Спосіб дренування післяопераційної рани після висічення кіст крижово-куприкової ділянки

Спосіб дренування післяопераційної рани після висічення кіст крижово-куприкової ділянки, що передбачає дренування післяопераційної ранової порожнини, який відрізняється тим, що дренування порожнини рани здійснюють за допомогою двох однопросвітних дренажів, встановлених з обох боків повздовжньої осі рани, що приєднуються до проточно-промивної системи з використанням певних технічних прийомів. (19) (21) u200904976 (22) 20.05.2009 (24) 27.07.2009 (46) 27.07.2009, Бюл.№ 14, 2009 р. (72) МІШАЛОВ ВОЛОДИМИР ГРИГОРОВИЧ, ЦЕМА ЄВГЕН ВОЛОДИМИРОВИЧ, УМАНЕЦЬ ОЛЕНА ІГОРІВНА, НЕЧАЙ ВЛАДИСЛАВ СТЕПАНОВИЧ (73) НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ О.О. БОГОМОЛЬЦЯ 3 підшкірної жирової клітковини, 4 - сакральна фасція, 5 - стібок шва, який проходить в глибокому шарі підшкірної жирової клітковини, 6 - стібок шва, в який захоплена сакральна фасція, 7 - поперечний зріз однопросвітної поліхлорвінілової дренажної трубки. Спосіб виконують наступним чином. Накладають багатостібковий адаптуючий шов на післяопераційну рану, в який обов'язково захоплюють крижову фасцію 4 (дно рани) та глибокий прошарок підшкірної жирової клітковини 3. Накладені шви не зав'язують. В порожнину рани вводять дві однопросвітні поліхлорвінілові дренажні трубки з 3-4 боковими отворами 7, які укладають по обидва боки від середини рани на її дно (паралельно до поздовжньої осі рани), при чому дранажні трубки укладають так, щоб вони були розташовані між стібком шва сакральної фасції 6 та стібком шва підшкірної жирової клітковини 3. Дренажні трубки встановлюють таким чином, щоб їхні внутрішні кінці прилягали один до одного. Зовнішні кінці дренажних трубок виводять через окремі контрапертури в ділянці міжсідничної складки каудальніше нижнього краю рани. Виведені дренажні трубки фіксують до шкіри вузловим швом таким чином, щоб між трубкою та контрапертурною раною не було просвіту, що є необхідною умовою герметичності рани. Дренажні трубки мають бути укладені таким чином, щоб вони проходили під усіма накладеними швами до найбільш краніальної частини рани, де їхні кінці мають прилягати один до одного. Після цього накладені шви зав'язують. Зовнішні кінці дренажних трубок приєднують до проточно-промивної системи: до однієї трубки приєднується система для внутрішньовенного вливання, через яку здійснюється постійне введення в ранову порожнину антисептичного розчину (фурацилін в розведенні 1:5000) зі швидкістю 20 крапель на хвилину; інша дренажна трубка приєднується до електровідсмоктувача, який створює в ній постійний від'ємний тиск, що забезпечує неперервну активну аспірацію ранового вмісту. Дренування післяопераційної рани, згідно корисної моделі, має наступні переваги: - дренування рани здійснюється в активному режимі, що запобігає значному накопиченню ранової рідини, що є потенційним субстратом до нагноєння післяопераційної рани, а отже попереджує нагноєння післяопераційної рани; - при дренуванні рани в проточно-промивному режимі здійснюється механічне очищення ранової порожнини від некротичних тканин, лізованої крові, що забезпечує швидке загоєння рани та запобігає її нагноєнню; - завдяки дренуванню рани через окремі контрапертури забезпечується герметизація післяопераційної рани, а отже прискорюється її загоєння; - при дренуванні післяопераційної рани за способом, згідно корисної моделі, забезпечується можливість контролю кількості та характеру еваку 43079 4 йованої з післяопераційної рани ранової рідини (за різницею між введеною та аспірованою по дренажам рідиною), що є важливим при вирішення питання щодо необхідності антибактеріальної терапії та встановлення строків видалення дренажних трубок; - при дренуванні післяопераційної рани за способом згідно корисної моделі існує можливість введення в ранову порожнину лікарських препаратів з лікувальною та профілактичною метою, зокрема антибіотиків. Приклад: хворий Д., госпіталізований до відділення 17.11.2008 року з діагнозом: нагноєна епідермоїдна кіста крижово-куприкової ділянки. При клініко-інструментальному та лабораторному обстеженні хворого протипоказань до радикального хірургічного лікування не виявлено. 18.11.2008 р. під спинномозковою анестезією виконано висічення епідермоїдної кісти куприка в межах здорових тканин, післяопераційна рана ушита наглухо з допомогою чотирьох вертикальними 8-подібних вузлових адаптуючих швів швами шовковими лігатурами (3/0). Порожнину рани дреновано двома однопросвітними поліхлорвініловими дренажами, згідно корисної моделі, які переведені на проточно-промивний режим. Перебіг раннього післяопераційного періоду гладкий, рана загоїлась первинним натягом, дренажі видалено на третю добу після операції (перед цим на 2 години переведені на активний режим). 21.11.2008 року в задовільному стані хворий виписаний зі стаціонару. Шви зняті в амбулаторному порядку на десяту добу післяопераційного періоду. На контрольних обстеженнях через 1, 3 та 6 місяців рецидиву захворювання, нагноєння рани та розходження країв післяопераційної рани не виявлено. Рана загоїлась первинним натягом з формуванням тонкого післяопераційного рубця. Запропонований спосіб застосовувався у лікуванні 12 пацієнтів. В усіх хворих вдалося отримати добрий результат - нагноєння післяопераційної рани, розходження її країв, рецидивів захворювання не виявлено. В той же час, з 38 хворих, прооперованих по способу прототипу, у 12 виникли наступні ускладнення: у 8 хворих - нагноєння післяопераційної рани, у 3 пацієнтів відзначено прорізання швів з первинним розходженням країв післяопераційної рани, у 1 хворого виник рецидив епідермоїдної кісти. Хворим з рецидивами основного захворювання виконано повторне висічення кіст крижово-куприкової ділянки. Хворі з нагноєнням післяопераційної рани оперовані повторно виконано розпускання накладених швів, санація, дренування ранової порожнини, накладання вторинних швів після очищення рани та формування зрілої грануляційної тканини. Література. 1. Основы колопроктологии / под ред. Г.И. Воробйова. - М.: „МИА", 2006. - 432 с. 5 Комп’ютерна верстка А. Крулевський 43079 6 Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601