Дренаж-мікроіригатор для внутрішньопорожнинної електрофоретичної санації та дренування гнійних порожнин

Дренаж для дренування гнійних вогнищ запалення у вигляді еластичної трубки з двома кана 3 лишнім середовищем для санації та промивання гнійних вогнищ. Недоліками прототипа є те, що просвіт трубки забивається некротичними масами, фібрином, що призводить до прогресування запалення, збільшення мікробної контамінації і поширення запалення в навколишніх тканинах, неможливість проведення внутрішньопорожнинного електрофорезу, неможливість деконтамінації перифокального запалення. В основу корисної моделі поставлено завдання усунути недоліки вище наведених аналогу та прототипу і поєднати функціональні можливості двоканального дренажу-мікроіригатора з електродом із застосуванням дії постійного поля електричного струму на порожнину гнійника, що дасть змогу провести повний комплекс лікувальних і профілактичних заходів, а саме: сприятиме повноцінному відтокові ранового ексудату, забезпечуватиме можливість введення розчинів антисептиків та проточного промивання порожнини гнійника, сприятиме зниженню рівня мікробного обсіменіння. Проведення внутрішньопорожнинного елект 48603 4 рофорезу підвищує чутливість мікроорганізмів до розчинів антисептиків, зменшує запальні явища, покращує репаративні процеси та сприяє кращому відтоку ексудату. Спільними ознакою прототипу та корисної моделі, що заявляється є те, що дренажі мають два просвіти, наявні бокові отвори для дренування і призначені для дренування гнійника. Ознаки, що характеризують винахід: 1. Еластичний хлорвініловий трубчастий дренаж. 2. Наявність двох каналів в дренажі. 3. Наявність отворів в каналах. 4. Наявність електроду в одному каналі. 5. Наявність штекера для під'єднання електроду до апарату. 6. Герметичність між поверхнею електроду і внутрішньою поверхнею стінки його каналу. 7. Роздільне входження каналів в дренаж. 8. Наявність отворів між дренуючим каналом і каналом з електродом. Порівняння ознак прототипу та корисної моделі подані в таблиці. Таблиця 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. Ознаки Двохпросвітна трубка Санація гнійника Активне дренування гнійника Наявність електроду в дренажі Можливість переведення дренажу в резервуар для антисептика Проведення сеансів внутрішньо порожнинного електрофорезу Купування ознак запалення Ефективність лікування Частота рецидивів На фіг. представлено схему дренажа (А), що заявляється: 1 хлорвініловий дренажмікроіригатор, 2 - канал для дренування та введення розчина антисептика, 3 - канал для електрода, 4 - електрод з штекером для з'єднання з апаратом «Поток-1», 5 - бічні отвори каналу для дренування, 6 - бічні внутрішні отвори у каналі з електродом, 7 - канюля-пробка на каналі для дренування, 8 - штекер апарату «Поток-1» для з'єднання з катодом. Суть корисної моделі полягає в наступному: дренаж-мікроіригатор з електродом (1) являє собою еластичну трубку довжиною 70мм, зовнішнім діаметром 5мм. В просвіті трубки є два канали: дренуючий (2), канал електроду (3), стінки якого інтимно спаяні з поверхнею електроду (4). Входження кожного каналу в дренаж роздільне, через окреме відведення з канюлею (7), яка може закриватися, на кінці та штекером (8) на електроді. Бокові отвори в каналах розташовані наступним чином: в дренуючому каналі діаметром 4мм (5), на відстані 5мм один від одного на протязі 20мм від дистального кінця по кругу. Отвори діаметром 2мм між дренуючим і електродним каналами (6) розміщені на відстані 3мм один від одного на протязі Прототип + + + Спосіб, що заявляється + + + + + + 6-7 доба 73% 31% 2-3 доба 90% 9% 20мм від дистального кінця. На фіг. показано схематичне зображення дренажа-мікроіригатора в поперечному розтині (В). Після дренування порожнини гнійника проводиться промивання