Фіксатор для остеосинтезу при переломі шийки стегна

Фіксатор для остеосинтезу при переломі шийки стегна, який складається з двох функціональних елементів, виготовлених у вигляді стержнів, причому один з них служить опорою для закріплення іншого стержня у КІСТКОВІЙ субстанції, де вони взаємодіють як жорстка внутрішньокісткова фіксуюча конструкція, який відрізняється тим, що один із стержнів виконаний у формі кутика, на якому вподовж зовнішньої половини гребеня розташована направляюча спиця для другого стержня, виконаного у вигляді трубки, внутрішньокісткова частина якої розділена на дві пелюстки з можливістю їх розходження в сторони при взаємодії із стінками стержня, що має форму кутика Винахід належить до медицини і медичної техніки, а саме до пристроїв для лікування переломів кісток, і може бути використаний у травматологи та ортопедії при оперативному лікуванні внутрішньосуглобових переломів шийки стегна Відомий фіксатор для остеосинтезу при переломі шийки стегна, який складається з двох функціональних елементів, виготовлених у вигляді стержнів, причому один з них служить опорою для закріплення іншого стержня у КІСТКОВІЙ субстанції, де вони взаємодіють як жорстка внутрішньокісткова фіксуюча конструкція [1] Послідовно і навхрест введені у шийку стегна, ці стержні утримують центральний і периферичний КІСТКОВІ уламки у заданому положенні Недоліками відомого фіксатора є недостатня ефективність його застосування через незадовільний рівень закріплення ним уламків і перш за все центрального, оскільки згадана конструкція захоплює уламки лише у фронтальній площині До недоліків також слід віднести низький рівень технологічності використання відомого фіксатора через те, що він вимагає надзвичайно високої точності взаєморозташування стержнів у МІСЦІ їх перехрещення в глибині кістки, де неможливо здійснити візуальний контроль В основу винаходу поставлено завдання вдосконалити відомий фіксатор для остеосинтезу при переломі шийки стегна, в якому шляхом зміни форми і взаєморозташування фіксуючих стержнів досягають підвищення надійності фіксації уламків та покращання рівня технологічності остеосинтезу, а отже - більш високої ефективності застосування фіксатора Поставлене завдання вирішують тим, що у відомому фіксаторі для остеосинтезу при переломі шийки стегна, який складається з двох функціональних елементів, виготовлених у вигляді стержнів, причому один з них служить опорою для закріплення іншого стержня у КІСТКОВІЙ субстанції, де вони взаємодіють як жорстка внутрішньокісткова фіксуюча конструкція, ВІДПОВІДНО ДО винаходу, один із стержнів виконаний у формі кутика, на якому вподовж зовнішньої половини гребеня розташована направляюча спиця для другого стержня, зробленого у вигляді трубки, внутрішньокісткова частина якої розділена на дві пелюстки з можливістю їх розходження в сторони при взаємодії із стінками стержня, що має форму кутика Перелік фігур креслень Фіг 1-4 - стержень-кутник у виглядах збоку (фіг 1) і зверху (фіг 2), а також на поперечних перерізах А-А (фіг 3) і Б-Б (фіг 4) Фіг 5-8 - стержень-трубка у виглядах збоку (фіг 5) і зверху (фіг 6), а також на поперечних перерізах В-В (фіг 7) і Г-Г (фіг 8) Фіг 9-12 - фіксатор у робочому стані всередині уламків шийки стегна у виглядах збоку (фіг 9) і зверху (фіг 10), а також на поперечних перерізах Д-ДСфіг 11) і Е-Е (фіг 12) Конкретно фіксатор, що пропонується, складається із стержня 1, зробленого у формі кутика, та стержня 2, виготовленого у формі трубки Вздовж зовнішньої частини гребеня стержня-кутика 1 ви (О со (О конано зріз для встановлення спиці 3, призначеної для спрямування стержня-трубки 2 на взаємодію його пелюсток 4 із стінками