Спосіб лікування патологічного стирання зубів

Спосіб лікування патологічного стирання зубів, що містить відновлення коронкових частин зубів суцільнолитими коронками, який відрізняється тим, що додатково внутрішні поверхні коронок як ретенційним елементом оснащені прошарком, виконаним з кристалів корундового або алмазного абразивів, товщиною 150-200мкм. (19) (21) u200910788 (22) 26.10.2009 (24) 25.03.2010 (46) 25.03.2010, Бюл.№ 6, 2010 р. (72) ФАСТОВЕЦЬ ОЛЕНА ОЛЕКСАНДРІВНА (73) ФАСТОВЕЦЬ ОЛЕНА ОЛЕКСАНДРІВНА 3 коронок на низьких куксах опорних зубів при патологічному стиранні. В основу корисної моделі поставлено задачу підвищення ефективності лікування патологічного стирання зубів за рахунок збільшення адгезії та контактної площини між ретенційним прошарком і фіксуючим матеріалом, що забезпечить надійність фіксації конструкції за умови низьких клінічних коронок опорних зубів. Вищезазначений технічний результат досягається тим, що у відомому способі лікування патологічного стирання зубів, який містить відновлення коронкових частин зубів суцільнолитими коронками, відповідно до корисної моделі, додатково внутрішні поверхні коронок в якості ретенційного елементу оснащені прошарком, виконаним з кристалів корундового або алмазного абразивів, товщиною 150-200мкм. Причинно-наслідковий зв'язок сукупності наведених ознак з вищезазначеним технічним результатом полягає у наступному. Перевагами запропонованого способу являється оснащення внутрішніх поверхонь коронок ретенційним прошарком, який дозволяє збільшити адгезію та контактну площину конструкції з цементом та зубною поверхнею, що забезпечує її надійну фіксацію навіть на низьких куксах опорних зубів. Додатковою перевагою заявленого технічного рішення є простота виконання та економічна доцільність. Спосіб більш технологічний та дозволяє розширити ортопедичні можливості під час протезування зубів. Тож, сукупність ознак корисної моделі є суттєвою та відповідає критерію «новизна», оскільки має причинно-наслідковий зв'язок з отриманням вищезазначеного технічного результату і явним чином не випливає з досліджуваного рівня техніки. Відомості, які підтверджують можливість здійснення корисної моделі і досягнення заявленого технічного результату, полягають в наступному. Для формування ретенційних прошарків шорсткуватої структури на внутрішніх поверхнях коронок застосовують корундову (окисли алюмінію) або алмазну крихту із використанням стандартної гальванічної технології (ТУ-6-19-426-75). Перед гальваностегією здійснюють електрохімічне труїння внутрішніх поверхонь коронок з утворенням технологічних виразок і дефектів текстури на глибину понад 2-5мкм як об'ємно-просторових осередків для ретенційних елементів у прошарках, таким чином виключають можливість потовщення конструкції. Поверхневі об'ємно-просторові осередки зумовлюють посилення адгезії та збільшення площі зчеплення. Уникнення збільшення товщини коронок забезпечує фіксацію конструкції за рахунок ідентичності поверхонь, одночасно посилює виразність мікрорельєфу контактної площини, оптимізує отримання прошарків заданої товщини та покращує можливість цементування в подальшому. Корисна модель реалізується наступним чином. Препарують коронкові частини опорних зубів, отримують відбитки, відливають гіпсові моделі, на яких наносять ізолюючий лак, моделюють коронки 48656 4 з воску, відливають їх з металевого сплаву та припасовують в порожнині рота. Шляхом гальваностегії наносять ретенційні прошарки (з корунду або алмазу) на внутрішні поверхні коронок товщиною 150-200мкм. Коронки фіксують на зубах цементом. Запропонований спосіб був апробований у 30 хворих на патологічне стирання зубів, генералізована форма, І - II ступеня тяжкості, з яких було сформовані дві рівноцінні за кількісним та статевовіковим складом групи (в основній застосовано спосіб, що заявляється, у групі порівняння - спосіб, описаний в прототипі). В основній групі, порівняно із зіставленням, спостерігали збільшення терміну користування коронками в середньому в 1,3 рази за рахунок покращення їх кріплення та зменшення випадків розцементування конструкцій. Приклад Хвора С., 38 років, з генералізованою формою патологічного стирання зубів II ступеня, з косметичним дефектом, зумовленим зниженням висоти прикусу. Препарували коронкові частини 16, 17, 26, 27, 36, 37, 46, 47 зубів, що утримають висоту прикусу, отримували відбитки, відливали гіпсові моделі, наносили ізолюючий лак, моделювали коронки з воску, відливали їх з металу та припасовували в порожнині рота. Електрохімічним труїнням на внутрішній поверхні коронок формували технологічні виразки на глибину до 3 мкм і ускладнювали рельєф структури утворенням об'ємнопросторових осередків для осадження ретенційних елементів. Шляхом гальваностегії на внутрішні поверхні коронок за умов ТУ-6-19-426-75 наносили ретенційний прошарок алмазної крихти, товщиною до 150-200мкм. Фіксували коронки в 16, 17, 26, 27, 36, 37, 46, 47 зубах цинк-фосфатним цементом. У подальшому спостерігали нормалізацію висоти нижньої третини обличчя внаслідок реставрації анатомо-функціональної цілісності патологічне стертих зубів. Звикання пацієнта до зубних протезів та адаптація до висоти прикусу, що відновлено, відбувалися протягом 3 тижнів. Контрольний огляд через 3 роки свідчив про задовільну фіксацію коронок за всіма клінічними ознаками. Так, у хворої зареєстроване щільне крайове прилягання коронок до тканин зуба, відсутність рецидивного карієсу по зовнішньому краю, відсутність ясенних кишень та патологічних змін в тканинах пародонта. Як висновок, у наданому вигляді спосіб може бути застосований в ортопедичній стоматології для відновлення анатомо-функціональної цілісності зубів при їх патологічному стиранні, оскільки при використанні досягається підвищення ефективності лікування захворювання завдяки надійності фіксації коронок шляхом збільшення адгезії ретенційного прошарку з цементом, що фіксує. Вищенаведені відомості інформують про можливість відтворення способу в стоматологічній клініці з перевершенням заявленого технічного результату при лікуванні патологічного стирання зубів, що відповідає умові «промислова придатність». Характеристика об'єкта, яка зазначена у незалежному пункті формули, визначає межі його правового статусу та забезпечує відмінність від об'єктів аналогічного призначення, що з урахуван 5 48656 ням п.2 Ст.7 Закону і доводів заявника дозволяє кваліфікувати його корисною моделлю. Аналоги: 1. Пат. 24571 Україна, МПК (2007.01) А61С13/23. Спосіб лікування патологічного стирання зубів / Помойницький В.Г., Фастовець 0.0. Комп’ютерна верстка О. Рябко 6 (Україна). - №200700294; Заявл. 12.01.2007; Опубл. 10.07.2007, Бюл. №10. - 6с. 2. Каламкаров Х.А. Ортопедическое лечение патологической стираемости твердых тканей зубов / Х.А. Каламкаров. - М.: МИА, 2004. - С.83-118. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601