гнійника через дренуючий канал та введення в порожнину розчину антисептика-електроліта з наступним закриттям каналу канюлею. Штекер електроду підключають до клеми «плюс» апарату «Поток-1». Пасивний електрод розміщується навколо ділянки гнійника. Його підключають до клеми мінус того ж апарату. Гальванізацію проводять на протязі 60 хвилин при щільно2 сті струму 0,025-0,05мА/см . Після сеансу відсмоктують вміст дренуючого каналу з наступним введенням розчину антисептика. Внутрішньотканинний електрофорез - це поєднане використання антибактеріальних і протизапальних засобів і електричного поля постійного струму, тобто створюючи електричне поле відповідно зоні запального процесу вдається підвищити концентрацію лікарських засобів у вогнищі запалення, розташованому в міжелектродному просторі. Приклад практичного використання способу. 5 48603 Намибув апробований спосіб, що заявляється, в хірургічній клініці кафедри хірургії та урології Буковинського державного медичного університету на 27 хворих з гнійно-запальними захворюваннями шкіри та м'яких тканин (10 хворих з післяін'єкційними абсцесами сідниць, 5 хворих з нагноєними гематомами, 17 хворих з нагнійними формами епітеліальних куприкових ходів). Клінічний приклад. Хворий М. 1965 р.н., історія хвороби № 3156, який поступив 12.05.2007 p. зі скаргами на підвищення температури тіла до 38,3°С, біль в правій сідниці, наявність там же гіперемії шкіри та утворення. З анамнезу відомо, що хворому проводилося в/м введення лікарських засобів в праву сідницю. Об'єктивно: на правій сідниці наявна гіперемія шкіри, пухлиноподібне утворення розміром 7х9см, при пальпації - гаряча на дотик, різко болюча, в центрі - флуктуація. Виставлено діагноз: післяін'єкційний абсцес сідниці. Абсцес розкрито. Поставлено запропонований дренаж-мікроіригатор з електродом та проведено сеанси внутрішньопорожнинного електрофорезу протягом 5 днів. Післяопераційний період протікав без ускладнень. Хворого на 10 добу було виписано на амбулаторне лікування, рана зажила вторинним натягом. Клінічний приклад. Хворий Д. 1986 р.н., історія хвороби №1236, який поступив 12.03.08 p. зі скаргами на біль в ділянці куприка, наявність там же пухлиноподібного утворення, підвищення температури тіла до 37,8°С. З анамнезу відомо, що ви Комп’ютерна верстка А. Крулевський 6 щевказані скарги з'явилися близько 5 діб тому. Об'єктивно: в куприковій ділянці в міжсідничній складці на відстані до 10см від відхідника наявне пухлиноподібне утворення розмірами 7х5см, шкіра різко гіперемована, при пальпації болюче, наявна флюктуація; нижче по міжсідничній складці наявні 3 точкові норицеві ходи, на відстані 1,5см від міжсідничної складки на правій сідниці наявний норицевий хід, при пальпації з якого виділяється капля гною. Виставлено діагноз: Епітеліальний куприковий хід, нагноєння з утворенням абсцесу. Проведено пункцію гнійника, поставлено запропонований дренаж- мікроіригатор з електродом, сановано порожнину гнійника антисептиком та проведено сеанси внутрішньопорожнинного електрофорезу протягом 4 днів. На 5 добу хворому (після купування запалення, відсутності виділень) проведено радикальне висічення ЕКХ з ушиванням рани наглухо. На 12 добу після поступлення хворого виписано на амбулаторне лікування, рана зажила первинним натягом. Технічний результат: запропонований дренаж може успішно використовуватись для лікування хворих із гнійно-запальними захворюваннями м'яких тканин, що дозволяє суттєво підвищити ефективність лікування та зменшити тривалість перебування хворих в стаціонарі за рахунок застосування запропонованого дренажу. Застосування дренажу є технічно простим у виконанні, не потребує значних матеріальних затрат і може використовуватись у всіх хірургічних стаціонарах. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601