Спосіб профілактики післяопераційних ускладнень у пацієнтів з показанням до планової пульмонектомії

1. Спосіб профілактики післяопераційних ускладнень у пацієнтів з показанням до планової пульмонектомії, що включає передопераційну ендоваскулярну оклюзію бронхіальних артерій на боці пульмонектомії, що передбачається, і обробку 3 раційну ендоваскулярну оклюзію бронхіальних артерій і обробку культі бронха. Зазначений спосіб дозволяє припинити надходження патологічного вмісту (крові, гною, ексудату і т.п.) в трахеобронхіальне дерево і здорові відділи легень із плевральної і/або внутрішньолегеневої порожнини, а також надійно герметизувати всю легеневу тканину за наявності бронхоплевральної нориці (нориць). До його недоліків слід віднести наявність лише механічного захисту здорових відділів трахеобронхіального дерева і легеневої тканини від крові, що виливається, а не остаточний гемостаз і попередження запального процесу в легеневій тканині дистальніше обтуратора в бронху. Найбільш близьким до корисної моделі, по суті, і результату, який досягається, є спосіб профілактики післяопераційних ускладнень у пацієнтів з показаннями до планової пульмонектомії. Згідно з пат. РФ №2196525 (RU, А61В 17/00, Селезнев Юрий Петрович, пр. 1999.07.15, опубл. 2003.01.20, Способ профилактики несостоятельности культи бронха после пневмонектомии). Він включає передопераційну ендоваскулярну оклюзію бронхіальних артерій на боці пульмонектомії, що передбачається, і обробку культі бронха. Це рішення дозволяє знизити ризик виникнення неспроможності культі бронха за рахунок розвитку колатерального кровообігу в зоні резекції, що передбачається, головного бронха для стимуляції процесів загоювання культі. До недоліків способу слід віднести високу ступінь ризику тромбоемболії легеневої артерії, тривалий відрізок часу для утворення артеріальних колатетералей. Слід зазначити, що при обробці елементів кореня легені, під час операції, наявність великої кількості колатералей значно перешкоджає здійсненню належного гемостазу, у зв'язку з цим підвищується ризик виникнення кровотечі. Виконання пульмонектомії без попередньої адаптації серцево-судинної і респіраторної систем призведе до значної серцево-легеневої недостатності і зміщення органів межестіння. В основу корисної моделі поставлене завдання удосконалити спосіб профілактики післяопераційних ускладнень у пацієнтів з показаннями до планової пульмонектомії, за рахунок зниження ризику післяопераційних ускладнень шляхом поступової обтурації бронхіального дерева ураженої легені. Поставлену задачу вирішують тим, що в способі профілактики післяопераційних ускладнень у пацієнтів з показаннями до планової пульмонектомії, що вміщує передопераційну ендоваскулярну оклюзію бронхіальних артерій на боці пульмонектомії, що передбачається, і обробку культі бронха, відповідно до корисної моделі, уражену легеню колабують введенням бронхообтураторів у просвіт дольових бронхів, починаючи з нижнього, а безпосередньо перед пульмонектомією обтурують головний бронх легені, яка підлягає резекції. Доцільно головний бронх обтурувати таким чином, щоб обтуратор розташовувався в порожнині майбутньої культі бронха, вище місця накладання шва. 48137 4 Доцільно в бронхіальне дерево, перед його обтурацією, уводити лікарську речовину. Введення бронхообтураторів у просвіт дольових бронхів сприяє адаптації серцево-судинної і респіраторної систем організма за рахунок утворення умов легеневої недостатності, яку контролюють. Обтурацію головного бронха легені, яку мають видалити, здійснюють безпосередньо перед пульмонектомією таким чином, щоб обтуратор розташовувався в порожнині майбутньої культі бронха, вище місця накладання шва. Ця маніпуляція забезпечує надійну герметизацію культі бронха. Введення тих чи інших лікарських речовин нижче зони оклюзії бронхіального дерева дозволяє розташовувати обтуратори в організмі на більш довгі строки, використовуючи хімічний вплив речовини на патологічний процес. Вибір конкретної лікарської речовини обумовлений характером патологічного процесу і резистентністю патогенної мікрофлори. Поступове колабування легені дозволяє зменшити об'єм легеневої тканини і здійснити профілактику різкого зміщення органів межестіння в післяопераційному періоді, за рахунок поступового їх зміщення в період передопераційної підготовки. Поступове виключення ураженої легені з процесу газообміну, починаючи з нижньої долі, забезпечує змінення положення купола діафрагми, що максимально адаптує