стержня-кутика 1 Фіксатор застосовують наступним чином За однією з відомих методик [2], у попередньо співставлені уламки шийки стегна через підвертлюговий майданчик вводять стержень 1 При цьому його розміщують так, щоб гребінь і спиця 3 були орієнтовані доверху, а внутрішній кінець щоб вперся у корковий шар верхнього полюса голівки стегна Від МІСЦЯ виходу зовнішнього кінця шпиці з підвертлюгового майданчика в останньому роблять проріз у напрямі з доверху та на ширину поперечника спиці 3, яку захоплюють за її ЗОВНІШНІЙ кінець і у згаданому прорізі переміщують доверху (внутрішній кінець спиці 3 під час цього лише прокручується у МІСЦІ зачеплення його за стержень 1) з таким розрахунком, щоб стержень 2 (який ще треба буде нанизати на неї) був скерований пелюстками 4 у нижній полюс голівки стегна Після цього стержень 2 внутрішнім кінцем нанизують на спицю 3 і вводять у шийку стегна, де цей кінець стержня 2 досягає гребеня стержня 1 і, взаємодіючи з ним, розходиться на дві пелюстки 4, які, ковзаючи по стінках стержня 1, охоплюють його з двох боків і дедалі більше розходяться в сторони до впирання у кортикаліс нижнього полюса голівки стегна ЗОВНІШНІЙ кінець спиці 3 загинають, чим запобігають зворотньому переміщенню стержня 2 під тиском напружених пелюсток 4 Видалення деталей фіксатора здійснюють у зворотньому порядку Медико-технічні експерименти, проведені на свіжому трупному матеріалі та на ізольованих стегнових кістках, підтвердили ряд позитивних якостей заявленого фіксатора Приклад 1 На трьох анатомічних препаратах змодельовано через шиєчні переломи стегна У підвертлюговому майданчику кожного з препаратів сформовано отвір, через який по дотичній до дуги 47636 Адамса в уламки введено стержень 1 із спицею З и ЗОВНІШНІЙ кінець описаним вище способом переміщено доверху, після чого на неї внутрішнім кінцем нанизано стержень 2 і кількома ударами по його зовнішньому кінцеві вбито в уламки У всіх спостереженнях досягнуто жорстке з'єднання і повний контакт уламків між собою Приклад 2 Зроблено поздовжні розпили всіх трьох моделей У кожній з них виявлено жорстко напружену різноспрямовану конструкцію з поглибленою і доцентрове розширеною зоною захоплення центрального уламка, де функціональні елементи фіксатора розміщені у трьох площинах Зайняття робочих позицій цими елементами здійснено тільки шляхом прямолінійного просування їх всередині кістки, тобто, практично без додаткової травматизації ними кісткової тканини Направляюча спиця 3 в усіх експериментах забезпечила точний вихід пелюсток 4 на гребінь стержня 1 і наступну взаємодію з його стінками Встановлено відносне вкорочення (на 9,5 - 12мм) стержня 2 при розходженні у сторони його пелюсток 4, в результаті чого периферичний уламок виявився притисненим до центрального, що посилило їх адаптацію і стабілізувало остеосинтез без використання пружин або інших засобів компресії Таким чином, конструктивні зміни, внесені у заявлену модель фіксатора, покращили силову взаємодію його функціональних елементів з кістковою речовиною центрального уламка, завдяки чому досягнуто підвищення надійності та технологічності остеосинтезу, а отже - більшої ефективності від застосування цього фіксатора Література 1 Рубленик И М Фиксатор Рубленика для остеосинтеза перелома шейки бедра / Опис винаходу до авт свід SU № 1412760 А 61 В 17/58 2 Олекса А П Травматологія - Львів Афіша, 1996 - С 301-304 47636 Фіг 1 ФІГ 2 Фіг 3 3| Гj ФІГ ФІГ Фіг 7 5 б ФІГ ФІГ 11 Фіг 12 ДП «Український інститут промислової власності» (Укрпатент) вул Сім'ї Хохлових, 15, м Київ, 04119, Україна ( 0 4 4 ) 4 5 6 - 2 0 - 90 ТОВ "Міжнародний науковий комітет" вул Артема, 77, м Київ, 04050, Україна (044)216-32-71