Спосіб лікування хворих після радикального висічення епітеліальних куприкових ходів

Спосіб лікування хворих із епітеліальними куприковими ходами після їх радикального висі 3 Поставлене завдання вирішується тим, що в способі лікування епітеліальних куприкових ходів, згідно корисної моделі, проводиться висічення ЕКХ після контрастування в межах здорових тканин, ретельний гемостаз, ушивання рани наглухо шляхом накладення адаптуючих швів за МакМілланом-Донатті з наступним включенням в післяопераційному періоді (з першої доби після операції) сеансів внутрішньотканинного електрофоре2 зу густиною струму 0,025-0,050мА/см протягом 60хв. Електрофорез проводять шляхом накладан2 ня двох електродів-прокладок площею 100см на куприкову і лобкову ділянки так, щоб післяопераційна рана знаходилася в міжелектродному просторі, курс лікування - 5-7 сеансів. Негативний електрод у вигляді електродної фланелевої прокладки, розташовували безпосередньо на ділянці післяопераційної рани, навпроти позитивного електрода, який розміщували на лоб 48604 4 ковій ділянці, таким чином, щоб силові лінії максимально пронизували дану ділянку. Негативний електрод підключали, відповідно, до клеми "-" гальванічного апарата, позитивний - до клеми "+". Сеанси гальванізації проводили щоденно, протягом 5-7 діб до загоєння рани первинним натягом та зняття швів. Ознаками корисної моделі є: 1. радикальне висічення ЕКХ з ушиванням рани наглухо; 2. використання сеансів внутрішньотканинного електрофорезу в післяопераційному періоді. Спільними ознаками найближчого аналога та корисної моделі є те, що проводиться радикальне висічення ЕКХ з ушиванням рани наглухо. Спосіб, що заявляється, відрізняється від прототипу тим, що в післяопераційному періоді проводиться використання сеансів внутрішньотканинного електрофорезу на ділянку післяопераційної рани. Таблиця 1 Таблиця порівняння найближчого аналогу та корисної моделі по ознаках 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 9. 10. 11. 12. Ознаки Радикальне висічення ЕКХ Ушивання рани наглухо Залишення дренажа в рані Залишення марлевої салфетки в рані Відтерміноване завязування швів (3-4 доба) Утворення додаткових розтинів для дренування Проведення сеансів внутрішньотканинного електрофорезу Проведення перев'язок Зняття швів Ефективність лікування Частота післяопераційних ускладнень Внутрішньотканинний електрофорез - це поєднане використання антибактеріальних, протизапальних засобів та електричного поля постійного струму, тобто створюючи електричне поле у відповідній зоні вдається підвищити концентрацію лікарських засобів у ділянці, розташованій в міжелектродному просторі. Особливістю методики внутрішньотканинного електрофорезу є та особливість, що при проведенні лікування не враховується полярність лікарських засобів і розташування електродів залежно від їх полярності. Теоретичне підґрунтя для використання способу. Доцільність використання на практиці постійного струму та поєднаної дії електричного поля постійного струму і антибактеріальних засобів при лікуванні ЕКХ зумовлена наступним: - постійний струм має вираженими протизапальні властивості за рахунок поліпшення як кровотак і лімфообігу в тканинах, які знаходяться в межах дії електричного поля. Електричне поле сприяє нормалізації фізико-хімічного стану на рівні клітинного та позаклітинного просторів (сприяє процесу дифузії, ліквідує дисбаланс іонів, встановлюючи їх рівновагу); - постійний струм стимулює регіонарні чинники Імунологічного захисту; Найближчий аналог + + + + + + Спосіб, що заявляється + + + щодня 10-12 діб 71 % 15 % 1 раз в 2 дні 7-9 діб 90 % 2% - поле постійного електричного струму гальмує ріст та розмноження мікроорганізмів, посилює бактерицидну та бактеріостатичну дію антимікробних препаратів, підвищує чутливість мікрофлори до антибіотиків; - електричне поле постійного струму створює певні умови для елімінації хіміопрепаратів із судинного русла і концентрацію їх в міжелектродній ділянці з рахунок електрогенного переносу їх активних радикалів. Спосіб здійснюється наступним чином. Хворому на першу добу після радикального висічення ЕКХ призначають сеанси внутрішньотканинного електрофорезу на піці концентрації антибактеріальних засобів в крові незалежно від способу їх прийому (в/м ін'єкції, прийом перораль2 но). Електрод площею 100см , накладений на куприкову ділянку, підключають до клеми "мінус" апа2 рату "Поток-1", електрод площею 100см накладають на лобкову ділянку так, щоб післяопераційна рана знаходилася в міжелектродному просторі, і підключають до клеми "плюс". Тривалість процедури 60 хвилин, щільність струму 2 0,025- 0,050мА/см . Приклад практичного використання способу. 5 48604 Нами був апробований спосіб, що заявляється, в хірургічній клініці кафедри хірургії та урології Буковинського державного медичного університету на 20 хворих. При застосуванні запропонованого способу у післяопераційному періоді у хворих відзначалось зникнення больового синдрому на 2-3 добу, відсутність виділень, перифокального запа 6 лення та мікробної контамінації, що підтверджувалося бактеріологічним дослідженням, пришвидшення процесів загоєння рани. Хворим на 7-9 добу виконувалося зняття швів і на 8-9 добу після операції хворі в задовільному стані із загоєною первинним натягом раною виписувалися додому. Таблиця 2 Таблиця порівняння груп хворих 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. Ознаки Кількість хворих Зникнення болю Відсутність гнійних виділень Підвищення температури тіла Зникнення гіперемії шкіри Радикальне висічення ЕКХ Зняття швів Середній ліжко-день Контрольна група 12 3-4 день 3-4 день 2-3 день 2-3 день на 5-6 день 12 доба 15 1,2дня Технічний результат: запропонований спосіб може успішно використовуватись для лікування хворих із різними формами ЕКХ в післяопераційному періоді, що дозволяє суттєво підвищити ефективність лікування та зменшити тривалість пере Комп’ютерна верстка А. Крижанівський Дослідна група 22 1-2 день 2-3 день 2 день 2 день на 3-4 день 8 доба 9 0,9 дня бування хворих в стаціонарі за рахунок застосування сеансів внутрішньотканинного електрофорезу. Спосіб технічно простий у виконанні, не потребує значних матеріальних затрат і може використовуватись у всіх хірургічних стаціонарах. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601