його до післяопераційного періоду. Заявнику невідомо поступове колабування ураженої легені введенням бронхообтураторів в просвіт дольових бронхів з метою профілактики післяопераційних ускладнень у пацієнтів з показанням до планової пульмонектомії. Спосіб здійснюється наступним чином. Пацієнтам з показаннями до планової пульмонектомії за умов наркоза здійснюють жорстку трахеобронхоскопію зі штучною вентиляцією легень (ШВЛ). Бронхоскоп проводять до нижньодольового бронха патологічно зміненої легені, виконують санацією з наступним уведенням в просвіт бронха лікарської речовини. Після чого в нижньодольовий бронх уводять стерильний, наприклад поролоновий, обтуратор, який надійно фіксують за умов його виразної пружності і адгезивності в просвіті бронха. З проміжком від 4 до 5 діб, відповідно до вищевикладеної методики обтурують кожний із залишившихся дольових бронхів. Упродовж всього періоду (10-15 діб) поступового колабування патологічно зміненої легені, виконують контроль наростання легеневої недостатньості пацієнта шляхом оцінки показників вимірювання функціональних проб, наприклад функції зовнішнього дихання (ФЗД). Безпосередньо за 24 години до пульмонектомії виконують обтурацію головного бронха легені, яку видаляють, використовуючи, наприклад, силікон, що полімерізується таким чином, щоб обтуратор розташовувався в порожнині майбутньої культі бронха, вище місця накладання шва. Запропонований спосіб ілюструється клінічним прикладом. Хворий А., 62 p., звернувся до ІЗНХ АМН України 10.11.08p., зі скаргами на біль у ділянці грудної 5 48137 клітини, кашель з відходженням прозорого в'язкого мокротиння із змістом невеликої кількості крові, почуття нестачі повітря, задишку у спокої та різке схуднення за останній рік. За умови стаціонару клініки пацієнт був обстежений. Діагноз: рак правої легені III стадії (T3N1M0). ДНІІ-ІІІст. Пацієнту запропоноване оперативне лікування в обсязі правобічної пульмонектомії. Згоду пацієнта отримано. В передопераційному періоді пацієнту виконано колобування легенів шляхом уведення крізь бронхоскоп стерильних поролонових бронхообтураторів в просвіт дольових бронхів, з метою адаптації серцево-судинної і респіраторної систем організму за умов створення легеневої недостатності, яку контролюють. Перед оклюзією в просвіт бронхів увели розчин антибіотика і цитостатика. Період обтурації 12 діб, ДН - ІІІст. Вимірювання показників ФЗД і їх порівняння до та після обтурації всіх дольових бронхів, зіставлення отриманих даних з показниками фізіологічної норми дозволили оцінити ступінь операційного ризику. Протипоказань до оперативного лікування не виявлено. 25.11.08 виконана обтурація головного бронха легені, яка підлягає резекції. Використовували силікон що полімеризується. 26.11.08 пульмонектомія без особливостей, за виключенням накладання апаратного шва по нижньому краю бронхоабтуратора головного бронха і видалення легені єдиним блоком з тимчасовими обтураторами дольових бронхів. Післяопераційний Комп’ютерна верстка М. Ломалова 6 період минув без ускладнень, ознак наростання легеневої недостатності не спостерігалося. 07.12.08 пацієнт виписаний з покращенням загального стану, для подальшого комбінованого лікування поліхіміо і -терапією. 05.03.09 виконана діагностична фібробронхоскопія. Трахея вільно прохідна, лівий головний бронх вільно прохідний, не змінений, дольові та доступні сегментарні бронхи не змінені без паталогічного змісту. Частина правого головного бронха представлена культею довжиною до 2см, слизова блідо-рожева, дно культі виконано силіконовим обтуратором. Ознак неспроможності культі бронха не відмічається. 05.03.09 при КТ ОГК картина відповідає проведеному лікуванню, відсутність ознак неспроможності культі правого головного бронха. Таким чином, запропонований спосіб дозволяє здійснювати профілактику різкого зміщення органів межестіння в післяопераційному періоді, сприяє адаптації серцево-судинної і респіраторної систем організму, забезпечує поступове змінення положення купола діафрагми, максимально адаптує його до післяопераційного періоду. Зазначений спосіб також є ефективною мірою профілактики неспроможності культі бронха. Окрім цього вимірювання показників ФЗД і їх порівняння до та після обтурації всіх дольових бронхів, зіставлення отриманих даних з показниками фізіологічної норми свідчить, що запропонований спосіб може бути використаний для передопераційної оцінки ризику ускладнень втручання. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601