Спосіб одержання протихламідійної гіперімунної сироватки

Спосіб одержання протихламідійної гіперімунної сироватки, що включає імунізацію овець антигеном очищених та концентрованих хламідій, який відрізняється тим, що при першій імунізації антиген вводять з повним ад'ювантом Фрейнда, а в послідуючому - з не повним підшкірно та внутрішньотрахеально, причому введення проводять до накопичення у сироватці протихламідійних антитіл у високих титрах. (19) (21) u200907159 (22) 09.07.2009 (24) 25.02.2010 (46) 25.02.2010, Бюл.№ 4, 2010 р. (72) НЕДОСЄКОВ ВІТАЛІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ, МАРТИНЮК ОЛЕКСАНДР ГРИГОРОВИЧ, БОГДАН ЮРІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ (73) НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ 3 тиген хламідій, отриманий з кон'юнктивальних змивів кішки, культивований на жовточних оболонках курячих ембріонів, з інфекційною активністю 3 до інактивації в середньому 7,8 lg ЕЛД50/см , інактивований В-пропіолактоном. Введення антигену проводили за схемою, що включала комбінацію підшкірного та внутрішньотрахеального способу імунізації одночасно. Імунізацію овець проводили з інтервалом 7 діб, введенням антигену підшкірно в 10 точок по 0,5 см3, та внутрішньотрахеально 3 см3/голову. При першій імунізації вводили повний ад'ювант Фрейнда, а при послідуючих неповний. Спосіб дозволяє отримати гіперімунні сироватки з високим титром комплементзв'язуючих антитіл в РЗК 1:512 і вище. Порівняльній аналіз з прототипом дозволяє зробити висновок про відсутність ознак, що схожі із суттєвими відмінними ознаками способу, що відповідає критерію «новизна». Приклад 1. Проводили досліди з метою визначення впливу способу введення групоспецифічного антигену хламідій на накопичення антитіл в сироватці, та визначення часу її найвищої активності, а також порівняти запропоновані схеми з прототипом. Для цього використовували для імунізації групоспецифічний антиген хламідій, отриманий з кон'юнктивальних змивів кішки, культивований на жовточних оболонках курячих ембріонів, з інфекційною активністю до інактивації 7,81g ЕЛД50/см3, інактивований В-пропіолактоном, який вводили вівцям з трьох груп по 6 тварин у коній. - тваринам першої групи антиген вводили внутішкірно в 20 точок по 0,2 см3; - тваринам другої групи антиген вводили підшкірно в 10 точок по 0,5 см3; - тваринам третьої групи антиген вводили внутрішньотрахеально в дозі 5 см3. Кожна група пройшла шість циклів імунізації через кожних 7 діб. При першій імунізації антиген вводили з повним ад'ювантом Фрейнда у співвідношенні 1:1. Починаючи з другої імунізації вводили неповний ад'ювант Фрейнда в тих же пропорціях. Тварин четвертої групи імунізували по прототипу. Вводили антиген з неповним ад'ювантом Фрейнда в співвідношенні 1:2, неплідним вівцям або баранам внутрішньошкірно в 15 точок по 0,35 см3 одноразово. Для отримання якісних і достовірних даних використовували контрольну групу, тваринам якої замість антигену вводили плацебо. Результати досліду подані в таблиці 1. Як видно з таблиці 1, антитіла були виявлені на сьому добу при підшкірному та внутрішньотрахеальному введенні антигену, та на чотирнадцяту добу у тварин імунізованих внутрішкірно. Це свід 47716 4 чить про більш швидку відповідь організму при підшкірному та внутрішньотрахеальному введенні антигену. Максимальні титри антитіл виявляли після четвертої імунізації на 28 добу у тварин, першої і другої групи, та на 21 добу у тварин третьої групи, причому титр антитіл залишався практично незмінним після наступних імунізацій. У тварин четвертої групи, максимальний рівень антитіл спостерігали на 21 добу, і він був значно нижчим, ніж рівень антитіл у групах де було проведено ряд повторних імунізацій. Сироватки крові тварин контрольної групи не реагували з хламідійним групоспецифічним антигеном в РЗК. Слід відмітити, що внутрішкірне введення антигену є досить трудомісткий процес, особливо при застосуванні його на великій кількості тварин в умовах виробництва. Приклад 2. Дослід по підбору тваринпродуцентів гіперімунної сироватки. Для імунізації використовували групоспецифічний антиген хламідій, що наведений в прикладі 1, який вводили вівцям з інтервалом 7 діб. Імунізації проводили введенням антигену підшкірно в 10 точок по 0,5 см3, а також внутрішньотрахеально вводили 3 см3/голову. Кролям вводили антиген підшкірно в 10 точок по 0,2 см3, внутрішньотрахеально вводили по 0,5 см3. Мурчаків імунізували за такою ж схемою. Як показують данні представлені в таблиці 2. Найвищий титр протихламідійних антитіл виявили у овець на двадцять восьму добу після першої імунізації. Максимальні титри антитіл виявляли у кролів на двадцять восьму добу, а у мурчаків на чотирнадцяту, причому не спостерігалося значного зростання титру антитіл після послідуючих імунізацій. Титри протихламідійних антитіл у сироватках кролів і мурчаків були значно нижчими ніж у овець. Техніко-економічна ефективність запропонованого способу, в порівнянні з прототипом полягає в інактивації хламідійного антигену Впропіолактоном, який впливає лише на нуклеїнову кислоту хламідій, та не знижує імуногенних властивостей антигену; п'ятикратна імунізація овець при використанні одночасно підшкірного та внутрішньотрахеального введення антигену, що дозволяє одержати високі титри протихламідійних антитіл; вівці найбільш придатні для використання їх як донорів гіперімунної сироватки, оскільки в їх сироватках виявляються хламідійні антитіла у більш високих титрах, а також з огляду на те, що з вівці можна одержати більший об'єм сироватки, використання їх є більш технологічно обґрунтовано. 5 47716 6 Таблиця 1. Доба від початку імунізації 0 7 14 21 28 35 Результати підбору оптимальної схеми імунізації n=6. Групи тварин 1 2 3 4 внутрішкірно підшкірно внутрішньотрахеально прототип 11,2 12,8 12,0 12,4 56,8 64,0 56,8 56,8 128,0 254,4 128,0 156,2 281,6 274,0 156,2 188,8 304,4 296,8 64,0 контроль Таблиця 2. Результати вивчення динаміки накопичення протихламідійних антитіл n=6. Доба від початку Вівці Кролі Мурчаки імунізації 0 7 1:16,0 14 1:14,4 1:8,0 1:244,0 21 1:240,0 1:76,8 1:268,0 28 1:438,4 1:212,0 1:270,4 35 1:464,4 1:240,0 1:315,6 Таким чином сироватки можливо використовувати для виробництва препаратів для діагностики хламідіозу, а також з терапевтичною метою твари Комп’ютерна верстка Д. Шеверун нам, що хворі на хламідіоз-з метою забезпечити пасивний імунітет. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601