Спосіб застосування анодно-механічної обробки для розрізання оболонки боєприпасів

Спосіб застосування анодно-механічної обробки для розспорядження боєприпасів, що містить ложемент для боєприпасів, електрод-інструмент та сопло для подачі електроліту у робочу зону, який відрізняється тим, що ложемент виконано з 3 алу, наприклад дротини, або оснащений гнучким елементом що приводиться до контакту з тертям з боковою поверхнею боєприпасів у місці розрізання при його розділенні. У результаті порівняльного аналізу запропонованого об'єкту з базовим зразком, а також з відомими джерелами інформації встановлено, що: ложемент для боєприпасів виконано з паралельно розташованих приводних роликів, що мають можливість обертання кожного навкруги своєї повздовжньої вісі, а найбільша відстань між боковими поверхнями вказаних роликів менша за діаметр боєприпасів, які підлягають розпорядженню з відомих джерел не виявлено, отже, дана ознака відповідає критеріям "новизна" і "істотні відмінності"; боєприпаси, укладена між ними обертається вздовж своєї вісі під дією приводних роликів, які обертаються в одному напрямі, а електродінструмент, виконаний з гнучкого матеріалу, наприклад дротини, або оснащений гнучким елементом що приводиться до контакту з тертям з боковою поверхнею боєприпасів у місці розрізання при його розділенні - з відомих джерел не виявлено, отже, дана ознака відповідає критеріям "новизна" і "істотні відмінності". Суть способу полягає в наступному. На фігурі 1 зображено, що пропонується, у поперечному перерізі. На фігурах 2, 3 і 4 зображено можливі варіанти розрізання оболонки боєприпасів електродом-інструментом у вигляді дротини. На фігурі 5 зображено приклад розрізання такої ж оболонки електродом-інструментом у вигляді нескінченної стрічки. Спосіб передбачає використання таких складових частин: 1 і 2 - паралельно розташовані приводні ролики, що утворюють ложемент для боєприпасів 3; 4 - гнучкий електрод-інструмент (металева дротина); 5 і 6 - катушки; 7 - сопло для підводу електроліту у робочу зону; 8 - насос для прокачування електроліту; 9 - трубопровід; 10 ванна з електролітом; 11 - лінія розрізання. Відстань с між боковими поверхнями роликів менша діаметра d циліндру боєприпасів. Це не дає можливості боєприпасам прослизнути повз ролики, а дозволяє міцно триматися на них навіть при обертанні. Гнучкий електрод-інструмент у свою чергу притримує боєприпаси зверху. Таким чином, боєприпаси надійно зафіксовано у ложементі під весь час роботи з ними. Практичне використання способу, що пропонується полягає в наступному. Боєприпаси, що мають циліндричну форму, укладаються на ложемент, тобто, ролики 1 і 2. Після підводу до їх бокової поверхні електроду-інструменту 4, який постійно рухається, перемотуючись з котушки 5 на котушку 6 і навпаки, вмикається обертання роликів 1 і 2, вмикається насос 8 і крізь сопло 7 у робочу зону починає надходити електроліт з ванни 10. Далі вмикається постійний електричний струм, тобто, подається напруга на електрод-інструмент с негативним зарядом, на оболонку, що розрізується - позитивним. У цю мить починається процес розчинення металу оболонки боєприпасів по лінії розрізання 11, яка охоплює по колу весь циліндр 50242 4 оболонки завдяки обертанню самих боєприпасів під дією обертання роликів 5 і 6. У такий спосіб на корпусі боєприпасів виникає лінія розділення (або кілька ліній розділення, як зображено на фігурах 3 і 4 при використанні кількох електродівінструментів) на всю товщу оболонки до вибухової речовини. Анодно-механічна обробка є процесом впливу на метал, заснованим на електрохімічному розчиненні останнього з його механічним видаленням. При зближенні електродів (оброблюваний виріб й інструмент) і при наявності між ними електроліту (робочої рідини) під час проходження струму відбувається руйнування електроду, з'єднаного з позитивним джерелом струму (анодом). Продукти ж розпаду, що утворюються, погано проводять струм й ізолюють один електрод від іншого. Для видалення їх здійснюють рух електродаінструмента з невеликим зусиллям. На промисловому обладнанні швидкість інструменту становить 0,5-25м/с, а сила його притиску 50-200кПа (0,52кгс/см2). Тому у запропонованому способі здійснюється контакт з тертям електроду-інструменту у місці розрізання оболонки боєприпасів при їх розділенні. Як зображено на фігурі 1, тертя інструменту у даному випадку забезпечується невеликим притиском дротини до робочої поверхні шляхом її перегинання, а саме положенням котушок 5 і 6, коли точки сходу і набігання на них дротини знаходяться нижче верхньої точки її контакту з лінією розділу. Тобто, вибір розміру величини h дає змогу встановити потрібний тиск на контактну поверхню. У цьому випадку процес оголення металу протікає безупинно, і матеріал продовжує руйнуватися. А рух електроду-інструменту забезпечується обертанням котушок 5 і 6с заданою частотою, одна з яких намотує на себе дріт а з іншої він змотується. Всі переміщення на фігурах зображені стрілками. Процес анодно-механічної обробки також дуже залежить від електролітичного режиму, який визначає продуктивність процесу і якість обробленої поверхні. Напруга джерела струму звичайно становить 14-28В, щільність струму в А/см2 коливається від десятих часток на чистових операціях до декількох сотень на чорнових. При розрізанні боєприпасів якість обробленої поверхні не має значення, тому й режими обираються найбільш сприятливі з точки зору інших факторів. Найкраща сполука робочої рідини - розчин рідкого скла (силікату натрію) у воді. Анодно-механічна обробка характеризується: малим зношуванням електрода-інструмента щодо електрода-заготівлі, що звичайно не перевищує 20–30% на грубих й 2-3% на чистових режимах; високою продуктивністю на грубих режимах, що досягає 35-100мм3/с. Таким чином, швидкість розрізання оболонки боєприпасів визначається на основі вказаних вище факторів і залежить від конкретних умов і вимог процесу розпорядження з точки зору безпеки. Подальша робота з розрізаними боєприпасами може проводиться по відомим технологіям. Наприклад, після створення лінії розділення в корпусі боєприпасів у простір між металевими 5 50242 крайками розрізу в корпуси боєприпасів уводять рідкий компонент, який знижує твердість шару вибухової речовини, що контактує з металом корпусу, і роз'єднують його частини. Далі видаляють вибухову речовину з залишків корпусу, наприклад, видавлюванням, або вимиванням інертним стосовно компонентів вибухової речовини рідким теплоносієм. Запропоноване рішення може бути використане для безвибухового розпорядження боєприпасів з минулим терміном зберігання, коли вони до того Комп’ютерна верстка О. Рябко 6 ж уже не розбірні з різьбовими сполуками, що прикипіли, і які не мають на бічних поверхнях різного роду утворень, що спотворюють їхню циліндричну форму, характерних для предметів, що довгий час пролежали у землі. Схема рішення має можливість мобільного застосування, що дозволяє застосовувати даний спосіб у безпосередній близькості від місць розміщення боєприпасів, що підлягають розспорядженню. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601