Спосіб профілактики розвитку бронхоплевральних нориць після пульмонектомії

Спосіб профілактики розвитку бронхоплевральних нориць після пульмонектомії шляхом укріплення кукси бронха викроєним клаптем перикарда, який відрізняється тим, що клапоть викроюють із перикарда на живильних судинах, а саме a.pericardio-frenika, а створений після викроювання клаптя дефект перикарда ушивають рідкими вузловими швами, залишаючи віконце для декомпресії перикарда. (19) (21) u200813951 (22) 04.12.2008 (24) 10.03.2009 (46) 10.03.2009, Бюл.№ 5, 2009 р. (72) МАРТИНЮК ВАЛЕРІЙ АН АТОЛІЙОВИЧ, U A, ШИПУЛІН ПАВЛО ПАВЛОВИЧ, U A (73) ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ, UA 3 39893 ЕХОКС, спірографію, УЗД черевної порожнини, рентгенографію органів грудної клітки, КТ гр удної клітки, ФБС. При відсутності протипоказань до оперативного лікування (в тому числі функціональних) хворому виконують операцію пульмонектомії. Після видалення легені проводять ретельний гемостаз у середостінні і плевральній порожнині. Виконується водяна проба на герметизм кукси головного бронха (ГБ). Механічний шов кукси ГБ додатково укріплюється синтетичними розсмоктуваними нитками. Передня бокова стінка перикарда очищується від преперикардіального жиру. З останнього викроюють лоскут необхідних розмірів на живІльній судинній ніжці, котрою є перикардодіафрагмальна артерія. Цим лоскутом укутують культю головного бронха шляхом фіксації останнього до культі розсмоктуваними синтетичними нитками і додатковим пришиванням лоскута до парієтальноЇ плеври. Дефект перикарду ушивають рідкими вузловими швами, як при операціях на серці. Плевральна порожнина дренується одним дренажем з наступним підключенням останнього до системи пасивної аспірації. Спосіб може бути застосований для профілактики розвитку бронхіальних нориць у хворих, яким виконано пульмонектомію при злоякісних новоутвореннях, хронічних неспецифічних запальних захворюваннях легень та при тяжких травмах, які супроводжуються відривом легені. Всього за запропонованим способом проліковано 5 хворих, вік яких коливався від 57 до 69 років. При післяопераційному спостереженні за станом хворих терміном від 2-х місяців до 2-х років рецидивів нориці не виявлено. Тактика ведення хворих у післяопераційному періоді суттєво не відрізнялася від такої у хворих без застосування укріплення культі бронха, фізичного, медикаментозного навантаження на організм, терміну перебування хворих у стаціонарі. Приклад конкретного використання способу. Хворий Г., 67 років, знаходився в клініці з діагнозом: рак лівої легені, периферична форма. На стадія, II клінічна група, T1N1M0 , ІХС, артеріосклеротичний кардіосклероз. НКІІа. Згідно проведеного обстеження, хворому показана операція: пульмонектомія зліва. Об'єктивно: стан хворого середньої важкості, хвилює помірна задишка, сухий кашель, слабкість, болі у лівій половині грудної клітки. Дихання жорстке, проводиться у всі х відділах, зліва у вер хніх відділах послаблене, сухі хрипи. Комп’ютерна в ерстка Н. Лисенко 4 На Ro-графії: легеневі поля розправлені, без порожнини, синуси вільні, серце і судини без особливостей, тінь середостіння не розширена, зліва прозорість легені знижена за рахунок неоднорідної інфільтрації S3; корінь легені безструктурний з променевим контуром. Хворому виконана пульмонектомія зліва зі стандартною лімфодисекцією. Після формування кукси лівого головного бронха із перикарда було викроєно лоскут на живільній судині a.pericardiofrenika, котрим укріпляли куксу бронха шляхом укутування листком перикарда останньої з підшиванням його до кукси і плеври. Дефект перикарду ушивають рідкими вузловими швами з залишенням віконця для декомпресії перикарду. Завдяки запропонованому способу профілактики розвитку бронхо-плевральних нориць після пульмонектомії, який був застосований хворому, вдалося уникнути розвитку такого грізного ускладнення, як бронхо-плевральна нориця як у ранньому, так і у віддаленому післяопераційному періодах. Дренаж, що встановлений під час операції у залишкову плевральну порожнину видалений на другу добу. Порушень роботи серця не відмічалося, також не виявлено серцево-судинних ускладнень при післяопераційному спостереженні за хворим. В порівнянні з прототипом, запропонований спосіб профілактики розвитку бронхо-плевральних нориць після пульмонектомії за рахунок укривання КБ лоскутом перикарду на живільних судинах перикардо-діафрагмальної артерії, дозволяє вірогідно знизити ризик розвитку неспроможності кукси бронха, а також викроїти лоскут перикарду достатнього розміру та форми, яким укутують сформовану куксу головного бронху, крім того, скорішому заживлению кукси сприяє добре кровопостачання викроєного лоскута перикарду. Заявлений спосіб дозволяє також застосовувати його у ти х випадках, коли не потребується повна медіастинальна лімфодисекція. Література: 1. Трахтенберг Х.А., Чиссов В.И. Клиническая онкопульмонология.- Москва: «ГЭОТАРМЕДИЦИНА», 200, 600с. 2. Проценко А.В.. Лукьянов Ю.В. Факторы, влияющие на частоту развития бронхиального свища после пульмонэктомии. Онкология. Т.9. №4. - 2002. -С.361-364. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601