл/мкл, CD 25 218 кл/мкл і CD 95 283 кл/мкл, при яких можливо прогнозувати вірогідність розвитку рецидиву пухлини і виділяти таких хворих у групу ризику (р = 0,001). Практична реалізація цього способу можлива в умовах як стаціонара, так і амбулаторно. Причинно-наслідкові зв'язки: Причина Визначення абсолютного рівня вмісту CD 16 183 кл/мкл, CD 25 218 кл/мкл і CD 95 283 кл/мкл у периферичній крові хворих епітеліальними пухлинами слізної залози Переваги розробленого способу прогнозування можливості розвитку рецидиву пухлини слізної залози епітеліального ґенезу складаються з того, що досягається можливість на ранньому етапі доопераційного обстеження визначити найбільш правильну тактику лікування, що дозволяє запобігти рецидиву пухлини, тим самим підвищити ефективність лікування хворих на епітеліальні пухлини слізної залози і вплинути на кінцевий результат пухлинного процесу. Опис способу. У хворого надщесерця з кубертальної вени за допомогою стерильного одноразового шприцу беруть 5 мл крові у стерильну пробірку з 1 мл розчину гепарину активністю 100 од. Із венозної крові отримують суспензію клітин, які виділяються в градієнті щільності фікол - верографіну (d = 1,076 1,078) методом центрифугировання. На предметне скло наносять по 25 - 30 мкм суспензії клітин у концентрації 2-4 млн/мл і готують сім мазків крові відповідно кількості використованих моноклональних антитіл. Далі отримані мазки крові фіксуються у камері для фіксації парами 10 % розчину формаліну. Після цього на мазки крові наносять моно Наслідок дозволяє при значеннях CD 16 183 кл/мкл, CD 25 218 кл/мкл і CD 95 283 кл/мкл у периферичній крові хворих на епітеліальну пухлину слізної залози прогнозувати розвиток рецидиву і виділити цих хворих у групу ризику можливого розвитку рецидиву пухлини специфічні сироватки моноклональних антитіл і інкубують їх у вологій камері один час при кімнатній температурі. Після цього струшують антитіла першого шару і промивають скло. Далі наносять антитіла другого шару - специфічні антитіла проти імуноглобулінів миші і інкубують у вологій камері 30 хвилин при кімнатній температурі. Далі струшують антитіла другого шару, промивають мазок та фільтрувальним папером видаляють зайву вологу. Після цього для візуалізації клітин наносять ПАП - комплекс і інкубують у вологій камері при кімнатній температурі 30 хвилин. Ядра клітин дофарбовують метиловим зеленим або гематоксиліном Майера, висушують на повітрі. Під імерсійним світлооптичним мікроскопом проводять рахунок кількості клітин лімфоцитів з червоним обідком (клітини, які експрисирують моноклональні антитіла) на 100 звичайних лімфоцитів, отримуючи таким чином відносну кількість клітин в %. Помножуючи отримане число на загальну кількість лімфоцитів, отримують абсолютну кількість клітин в кл/мкл. Таким чином, як видно із проведеного аналізу, кінцева мета корисної моделі забезпечується су 5 47094 купністю істотних відмінних ознак. Клінічні випробування проводилися у відділенні мікрохірургічного лікування хворих на новоутворення органа зору ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П.Філатова АМН України». Усього під спостереженням перебувало 28 пацієн Комп’ютерна верстка Л.Литвиненко 6 тів з пухлинами слізної залози епітеліального генезу. Таким чином, проведене дослідження дозволило поліпшити ефективність лікування хворих на пухлини слізної залози. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601